Біографія
Дитинство
Я, Олександр Геннадійович Бондарєв народився 25 липня 1988 року в місті Костянтинівка Донецької області. Спершу хочу розповісти про своїх чудових батьків, які вклали всі свої сили і любов у моє виховання, і виховання мого брата. Батько, Геннадій Петрович Бондарєв народився 4 січня 1965 року, за фахом технік технолог зварювального виробництва. Мама, Світлана Олександрівна Бондарєва народилася 30 серпня 1968 року, за фахом кухар. Брат, Євген Геннадійович Бондарєв, народився 15 квітня 1996 року, на даний момент учень 9 класу.
Моє дитинство проходило безтурботно. Я ріс активною, допитливою рухливою дитиною. У три роки батьки відвели мене в дитячий сад, який відвідував до самої школи. Там я знайшов перших у своєму житті друзів.
Школа
У 1995 році я пішов в 1–В клас загальноосвітньої школи I–III ст. № 3. Моєю першою вчителькою стала Катерина Степанівна Степаненко, яка навчила нас читати, писати і рахувати. Коли я перейшов в 5-ий клас, моїм класним керівником стала Євгенія Григорівна Волкова – вчитель історії і просто хороша людина. В школі ніколи не вчився на відмінно, але завжди вчився добре. Особливий інтерес проявляв до точних наук. Протягом усього навчання в школі займався спортом. У різний час відвідував секції боротьби, футболу, легкої атлетики, захоплювався баскетболом. Після закінчення дев'ятого класу я вирішив завершити навчання в школі і вступив до Костянтинівського індустріального технікуму.
Технікум
1 вересня 2004 я почав своє навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі (КИТ ДонНТУ). Поступив на спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». Технікум різко відрізнявся від школи: більше не було уроків, почалися пари. На другому курсі написав першу курсову роботу. Також не можливо не відзначити першу виробничу практику; ну і звичайно першу дипломну роботу. У цьому навчальному закладі нам намагалися привити любов до робочої спеціальності. Викладачі були кваліфіковані, тому вчитися азам своєї майбутньої спеціальності було легко і цікаво. Хотілося б відзначити викладачів, які запам'яталися найбільше, це – Сергій Іванович Горюшин, Микола Семенович Шейко, Володимир Іванович Радчінскій, Інга Володимирівна Голик. Технікум я закінчив із червоним дипломом, тому й вирішив продовжити навчання за спеціальністю в університеті.
Університет
Коли виникло питання вибору університету, відповідь на нього для мене була очевидна. Я свій вибір зупинив на ДонНТУ, так як це один з найстаріших і кращих університетів України, що славиться високою якістю освіти і професійними викладачами. Для вступу довелося пройти підготовчі курси та здати вступний іспит для вступу на другий курс. Іспит приймав, шановний усіма студентами професор кафедри електричних систем Іван Петрович Заболотний. Після успішного складання вступного іспиту в 2008 році я поступив у Донецький національний технічний університет на електротехнічний факультет на кафедру електричних систем, спеціальність «Електричні мережі і системи».
В період навчання в університеті твердо зрозумів: хочеш щось знати – добивайся цього сам. Найбільшу користь принесло вивчення предметів, тематика яких була цікава, сучасна і практична.
Особливо хотів би відзначити роботу таких викладачів: Івана Петровича Заболотного, Олени Миколаївни Дмитрієвої, Віталія Федотовича Денники, Віктора Олексійовича Ковязіна, Сергія Олександровича Гришанова, Дмитра Олександровича Мішлакова, Олега Євгеновича Наумова. Саме вони відіграли головну роль у формуванні моїх знань.
Провчившись 3 роки, в 2011 році після успішного складання державного іспиту отримав диплом бакалавра. Отриманий за роки навчання середній бал (4,55) дав мені можливість вступити в магістратуру, чим я і скористався. Моїм науковим керівником є доктор технічних наук, професор Микола Васильович Гребченко, з яким була визначена тема магістерської роботи виходячи з перспективи подальшого розвитку електричних мереж. Тема сформульована як: «Розробка математичної моделі вітроустановки з синхронним генератором».
Плани на майбутнє
В найближчому майбутньому я планую успішно захистити магістерську роботу і одержати диплом магістра. Далі хотілося б знайти перспективну, а головне цікаву, роботу, в якій я б міг себе реалізувати і постійно вдосконалюватися, досягти успіху. Я впевнений, що в цьому мені обов'язково допоможуть знання і навички, набуті за час навчання в університеті.