Источник: Дні теорії та практики інвестування - 2011
В сучасних умовах, інноваційна діяльність стала невід’ємною складовою будь-якого економічного процесу. Це обумовлено тим, що теперішній розвиток техніки та технологій стимулює появу нових видів діяльності суб’єктів господарства. Виходячи з цього можна зробити припущення, що для більш раціонального управління інноваційною діяльністю, необхідно більш детально розглянути основні аспект управління витратами на інноваційну діяльність. Однією з основних проблем в галузі управління інноваційними витратами є проблема оптимізації витрат.
Значний внесок у вивчення та поглиблення питання управління витрат внесли українські та зарубіжні автори, а саме: О.Г. Кірдіна, Т.П. Коваленко, Н.В. Сабліна, О.В. Хаджинова, Н.В. Поліщук. Хобта В.М., Шилова О.Ю, Кравченко С.І. Проте, ще залишається чимало невирішених питань, пов’язаних з особливостями управління витратами інноваційного підприємства.
Мета роботи – обґрунтування факторів, що формують величину інноваційних витрат.
Величина інноваційних витрат - найважливіший показник, від якого залежить ще більш важливий цільовий показник управління - величина корисного ефекту. Збільшуючи або зменшуючи витрати інноваційного підприємства, змінюючи їх склад. Можна впливати на результати інноваційної діяльності. Необхідно заздалегідь знати, до яких наслідків приведуть рішення по управлінню витратами.
Незважаючи на різноманітність інноваційних процесів і діючих при цьому численних витратостворюючих факторів, що не дозволяють вивести однозначну функцію витрат, можна виділити кілька типових та суттєвих залежностей, кожна з яких визначає величину витрат з того чи іншого конкретного рішення.
Першим фактором за ступенем впливу на величину інноваційних витрат слід назвати масштабність вирішуваних завдань. Розмір витрат на один інноваційний проект буде зростати на один-два порядки в міру зростання масштабності. Зростання масштабності інноваційних результатів до створення нових видів продукції масового застосування, нових технологій, нових виробництв супроводжується збільшенням витрат на порядки (вони можуть становити десятки відсотків вартості основних фондів підприємства чи галузі). Нарешті, великомасштабним інвестицій (для створення принципово нових виробництв) відповідають інноваційні витрати, рівнозначні кільком відсоткам видаткової частини державного бюджету країни.
Другий фактор - це залежність величини витрат від стадії інноваційного процесу, на якій вони здійснюються. Витрати на кожній наступній стадії інноваційного процесу зростають у порівнянні з попередньою.
Третій фактор, що визначає величину інноваційних витрат, - ступінь використання наявних ресурсів, існуючого потенціалу при розробці та реалізації інноваційних рішень. Чим більшу частку становлять у забезпеченні проекту існуючі об'єкти основних фондів (власні, придбані, орендовані), підготовлений персонал, документація і технологія, матеріальні потоки, інформаційні, виробничі і ринкові системи зв'язку, тим менше (за інших рівних умов) потреба в інноваційних витратах.
Четвертий фактор - потреба у витратах суміжних виробництв, споживачів у зв'язку з реалізацією інноваційного рішення. Чим менше коло таких виробництв і галузей, тим менше величина необхідних витрат.
П'ятий фактор - рівень цільових показників створюваних об'єктів. Відомо, що приріст на певну величину цільового параметра вимагає відносно невеликих витрат, якщо рівень цього параметра не дуже великий (низька швидкість переміщення або обертання, невисока ступінь поділу різних часток у сумішах і т. п.). Але у випадку збільшення значень необхідних характеристик питомі витрати на приріст параметра на ту ж величину виявляються помітно вище. Ця закономірність ще більш помітна, якщо мова йде про досягнення теоретичної межі, наприклад 100%-ної ступеня очищення речовини.
Шостий фактор - перехід до нового технічного принципу вирішення завдання. Подолати зазначену вище закономірність подорожчання кожного наступного кроку поліпшення цільовий параметр продукції можна, перейшовши до використання нового технічного принципу.
Сьомий фактор - величина створюваного об'єкта. У міру збільшення розмірів, потужності машин, устаткування, виробництв витрати на створення об'єкта зазвичай ростуть. Однак у розрахунку на одиницю об'єму, площі, потужності витрати знижуються при простому зростанні розмірів об'єкта.
Восьмий чинник - рівень цін, тарифів, ставок на використовувані в інноваційних процесах ресурси, на виконання організаційно-правових дій. Тут має місце пряма залежність величини інноваційних витрат від рівня цін на ресурси.
Дев'ятий чинник - об'єктивно зумовлені і технічно обґрунтовані розміри (норми) витрат матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів у процесах, пов'язаних з розробкою і реалізацією інноваційних рішень.
Вплив на ці фактори, може допомогти підприємству мінімізувати свої витрати. До цих факторів, відносять: Масштабність, стадія життєвого циклу, ступень використання наявних ресурсів та інші. Розподіл відповідальності серед них, допоможе більш ефективно управляти роботою інноваційного підприємства.
Існує ще багато аспектів у управлінні інноваційними витратами. Подальший розвиток цієї теми доведе свою перспективність, тож ця тема є перспективною до подальших розробок.