БЕЗПЕКА ПРАЦІ, ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМОК УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Горобей Марина Сергіївна, Булгаков Юрій Федорович

Донецький національний технічний університет


Источник: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство» 1 червня 2010 р., Донецьк


Інноваційний потенціал підприємства – це підсистема цілісної системи, в якій він взаємодіє з іншими потенціалами підприємства (кадровим, науково-технічним, технологічним тощо). [1]


Відповідно до визначення на 81-й сесії Міжнародної організації праці: «Вугільна шахта являє собою унікальну складну виробничу систему з особливо небезпечними умовами (вибухонебезпечне, пожежонебезпечне, викидонебезпечне, небезпечне за обвалами і проривами води та газів підприємство), де непередбачені і раптові зміни геологічних умов або природних сил, недотримання Правил або неправильні дії навіть одного працівника можуть призвести до катастрофічних наслідків - численних людських жертв і серйозної шкоди навколишньому середовищу».


Виходячи з того, що сучасна Україна не може розвиватись без власної гірничодобувної промисловості, а також з того, що безпека праці є одним із головних пріоритетів держави, реалізація заходів, спрямованих на безпеку праці зобов’язана забезпечити достатній стан гірничої безпеки в Україні на рівні передових країн. Негативний стан більшості гірничих підприємств склався на початку 1990-х років у зв’язку з недостатнім фінансуванням процесу оновлення основних виробничих фондів, побудови нових шахт замість тих, які вичерпали ресурси корисних копалин. [3]


Охорона і безпека праці в гірничій промисловості України - гірничі роботи пов’язані з рядом небезпек: тиск і обвали гірничих порід, виділення шкідливих і небезпечних газів і пилу не тільки для дихання людей, але і здатних горіти та вибухати, обмежений простір в гірничих виробках, висока температура і вологість, агресивні підземні води, значна глибина шахт (середня глибина шахт в Україні близько 750 м, ряд шахт має глибину понад 1000 м), небезпека раптових викидів вугілля (особливо в регіоні Донбасу), газів та інші шкідливі фактори.


До того ж погіршуються гірничо-геологічні й гірничотехнічні умови відпрацьовування запасів вугілля. Так, глибина більшості шахт перевищує 730 м, 33 шахти працюють на глибині 1000-1400 м. Понад 90 % шахт - газові, 70 % - небезпечні з вибуховості вугільного пилу, 50% - по газодинамічним явищам (ГДЯ), 25 % - по самозайманню вугілля. Прискорене старіння шахтного фонду через недостатні капітальні вкладення привело до формування негативного балансу виробничих потужностей. Тільки 9 % шахт працюють менше 30 років, а майже 50 % з них - 50-70 років. Зношеність основних фондів і гірничошахтного устаткування перевищує 60 %.[4]


Більшість розроблюваних пластів має товщину менше 1 м, що дуже ускладнює умови праці. Кожна 5 шахта галузі ускладнена температурним фактором, і за таких умов продовжують працювати понад 20 тис. осіб. Дегазація застосовується тільки на 39 шахтах галузі з 47 шахт. На жодній шахті не здійснювалася серйозна реконструкція дегазаційних систем і, при збільшенні навантаження на очисні вибої низька ефективність ведення робіт із дегазації вугільних шарів привела до того, що на 21 високонавантаженій лаві змушені обмежити видобуток по газовому фактору.


Загострення обстановки з аварійністю й травматизмом на шахтах галузі сприяло прийняттю Урядом України Програми підвищення безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах на 2006-2010 г. [3]


Метою безпеки праці в гірничій промисловості є охорона праці, збереження здоров’я, працездатності і життя працюючих. Об’єктами безпеки гірничих робіт є умови праці і засоби безпеки, а суб’єктами - персонал гірничих підприємств з підземним та відкритим способом видобутку і переробки корисних копалин. [5]


Стан охорони праці на підприємствах вугільної галузі характеризує число нещасних випадків з летальним наслідком на 1 млн.т видобутку вугілля. Так в провідних вугледобувних країнах світу його значення таке: Австралія - 0; США - 0,02; Німеччина - 0,08; ПАР 0,16; Польща - 0,26; Росія - 0,33; Індія - 0,56; Україна - 3,7. У Китаї за видобутку 1,2 млрд. т на рік коефіцієнт травматизму близько 3. Україна перебуває за цим показником на «першому» місці, видобуваючи 75 млн. т за рік. Наведені цифри підтверджують, що стан виробничого травматизму у вугільній галузі України залишається незадовільним, що негативно впливає на імідж вугільної промисловості. [2]


Уявна економія на вугільній промисловості, що тривала понад 20 років, зараз обходиться державі в багатомільярдні економічні й незлічимі соціальні втрати, пов’язані із загибеллю шахтарів. Щорічний збиток від аварій, травматизму, профзахворювань, пов’язаних із відновленням гірничих виробіток та устаткування, виплат допомога з регресних позовів сягає одного мільярда гривень на рік. Молоді люди досить неохоче йдуть у шахти навіть у тих регіонах, де питання працевлаштування стоїть надто гостро.


Мінвуглепромом разом з Держгірпромнаглядом України розроблений «Комплекс заходів по посиленню профілактичної роботи для запобігання нещасних випадків на виробництві й зниження ризику виникнення аварій на вуглевидобувних підприємствах, які передбачають: затвердження Закону України«Про підвищення престижності шахтарської праці», доопрацювання проекту Закону України «Про газ метан вугільних родовищ», завершення розробки й реалізацію Концепції оптимізації структури керування вугільною промисловістю, розробку нових нормативно-правових актів щодо безпеки праці на вугільних шахтах усіх форм власності, видів і форм відповідальності, включаючи адміністративну, економічну, кримінальну відповідальність. Державна політика в галузі охорони здоров’я базується на принципах: пріоритету життя і здоров’я працівників відносно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника підприємства за створення безпечних та нешкідливих умов праці. [4]


Для покращення ситуації необхідно:


Підвищити рівень охорони праці, промислової безпеки і санітарії - це головне завдання всіх інженерно-технічних працівників вугільної галузі.


Література:
  1. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. Учеб. пособ. - СПб.: Питер, 2002. - 208с.
  2. Крутенко С.О. Закономірності формування пилової обстановки у вугільних шахтах і удосконалювання заходів запобігання захворюваності гірників пневмоконіозом: дис. канд. техн. наук: 05.26.01 / Мак НДІ з безпеки
  3. Урядовий портал
  4. Википедия