Традиційно склалося, що у Донбасі основну увагу приділяють проблемам розвитку вугледобувної галузі. Значно менше проводиться досліджень у сфері відкритих гірничих робіт, в тому числі за питаннями охорони навколишнього природного середовища (НПС). Метою даної роботи було системне вивчення та групування аспектів розвитку відкритої розробки корисних копалин і обґрунтування на основі цього системи заходів щодо зменшення впливу гірничого підприємства на довкілля.

Із метою виявлення перспективних напрямків охорони природного середовища у сфері відкритих гірничих робіт нами було проведено соціальне дослідження методом експертної оцінки. Опитування було здійснено серед працівників кількох гірничодобувних підприємств (28 % від загальної кількості респондентів), студентів магістерської підготовки за напрямком «Екологія» (24 %), випускників за цим фахом (9 %), викладачів (9 %) і мешканців населених пунктів, що розташовані неподалік від кар'єрів гірничодобувних підприємств (30 %). Ця вибірка людей може називатися експертами з теми опитування.

Подобные месторождения обуславливают ряд экологических проблем, в том числе: исключение из хозяйственного оборота больших площадей земель, занятых отходами производства; уничтожение или снижение качества земель из-за пылевых заносов с отвалов; загрязнение окружающей среды (почв, поверхностных и подземных вод, атмосферного воздуха) тяжёлыми металлами и солями в концентрациях, нередко превышающих допустимые нормы. При содержании в породном отвале более 25% угля целесообразна добыча угля из отвала. Это возможно, если породу из отвала направлять на ЦОФ. В среднем объём одного породного отвала составляет 1,18*106 м3, при этом его масса составляет 2,1*106 т., производительная мощность ЦОФ в сутки составляет 7,5 тысячи тонн угля в сутки (имеется резерв).

Різниця між експертними та масовими опитуваннями полягає у наступному:

• думка одного експерта може бути достатньо обґрунтованою та достовірною, тому кількість експертів є відносно обмеженою;
• у експертній анкеті немає необхідності застосовувати непрямі та контрольні питання, що може нанести шкоду якості експертної оцінки;
• експертні опитування не є анонімними, тож, експерти повинні бути повністю інформовані щодо задач, які вирішуються в ході дослідження з їхньою допомогою;
• програма опитування експертів не настільки деталізована та носить переважно концептуальний характер

Розробка питань, які використовувалися у анкеті, велася з урахуванням особливостей охорони НПС у сфері відкритих гірничих робіт і проблем глобальної екології, Усього для опрацювання експертам було запропоновано дванадцять питань. У п'яти з них необхідно було оцінити приведені відповіді категорії за семибальною шкалою. Решта містила варіанти відповідей, із яких була змога вибрати одну чи декілька Аналіз результатів проведеного анкетування дає змогу зробити наступні висновки:

• гірничодобувне підприємство у рівній мірі забруднює атмосферу та літосферу, водне середовище зазнає з боку виробництв галузі найменшого впливу. Серед випускників-екологів повна впевненість, що гірничодобувна промисловість – головний забруднювач літосфери. На кар'єрах вважають, що водне середовище галузь не забруднює взагалі. Викладачі ж, на відміну від промисловців, найбільшу увагу акцентують на проблемі забруднення гідросфери (63 % відповідей серед опитаних учених);
• найбільшої шкоди довкіллю за умови відкритої розробки родовищ корисних копалин наносять добувні роботи, відвалоутворення, зняття родючого шару ґрунту та розкривні роботи, але розвитку й удосконалення потребують практично всі основні технологічні процеси;
• найбільший вплив на НПС із джерел забруднення на гірничодобувному підприємстві чинять котельня та труба викиду шкідливих речовин в атмосферу від поста зарядки акумуляторів;
• найнебезпечнішими з відходів є відпрацьовані люмінесцентні лампи, які вміщують ртуть (І клас небезпеки), далі, за спільною думкою експертів, розташувалися тара поліетиленова з-під хлорного вапна (III), шлам очисних споруд (IV) і тирса, забруднена нафтопродуктами (II);
• у сфері природоохоронної діяльності конче необхідно розвивати екологічні служби на підприємствах зі збільшенням штату таких підрозділів (думка 73 % опитаних); переходити до заощадження шляхом зниження забруднення довкілля (78 %) і використання дорогих й екологічно ефективних технологічних процесів і обладнання (78 %); за можливості вибору одного зі способів зниження навантаження на навколишнє природне середовище більшість (58 %) віддає перевагу підвищенню ефективності вже встановленого на підприємстві очисного встаткування, при цьому жоден із респондентів не бажає використовувати екстенсивний прийом - зниження виробничої потужності. Із аналізу відповідей на питання щодо екологічних витрат випливає, що вузівські респонденти підходять до проблеми фінансування нововведень природоохоронного спрямування більш оптимістично, а безпосередньо занятті в галузі готові заощаджувати на цьому;
• більшість експертів вірить у зміни до кращого в гірничодобувній галузі саме в екологічному аспекті, а вже потім - у економічному та соціальному. Кожен п'ятий респондент заявляє про неможливість змін до кращого. Найбільшими песимістами є випускники вузу. Серед працівників галузі: жодної подібної відповіді, що свідчить про їхню впевненість у завтрашньому дні;
• питання охорони природи повинні турбувати не тільки підприємства, але й усі гілки влади (так вважають 73 % експертів).

Утричі менше респондентів (24 %) є прибічниками самостійної політики підприємств;

• у глобальному плані найбільшу довкілля, за спільною думкою опитаних, забруднення атмосфери. Непокоять також питання забруднення водного середовища та літосфери й негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища на біоту.

Проблема накопичення відходів стоїть на п’ятому місці, хоча у світі вона є однією з найболючіших. Найкраще розуміються на світових проблемах магістри-екологи, найгірше – просте населення. Одначе саме пересічні громадяни, на відміну від викладачів, найбільше відчувають нехватку чистого повітря. Науковці, у порівнянні зі своїми вихованцями, також мало уваги приділяють питанню забруднення літосфери.

Не можуть не турбувати доволі низькі оцінки щодо негативного впливу забруднення довкілля на біоту, тобто на все живе. Це можна було б пояснити нерозумінням поняття «біота», але відносно високий середній бал від простого люду проти більш низьких від інших соціальних категорій відкидає подібний варіант тлумачення [3]. Отже, опитування експертів дає змогу визначити тенденції розвитку різних явищ і процесів, зокрема, технологічних. Такий хід сприяє полегшенню вибору та обґрунтування системи заходів щодо зниження шкідливого впливу гірничодобувного підприємства на довкілля. Методика застосування подібних опитувань шляхом соціальних досліджень із метою допомоги у визначенні основних напрямків подальшої роботи та прийнятті технологічних рішень є доволі цінною з наукової точки зору.

Література

1. Артамонов В.М., Кузик І.М., Диннік І.В., Рибалко О.В. Вибір та обгрунтування на основі експертної оцінки перспекгнаае мків технологічних рішень під час екологічно безпечного закриття вугільної шахти // Геотехнологии и управление производством XXI века, Монография в 2-х томах. – Т. 2. – Донецк, 2006.– С.227-231.

2. Безродный В.И. Учебно-методическое пособие по методам социально-психологических исследований. – Донецк, 1995. – 36 с.

3.Камуз А.М. Розробка та обґрунтування заходів щодо оцінки наявності поверхнево-активних речовин у воді, яка використовується АТЗТ «Веско»: Кваліфікаційна робота магістра: 27.12.06/ДонНТУ. – Донецьк, 2006. – 207с.