Назад в библиотеку


РОЗДІЛЕННЯ СУМІШІ БЕНЗОЛУ ТА ДИЦИКЛОПЕНТАДІЄНУ, ОТРИМАНОЇ ПРИ ПЕРОРОБЦІ ГОЛОВНОЇ ФРАКЦІЇ СИРОГО БЕНЗОЛУ ХІМІЧНИМ СПОСОБОМ

        Автори: Козлова Л.Г., Кіпря О.В.

      Джерело: Збірка доповідей IV міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених з хімії та хімічної технології. – Київ: КПІ, 2012. – с. 99.

 

   Головна фракція сирого бензолу (ГФСБ) – це суміш низькокиплячих сірчистих та ненасичених сполук, яку отримують при ректифікації сирого бензолу коксохімічного виробництва.

   Існуючий спосіб переробки головної фракції (термічна полімеризація) зараз на коксохімічних заводах не використовується через його пожежо- і вибухонебезпечність, неекологічність, великі (до 30%) втрати основних компонентів та значні економічні витрати.

   Хімічний спосіб переробки полягає у використанні водного розчину аміаку для зв’язування сірковуглецю головної фракції. Внаслідок взаємодії утворюються сполуки:


   Органічну фазу розділяли простою перегонкою, перегонкою з водяною парою та під вакуумом. Результати наведені у таблиці 1.

                    Таблиця 1 – Результати розділення органічної фази, % (мас.)

Вид перегонки

Вихідна орг. фракція

У приймачі бензолу

Залишок

Бензол

ДЦПД

СS2

Бензол

ДЦПД

СS2

Бензол

ДЦПД

СS2

Проста

36,80

46,60

2,10

74,69

1,18

0,76

48,31

38,05

0,05

З водяною парою

62,80

25,80

0,19

97,70

3,70

0,59

30,70

55,70

0,01

Під вакуумом

58,82

21,53

0,19

90,04

2,97

0,22

17,68

42,01

0,01

   Дициклопентадієн здатен при підвищенні температури до 115ºС самодовільно переходити у мономір, отже необхідно вести перегонку за якнайменшої температури. За цієї умови застосування простої перегонки стає не вигідним.

   Порівнюючи результати дослідних даних, можна зробити висновок, що перегонка з водяною парою та під вакуумом є досить ефективними, при їх застосуванні отримуємо 90-97%-вий бензол та досить насичену дициклопентадієном (42-56%) залишкову фракцію.


Назад в библиотеку