Кацарський Ю.С. к.е.н., проф. Попова О.Ю. - Актуальні проблеми здійснення інноваційних процессів

У сучасних умовах можливість фінансування інноваційних процесів суттєво обмежені. Пов'язано це із застарілою галузевою інфраструктурою, нестабільною законодавчою базою, з жорсткими умовами надання позикових фінансових ресурсів, високим рівнем невизначеності і ризику. Всі ці чинники обумовлюють низьку мотивацію щодо фінансування і подальшого впровадження інновацій. З іншого боку, науково-господарський комплекс володіє достатніми для розвитку ресурсами: науковими і технічними.

На сьогодні фіксується значне відставання України від Європейських країн за показниками обсягів фінансування інноваційних проектів, використання інноваційного потенціалу тощо.

Аналізом проблем розвитку інноваційних процесів займалися як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Так, у роботах В.М. Хобти, О.Ю. Поповой розроблено підходи до рівні ризиків при формуванні відсоткових ставок [1]. У роботах С.І. Кравченка акцент робиться на основні напрямки удосконалення державної політики підтримки інноваційної діяльності [2].

На сучасному етапі розвитку економіка України характеризується проблемами в області енергозбереження, матеріаломісткості.

Впливовий журнал "Forbes" опублікував рейтинг 10 найгірших економік світу, де Україна посіла четверте місце, пропустивши вперед Мадагаскар, Вірменію та Гвінею. Щоби скласти рейтинг, його автори проаналізували статистичні дані за 3 роки зі 177 країн. Зокрема, враховували зростання валового внутрішнього продукту, рівень інфляції (беручи до уваги прогнози Міжнародного валютного фонду на 2012 р.), ВВП на душу населення, а також співвідношення експорту та імпорту [3].

За останні 20 років Україна значною мірою втратила свій інноваційний потенціал і відстала від країн Східної Європи: у 1990 р. частка підприємств, що займаються розробкою і впровадженням нової або вдосконаленої продукції, становила 60–70 %, а до 2005 р. вона скоротилася до 8,2%, порівняно з 70 % у розвинених країн і з 30 % у Польщі [4, с. 117]. Відповідно до звіту про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього Економічного Форуму, Україна займає 93 місце з технологічної готовності економіки, і 65 місце з інновацій у рейтингу зі 131 держави [5, c. 45]. Це доводить, що навіть за наявності певної інноваційної діяльності вона має обмежений практичний результат.

Україна має потужний науковий потенціал, однак кризові явища призвели до втрати попиту на наукову продукцію на внутрішньому ринку, що пояснюється падінням загального рівня інвестицій, зростанням взаємної заборгованості і переорієнтацією економічної діяльності з реального сектора в сектор швидкої віддачі інвестованого капіталу. Сьогодні понад 90 % продукції, що виробляється в Україні, не має відповідного науково-технічного забезпечення. На світовому ринку інновацій частка вітчизняної наукомісткої продукції складає лише 0,1%.

Негативний вплив на активність вітчизняних підприємств здійснює відсутність науково-методологічної бази формування інноваційної системи. Ця проблема породжує ще низку, а саме відсутності системності у здійснюваних державою заходах щодо реалізації інноваційного потенціалу національної економіки і те, що державне управління інноваційною діяльністю здійснюється без чітко сформульованої стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку, інтегралу її реалізації, послідовної на виваженої зовнішньої та внутрішньої економічної політики. [6].

Частка вітчизняних підприємств, що впроваджували нововведення є незначною. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової впродовж 2006-2010 рр. не перевищує 12 %. Частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 2010 році становила лише 3,8 %, обсяг імпорту високотехнологічної продукції перевищував обсяг її власного виробництва.

Систематизуючи інформацію можна виділити проблеми, що стримують розвиток інноваційних процесів в Україні:

· відсутність науково-методологічної бази формування інноваційної системи;

· відсутність системності у здійснюваних державою заходах щодо реалізації інноваційного потенціалу національної економіки;

· відсутність дієвої системи пріоритетів розвитку науково-технологічної сфери:

· неготовність апарату державного управління до предметної діяльності, спрямованої на інноваційний розвиток економіки;

· державне управління інноваційною діяльністю забезпечується за галузевим принципом;

Шляхами розв’язання та вирішення проблем може стати:

· вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення розвитку інноваційної системи України;

· необхідність системного і послідовного впровадження функціональних принципів державного управління інноваційною діяльністю;

· органічне включення всіх окремих елементів інноваційного розвитку в єдину активно і цілеспрямовано функціонуючу національну інноваційну систему, що можливо лише за умови дії потужних системоутворюючих факторів[7].

Перелік літератури

1. Хобта В.М., Попова О.Ю., Мєшков А.В. Активізація і підвищення ефективності інвестиційних процесів на підприємствах // Монографія: НАН України. Інститут економіки промисловості. МОН України. ДонНТУ. – Донецьк, 2005. – 343 с.

2. Кравченко С.І. Основні напрямки удосконалення державної політики підтримки інноваційної діяльності / С.І. Кравченко // Маркетинг в Україні. – 2000. – №4 (6). – С. 58-59.

3. BBC [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/07/110706_forbes_worst_economies_dt.shtml.

4. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи / Борщ Л.М. – К.: Тов-во “Знання”, КОО, 2003 - 318 с.

5. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 2003. – 178 с.

6. Щодо першочергових заходів з активізації інноваційної діяльності в Україні: аналітична записка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/654/#_ftn1.

Канафоцька Г. Стан і перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні / Г. Канафоцька //Журнал інноваційної палати України від 5 вересня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tuii.org/stan-i-perspektivi-rozvitku-innovatsiinikh-protsesiv-v-ukrajini

Актуальні проблеми здійснення інноваційних процесів