Народилась 13 грудня 1987 року в маленькому та красивому місті Грузії Телаві. Якщо ви бачили фільм «Міміно», тоді чули про мій край («...Тільки підкреслюю - не Тель-Авів, а Телаві...» :)). Виховувалась я в інтернаціональній родині. Батько - Спиридон Іванович Тушишвілі, 1958 року народження, військовий офіцер. На жаль, ось уже кілька років як він залишив цей світ. Мати - Світлана Вікторівна Тушишвілі (Вичерова), 1965 року народження, приватний підприємець, народилась і виросла у місті Донецьк.
Злиття двох культур відображалось на моєму вихованні. З ранніх років я спілкувалася двома мовами - грузинською та російською, і моє перше слово «мама» досить суперечне, тому що “мама” грузинською означає «тато», кого я назвала вперше - це питання.
Думати та спілкуватися двома мовами й розподіляти їх було досить складно. Саме з цією метою батьки відправили мене до дитячого садка, де говорили тільки грузинською, але ходила я туди рідко. Вдома моїм вихованням займалась мати, всебічно розвиваючи та допомагаючи пізнавати світ. Відчуття того часу: я ні на хвилину не залишалась сама з собою, поруч завжди були мої батьки, які дуже коректно відповідали на мої питання. Вдома завжди були тварини та птахи: кішки, собаки, їжаки та папуги. Можна сказати, що весь світ обертався навколо мене. Та ось 9 січня 1991 року в мене народилась сестричка Ніно Спиридонівна Тушишвіли. З цього моменту я стала старшою сестрою та вперше відчула відповідальність, з якою живу й сьогодні.
Школа
Восени 1995 року у віці 7 років я вперше пішла до школи. Перші два роки відвідувала III національну школу міста Телаві, з III класу перейшла до IX школи, так звану «німецьку», з поглиблибленим вивченням німецької мови. Тут провчилась 9 років, і саме в цей час відбувалося моє становлення як особистості. Намагаючись знайти своє життєве приречення, відвідувала гуртки народного, бального танцю, шахову школу, хоровий спів, великий теніс. Для поглиблення своїх знань також займалася з репетиторами англійської, російської, німецької мов, математики. Хочу підкреслити, математику я любила з дитинства, вона давалась мені легко. Я із задоволенням розв’язувала задачі з геометрії, знаходячи нестандартні шляхи рішення. Тут же хочу згадати мого вчителя математики - МарадіТушишвілі, котра підтримувала та захоплювалася моїм творчим підходом до предмету.
У школі активно брала участь у суспільному житті. Протягом чотирьох років була членом позаурядової організації„International Foundation for Electoral Systems” (IFES), проект громадської освіти в розвитку шкільного самоуправління та співробітництво школи із суспільством. Протягом цього проекту брала участь у багатьох семінарах і конференціях, які виховували та формували в мені лідерські якості та дух. Завдяки цій організації брала участь у проекті ”The Model UN sessionsecurity council”, модель ООН імітації засідання ради безпеки.
Кінцевою метою програми IFES було створення у школі самоуправління, так що протягом двох років я була головою шкільного парламенту, тутбезпосередньо зіткнулася з функцією управління. Саме в той моментвирішила, що моєю майбутньою професією буде менеджмент. У 2006 році закінчила школу з відзнакою.
Університет
Зі спеціальністю я визначилась ще в 10 класі та почала активно готуватися до вступних іспитів. Твердо вирішила вчитися на Україні, аргументовано переконала у правильності свого рішення батьків, які не хотіли відпускати мене в іншу країну.
Улітку 2006 року прибуладо прекрасного міста Донецьк. Поступила в Донецький національний технічний університет на факультет геотехнології та управліннявиробництвом (ФГТУ) на спеціальність «Менеджмент організації виробництва» (МОП).
Мовний бар`єр дав про себе знати, але я всіма силами намагаласьподолати його. З II курсу стала старостою групи. В 2009 році, закінчивши бакалавріат, отримала червоний диплом бакалавра.
Не дивлячись на те, що я точно знала свою майбутню професію, менеджмент організаціїздавався мені досить широкопрофільною спеціальністю, необхідно було обрати більшвузький напрям. Мій вибір випав на менеджмент якості, тому в магістратуру поступила на спеціальність «Якість, стандартизація та сертифікація». Мій науковий керівник - Момот О. І.
Настав момент вибору наукової роботи. Та щоб розумітися, як регулюється сертифікація та стандартизація в моїй країні, я визначилася з темою «Розвиток сертифікації в деяких країнах пострадянського простору».
Щодо майбутнього - час покаже! Як говориться у прислів`ї: «Хочеш насмішити бога -розкажи йому про свої плани!» Буду працювати,развиватися як особистість, як професіонал, і плодимоєї роботи,сподіваюсть, будуть увінчані успіхом!!!