Біографія
Дитинство
Народився я у Донецьку 16 листопада 1989 року. Мати – Будішевска Тетяна Володимирівна, батько – Будішевскій Сергій Миколайович. Також у мене є старший брат Антон. У дитячий сад я не пішов – за моє виховання взялася моя бабуся Зінаїда Іванівна. Вона виховала в мені ввічливість, і вже до шкільного віку я чітко знав, що не варто робити в житті. У молодшому віці, як і багато хто з хлопців, любив поганяти у дворі у футбол.
Школа
В школу пішов саму звичайну – СЗШ № 90. Була поруч з моїм будинком і школа поглибленого вивчення іноземних мов, але мене туди не відправили. До речі, мій брат закінчив ЗОШ № 90 з відзнакою. Що вже говорити, але учень з мене вийшов не дуже відповідальний. Вісім класів я закінчив з “відзнакою”, але в передвипускних роках я мало докладав зусиль. Ну, ви розумієте – молодий, енергійний, хочеться погуляти, перше кохання і все таке.
Незважаючи на те, що я так і не пішов в поглиблену “англійську” школу, цю мову я полюбив з дитинства. Протягом усього навчання я із задоволенням займався нею додатково, ходив на секції. Також брав участь в обласних олімпіадах і приїжджав з призовими місцями. Англійська мова, мабуть, єдиний предмет, який я знав “на совість”.
Ще в ранньому віці вдома з’явився комп’ютер, і я навчився користуватися різними програмами, включаючи і офісний пакет Microsoft Office. У школі мало хто з викладачів вмів ним користуватися, а у мене вже був невеликий досвід. І коли справа доходила до масової роздруківки всякого роду паперів, до цієї роботи підключали мене.
“Післяшкільної” вердикт: володіння англійською мовою та вміння працювати в офісних пакетах – так з мене б вийшов ідеальний секретар!
У шкільні роки також захопився музикою – брав уроки на електрогітарі. Жанри, в яких я грав: класичний рок, блюз, джаз. До дев’ятого класу також активно займався настільним тенісом в спортивному клубі “Норд”.
Університет
Це, напевно, один з найважливіших періодів в моєму житті. Завдяки рокам, проведеним в університеті, зрозумів, хто я і чого хочу досягти в житті. Спеціальність ТКС вибрав не випадково: як я вже згадував, комп’ютер в родині з’явився в ранньому віці, і вже тоді я трохи розбирався в IT. З вступом було туго – довелося підтягувати знання з математики. У підсумку я вступив на платну форму навчання за рейтингами.
Перший курс я провів без прагнення до навчання. Навчання давалося важко, і я не виявляв достатньої наполегливості. Як підсумок – закінчення курсу з двома трійками. До другого курсу я твердо вирішив перейти на бюджет через фінансові труднощі в сім’ї. Для цього я закінчив пару семестрів з відзнакою. І ось, до третього курсу я вже на бюджеті – мабуть, це була моя перша перемога в житті, яка принесла задоволення не лише мені, а й моїм близьким. Наступні роки навчання пройшли як по маслу – кожний наступний семестр я закінчував з відзнакою. Я зрозумів, що здатен на більше в навчанні.
На четвертому курсі взяв участь в проекті МТС “Професіонали майбутнього” під керівництвом мого наукового керівника Дегтяренко Іллі Вячеславовича. У цьому конкурсі університет посів друге місце. В ньому я навчився працювати в команді і вирішувати складні інженерні завдання.
На початку п’ятого курсу я всерйоз захопився спортивною журналістикою. Почав писати аналітичні статті для спортивного сайту, висвітлювати всякого роду події. Це заняття мене затягнуло і з хобі перейшло в повноцінну роботу. Дуже дивне заняття, подумаєте ви, виходячи із специфіки моєї спеціальності. Однак від цієї роботи я отримую задоволення.
На даний момент я закінчую магістратуру, паралельно працюючи журналістом.
Плани на майбутнє
Як казав легендарний Стів Джобс: “Займайтеся тим, що вам подобається – тільки тоді можна досягти успішних результатів”. На даний момент я практично повністю занурений в спортивну журналістику, і це те, з чим мені хотілося б пов’язати своє життя. Але без сумнівів, те, що я отримав в університеті, в житті ще не раз стане в нагоді. До того ж, розвинені пізнання IT технологій зможуть допомогти і в основній моїй роботі.