ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Дитинство

Я, Криль Євген Володимирович, народився 14 лютого 1990 р. у моєму улюбленому славному місті Донецьку. День мого народження збігся зі святом Днем Св. Валентина, хоча раніше про це свято і не чули, але за неймовірною випадковості батьки хотіли назвати мене Валентином, однак, передумали. Мої батьки: мати, Криль Тетяна Миколаївна, — вчитель математики; батько, Криль Володимир Богданович, — інженер-будівельник. Ще у мене є молодший брат, Криль Микола Володимирович, — учень 10-го класу.

У дитячий садок я ходив не дуже багато і в загальному провів у цьому закладі близько року. Кращою іграшкою був, та й залишається, футбольний м'яч.

Школа

І ось настало 1 вересня 1997 р., і, як кажуть, перший раз в перший клас. Віддали мене в школу № 3 в місті Донецьку, де я і вчився до кінця 7-го класу.

У зв'язку з купівлею квартири в Кіровському районі м. Донецька довелося переїжджати на нове місце проживання і змінювати школу. З 8-го по 11-й клас я навчався в школі № 93 м. Донецька.

Улюбленими предметами були хімія, біологія, математика і, звичайно, фізкультура. Я неодноразово брав участь в різних шкільних та районних олімпіадах. Одного разу вдалося зайняти 1-е місце в районній олімпіаді з хімії та спробувати свої сили на обласній олімпіаді. Але там, як кажуть, без шансів.

Всі шкільні роки я провів на футбольному полі, що взагалі не заважало добре вчитися. Навіть навпаки — допомагало, так як я вважаю, що необхідно поєднувати розумову діяльність з фізичною. Одного разу, пам'ятаю, вдалося щось виграти зі шкільної командою з футболу, де я був воротарем.

У класі так в 3-му я вперше потрапив на матч Донецького Шахтаря. Тоді зустрічі ще проводилися на стадіоні «Шахтар». З тих пір я всією душею і серцем вболіваю за свій улюблений клуб і регулярно відвідую матчі на Донбас Арені, а іноді буваю на виїзних матчах.

Окрім футболу, моїми захопленнями були і залишаються музика, кінематограф та зарубіжна література.

Школу я закінчив із срібною медаллю, хоча давати мали золоту, але, на жаль, отримав, що отримав.

Університет

У 10-му класі мені купили ПК, з тих пір я почав захоплюватися комп'ютером і всім, що з цим пов'язано. Коли прийшов час вибирати спеціальність, я знав, що вона буде пов'язана інформаційними технологіями.

Вступати вирішив до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на факультет Комп'ютерні інформаційні технології та автоматика (КІТА), на спеціальність Інформаційні управляючі системи та технології (ІУС). Для підготовки до здачі рейтингів пішов на курси, які дуже сильно допомогли в успішному вступі. Закінчуючи 11-й клас, я вже був студентом.

Вчитися в університеті було досить складно, особливо на першому курсі. Найбільше подобалися предмети, пов'язані з програмуванням: Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП), Технології програмування (ТП), Системне програмування (СП). Також важливими предметами вважаю Вищу математику, Системи керування базами даних (СКБД) і Системний аналіз (СА).

Але якось непомітно пройшли чотири курси навчання, і прийшов час вступати до магістратури. І ось так я став магістром!

Що найбільше запам'яталося за час навчання в університеті, так це дві поїздки з одногрупниками на відпочинок у Щурове. І звичайно не обійшлося без спорту: брав участь у змаганнях з футболу та настільного тенісу.

В якості наукового керівника вибрав Хмільового Сергія Володимировича. Він запропонував мені тему магістерської: «Застосування паралельних обчислень для реалізації методу Particle Image Velocimetry», і я з радістю погодився.

Плани на майбутнє

Не люблю довгострокові плани, але все ж. В найближчому майбутньому планую успішно захистити магістерську роботу і отримати довгоочікуваний диплом. Але для цього потрібно як слід попрацювати.

Звичайно, після закінчення навчання, хочеться працювати за фахом на цікавій добре оплачуваної роботі. Але таку роботу потрібно ще постаратися знайти.

Також мрію відвідати якусь екзотичну країну і різні легендарні міста світу.

А як все складеться — подивимося! Сподіваюся вдало!