узгодженість, неадекватність змісту цих споріднених статей різних законів призво­дить до фактичного зняття важливих законодавчих положень про екологічне опо­даткування або економічний механізм забезпечення стимулювання природоохо­ронних заходів, що. таким чином, надає декларативності вищезгаданим законам України з питань природокористування. | 2 |

Таким чином, можна зробити висновок: відсутність законодавчої, правової та організаційно-методичної бази для проведення високоякісного екологічного ау­диту унеможливлює проведення даної роботи. Розширення сфери аудиторських послуг можливе лише при внесенні відповідних доповнень в Закон про аудиторську діяльність чи прийнятті самостійного закону про екологічний аудит.

 

Бібліографічні посилання:

1.  Борисоїш В.А. Екологічний аудит як механізм регулювання впливу на довкілля. // Економіка та підприємництво. № 4, 2002 р. С. 44 - 49.

2.  Всісшч О.О. Удосконалення системи екологічного оподаткування. // Фінанси України, № 2. 2004 р. С. З - 11.

3.  Екологічний аудит: Посібник для спеціалістів з екол. менеджменту і екол. аудиту / [Шевчук В.Я.. Саталкін Ю.М.. Навроцький В.М. та ін.~|. - К.: Фонд відродження Дніпра, 1997/-219 с.

4.  Лисенко Ю., Садеков А. - Екологічний підхід до управління підприємством: проблеми і перспективи //Економіка України. -2003. - №5. С.38

Надшита до редколегії 28.12.06 УДК 658.3

М. Ф Трубохіна

Дніпропетровський національний університет

МОЛОДІ СПЕЦІАЛІСТИ НА РИНКУ ПРАЦІ

Уточнена категорія "молоді спеціалісти", ниліаченіїн гакни сегмент ринку праці як мололі спеціалісти. Розглянута актуальна проблема професійної і соціальної адаптації молодих спеціалісти*, іцо особливо маю її. байту фахову ост ту, до умок і імі-мої, іцо iiiiiiiiK.il! на ринку праці. Це лолтлнть іберегін і полом обноіштн і рулоннії потенціал іііднрнсмсііі,організацій іустановУкраїни.

Т. Вступ. В Україні формування ринку праці викликало глибокі соціальні зміни, що, на щастя, не призвели до суспільних катаклізмів. Природно, що суспіль­ні діячі й економісти шукали можливості впливу на процеси реструктуризації суку­пного ринку праці. Насамперед необхідно було забезпечити зайнятість економічно активного населення. А це вимагало централізованого впливу на стихійні процеси на ринку праці. Об'єктивною необхідністю стало сполучення ринкових і адмініст­ративних механізмів його регулювання. Наведені особливості ринку праці можна вважати встояними й обґрунтованими в економічній теорії. Але в рамках нашого дослідження варто зупинитися на нових явищах і тенденціях процесів на ринку праці.

Ринок праці є однією з найуразливіших ланок сучасної економіки. В Україні він характеризується незрілістю, розбалансованістю та низькою ефективністю. Скажімо, в попиті на працю це проявляється у значному зниженні реальної заробі-

 

© Трубохіна М.Ф, 2007

 

35

тної плати, нагромадженні боргів з оплати праці, поширенні неповної зайнятості, а з бою» пропозиції — у помітному зменшенні економічної активності, зростанні рів­ня безробіття, в тому числі прихованого.

Актуальність дослідження ринку праці молодих спеціалістів в умовах ста­новлення ринкової економіки визначається як практичними задачами реформуван­ня, так і вимогами теорії, що потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодження позицій і вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Очевидна необхідність застосування комплексного підходу до розробки єдиного узгодженого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів. У цих умо­вах визначення потреби та перспективної чисельності спеціалістів з вищою освітою на ринку праці України має особливу актуальність для оцінки трудових резервів вищої кваліфікації в країні, розвитку її продуктивних сил і забезпечення зайнятості. Необхідно знати, яка кількість спеціалістів з вищою освітою і якої кваліфікації бу­де на ринку праці України для того, щоб забезпечувати, по-перше, потреби матері­альної і нематеріальної сфер виробництва необхідними фахівцями, а, по-друге, за­йнятість підготовлених спеціалістів з вищою освітою відповідно до отриманого фаху й кваліфікації.! 2|. Особливу актуальність також набуває і питання гнучкого реагування системи підготовки фахівців на вимоги, що змінюються, і потреби рин­ку праці в Україні, а також проблеми регіонального забезпечення спеціалістів як одного з головних чинників ефективного розвитку галузей економіки в країні.

Значний внесок до вирішення питань функціонування ринку праці в країні, без якого неможливо в даний час розробити проблем) забезпечення потреб галузей економіки в кадрах спеціалістів з вищою освітою, внесли такі відомі вітчизняні вчені, як СІ. Бандур, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, B.C. Васильченко, В.М. Данкж, Г.А. Дмитрснко. Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, М.В. Шалснко. В.М. Шамота та інші. Питання, пов'язані з формуванням ринку праці спеціалістів з вищою освітою та ро­звитком вищої школи в країні, висвітлювали такі вчені, як Н.Ю. Бутснко, O.A. Грі-шнова, М.І. Долішній, CM. Злупко, В.Є. Козак, В.І. Куценко, В.М. Новіков, А.І. Селезньов, А.Г. Янковий і інші.

II. Постановка завдання. Українське суспільство важко назвати процвітаю­чим. У пошуках ресурсів виживання громадяни обирають різні стратегії. На цей вибір впливають численні чинники, зокрема й система цінностей, що відіграє дале­ко не останню роль. На думку кожного другого респондента, котрий не працював за кордоном, наші співвітчизники, щоб заробити справжні гроші, готові насамперед працювати з ранку до пізнього вечора, не шкодуючи своїх сил і часу (52,6%). Вони стану до будь-якої праці, аби їм добре платили (47,5%). Зрештою, вони вирушать до іншої країни, де можна буде заробити більше грошей, ніж удома (45,8%). Трудо­ві мігранти, на відміну від решти своїх співгромадян, вибудовують пріоритети по-іншому. Вони вважають, що для забезпечення своїй сім'ї гідного рівня добробуту їхні співвітчизники радше виїдуть на заробітки до іншої країни (58.2%). Якщо ж такий варіант через якусь причину їм недоступний, то, на думку трудових мігран­тів, вони сумлінні працюватимуть з ранку до пізнього вечора у своїй власній країні (56.6%). І, врешті-решт вони не вважатимуть негожим братися за будь-яку роботу, якщо за неї добре платитимуть (52,7%).[3]

Міграційні процеси мають глибокі наслідки, одним з найбільш негативних є втрата висококваліфікованої робочої сили, передусім, наукових кадрів. Ця тема не є новою для українського суспільства, але у світлі порушеного питання набув особливої ваги. За експертними оцінками, втрати на підготовку одного фахівця з вищою освітою становлять близько 20 тис. доларів. Це означає, що кожний прибу-

36

лий кваліфікований трудовий мігрант збагачує країну свого нового перебування на цю суму, збіднюючи на таку ж суму країну свого походження.

Проблема працевлаштування молодих спеціалістів та роль у цьому процесі вищої школи за умов переходу до ринкових відносин є недостатньо вивченими, оскільки у недалекому минулому за умов офіційно задекларованої повної зайнятос­ті та обов'язкового розподілу випускників вузів серед державних підприємств її не­мов не існувало.

Проблема полягає також в тому, що економічні вчені не відокремлюють такс поняття, як ринок праці молодих спеціалістів, а враховують цей ринок як загальний ринок усіх спеціалістів. Вивчення означеної проблеми зосереджувалось переважно на дослідженні дедалі нових протиріч між виробничо-нсобхідними потребами в конкретних професійних та соціальних якостях молодих спеціалістів та недостат­нім фактичним рівнем їх підготовки до здійснення відповідних, функцій. Проблем­на ситуація висвітлювалась у цьому випадку як невідповідність конкретних знань, навичок та вмінь запитам і потребам виробництва.

Разом з тим на сьогодні в Україні ще не напрацьована цілісна концептуальна модель працевлаштування витгускників державних вузів за умов ринкових відно­син. Не розв'язані питання щодо прогнозу формування ринку праці, а отже й обґру­нтування номенклатури спеціальностей. Вимагає змін і сама система підготовки молодих спеціалістів у вищих навчальних закладах з урахуванням ринкових вимог.

Таким чином дослідження використання робочої сили в народному господар­стві Результати вивчення особливостей попиту та пропозиції на ринку праці дозво­ляють визначити типові вимоги працівникам основних професій і категорій.

За таких умов сприяти працевлаштуванню молоді та молодих спеціалістів по­винні навчальні заклади на основі прямих контактів з громадськістю та успішно функціонуючими підприємствами. Головною умовою тут має бути підготовка пси­хологічно врівноважених не тільки дипломованих спеціалістів, а й працівників, здатних швидко адаптуватися до динамічного ринкового середовища.

Перехід на ринкові рейки української економіки змінив також і перспективу зайнятості молодих спеціалістів, яку можна вважати своєрідним індикатором соці­альних процесів, бо для людини, а тим більше молодої, така перспектива — не тільки джерело доходу, а й можливість посісти певне місце в суспільстві. Майже повна ліквідація державної системи розподілу випускників вищих навчальних за­кладів призвела до того, що їх працевлаштування повністю залежить під несформо-ваного ринку праці, поки далекого від адекватного відображення суспільних пот­реб. У найскрутнішому становищі опинилися випускники інженерних спеціальностей технічних навчальних закладів. Декого з них уже поглинає неви­робничий сектор - стихійна комерція, охорона різних об'єктів, тимчасові нсфахові заробітки тощо. |4|

Це ж не потребує доказів - незайняті в народному господарстві потребують великих затрат для їх утримання. Для безробітної молоді характерні також постійні деформації мотивів трудопошукової діяльності й працевлаштування, насамперед -паразитарного та кримінального спрямування, яке супроводжувалося драматизмом та стрссогснною дією на суб'єктів працевлаштування. Наслідки - ось вони, у чис­ленних публікаціях ЗМІ, у сумній статистиці кримінологів та криміналістів.

Виявляючи і вивчаючи складові попиту на ринку праці і потенційних робото­давців, коригуючи на цій основі виховний процес та навчальні програми, громадсь­кість, навчальні заклади й фахові школи повинні вдосконалювати свою місію в сис­темі виховання та навчання, готуючи тим самим конкурентоспроможних працівни-

37

ків і спеціалістів. Така діяльність набуває особливого значення в умовах трансфор­мації системи освіти та виховання, а також переорієнтування вищої школи на бага­торівневу систему підготовки фахівців і впровадження освітніх стандартів.

III.   Результати. В результаті здійсненого дослідження створені тсорстико-
методологічні засади формування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів, ре-
алізація яких дозволяє здійснювати його ефективне регулювання, оптимізувати
державні витрати на підготовку об'єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних
напрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій за-
йнятості молоді. Новизна полягає: в виділенні сегменту ринку праці молодих спеці-
алістів та розробці ефективного механізму його функціонування і розвитку:

- уточнена категорія "молоді спеціалісти" як суб'єкту ринку праці, до якої на­лежать випускники вузів І - IV рівнів акредитації, підготовлені за рахунок держав­них або власних коштів, що працюють за фахом після закінчення вузу безпосеред­ньо на виробництві протягом не менше трьох років. На відміну від існуючої доте­пер практики віднесення до категорії "молоді спеціалісти" всіх випускників вузів, запропоноване визначення передбачає включення до їх складу лише тих. хто пра­цює за набутою спеціальністю. Таке визначення дозволить підвищити обгрунтова­ність розрахунків щодо реального попиту на фахівців в розрізі спеціальностей та оптимізувати витрати державного замовлення на підготовку спеціалістів у відпові­дності з потребами ринкової економіки;

-       визначений такий сегмент ринку праці як молоді спеціалісти, проаналізо­вано його сучасний стан і тенденції розвитку, що передбачає вдосконалення існую­чої системи підготовки і працевлаштування випускників вузів.

-       проведена структуризація молодіжного ринку праці за територіальними і галузевими аспектами та за критерієм розподілу зайнятої молоді на підприємствах з різною формою власності,

-       головним інституційним учасником ринку праці молодих спеціалістів слід вважати вищі навчальні заклади;

-       Досліджено систему підготовки та розподілу молодих спеціалістів на різ­них етапах економічного розвитку України та окреслені головні напрямки розв'я­зання проблеми працевлаштування випускників вузів.

IV.   Висновки. Системна криза в народному господарстві України призвела
до істотного падіння обсягів виробництва, відчутних галузевих зрушень і масового
безробіття. Саме масові звільнення працівників сформували у свідомості громадян
негативне сприйняття ринкових змін. Тому актуальною є проблема професійної і
соціальної адаптації молодих спеціалістів, що особливо мають базову фахову осві-
ту, до умов і вимог, що виникли на ринку праці. Цс дозволить зберегти і згодом об-
новити трудовий потенціал підприємств, організацій і установ України.

 

Бібліографічні посилання

1. Буряк П.Ю., Карпінськіїн Б.А., "Економіка праці й соціально-трудові відносини"

—  навч. посібник. Київ: "ЦНЛ" — 2004 р., 440 с. — с. 124-131

2.   Завіповська Т. Г. Економіка праці: Навч. Посібник - К.: КНЕУ. 2003. - 300с.

3.   Теліщук Л.О. Заробітна плата і питання її трансформації. - Фінанси України - № 6

-  2003 р.

4.  Ходїінський К. Сучасний стан праці в Україні та проблеми її інтенсивності. -
Економіка України - 2003р. № 6

Надійшла до редколегії 28.12.2006

 

38