2 жовтня 1989 рік, осінній дощовий день, сильна гроза, 4.30 ранку. На світ з'явилась крихітна дівчинка, яка в документах була зареєстрована як Юлія Олегівна Климова.
Народилась і виросла я в Кіровському районі міста Донецька. У садок пішла з 3 років, була дуже активною дитиною, завжди знаходилась у центрі уваги. Зтанцювати, розповісти віршик — ніколи не складало для мене проблеми, взагалі, моя творча натура вдосконалювалась і в подальшому моєму житті.
У 1996 році, в мої неповні сім років, я пішла у перший клас школи № 30 м. Донецька. Донині вважаю, що мені дуже пощастило з першою вчителькою і з моїми однокласниками у початкових класах. Більшість надійних друзів, з якими спілкуюсь зараз, я придбала саме з того часу. У школі вчилася добре. Завжди була активісткою, практично жоден концерт не проходив без моєї участі, цьому свідчать численні грамоти за активну участь у різних заходах. Вісім років навчання в школі поєднувала із заняттями танцями. Три роки з яких були віддані бальним, решта часу — народним. Також малювала на професійному рівні, займала призові місця на міських конкурсах. В одинадцятому класі вступила в Партію регіонів молоді.
З найсерйознішими намірами підійшла я до вступу у вищий учбовий заклад. В одинадцятому класі, я точно знала, що хочу вчитися в одному з найпрестижніших університетів міста Донецька. Таким є Донецький національний технічний університет. Спробувавши свої сили в одному з рейтингів, я була зарахована до рядів студентів цього вузу.
Моя спеціальність — «Збагачення корисних копалин». Я — майбутній інженер–технолог–збагачувач. На момент вибору своєї професії, перше, що притягнуло мою увагу, було ключове слово в назві — «збагачення». У процесі навчання я дізналася багато нового і зрозуміла, що не помилилася в спеціальності, усвідомила усю корисність цього процесу.
Закінчивши два курси, я вирішила, що хочу бути обізнаною не лише в області «збагачення» і поступила паралельно на спеціальність «Фінанси і банківська справа» цього ж університету.
Намагалася також не відставати від активної творчої сторони студентського життя. Була профоргом групи і займалася постановою танців на своєму факультеті для різних заходів. Мені дуже подобалося передавати свій невеликий досвід студентам молодших курсів, які дуже прагнули до сцени і намагалися самовиразитися за допомогою своїх виступів.
На жаль, з часом я почала розуміти, що для того, щоб досягти певного успіху в будь–якій сфері діяльності, необхідно чимось жертвувати і…мені довелося відмовитися від своєї невеликої творчості. Я вирішила повністю присвятити себе навчанню, що принесло свої плоди. Після четвертого курсу моєї першої спеціальності я отримала диплом з відмінними оцінками, що іменується червоним. Склала державний іспит і поступила в магістратуру.
Вміння правильно розподіляти свій час, активність і відповідальність допомогли мені досягнути успіху.
У кожної людини в житті є свої мрії, задля досягнення яких він докладає певних зусиль і прагне до поставленої мети. Головна моя мета на цьому етапі життя — знайти роботу, яка виправдовуватиме увесь мій труд і старання під час навчання, і буде приносити задоволення і відповідний прибуток. Також мій майбутній образ "бізнес–леді" хочу поєднати з образом улюбленої дружини і, звичайно ж, мами. І оскільки я дуже цілеспрямована і впевнена у своїх силах людина, я знаю точно, у мене все вийде.