Автор: Кинюк М.И.
Источник: Механизм эффективного функционирования предприятий в современных условиях — 2012/ Материалы I Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов: "Проблемы и перспективы развития экономической науки и практики на современном этапе."— Севастополь, СевНТУ — 2012.
Запропоновані системні положення щодо удосконалення стратегічного управління екологічно спрямованим розвитком підприємства.
Недосконалість існуючих систем управління призводить до дисбалансу стратегій розвитку, що характеризується, передусім, наявністю протилежних, іноді взаємовиключних одне одну цілей господарювання. Перш за все це стосується встановлення пріоритетності управлінських дій у забезпеченні ефективності розвитку без орієнтації на компроміси у забезпеченні задовільних екологічних параметрів господарської діяльності. Перевага віддається обмеженим цілям господарювання, що забезпечуватиме економічне зростання у коротко- та довгостроковому періодах. Екологічні імперативи мають лише демонстраційний характер, обумовлений більш наслідуванням «модних» тенденцій у галузі управління розвитком, ніж стійкою свідомістю управлінських кадрів. За цих обставин виникає об’єктивна потреба в удосконаленні стратегічного управління розвитком підприємства для усунення дисбалансу цільових характеристик, конфлікту показників ефективності розвитку та адекватного реагування на зростання невизначеності та ризику умов господарювання, погіршення якості та зменшення корисної кількості природних компонентів..
Проблемам підвищення ефективності та прискорення соціально-економічного розвитку підприємства присвячено ряд наукових праць вітчизняних вчених-економістів. В той же час значна кількість досліджень обмежується розглядом лише окремих напрямків розвитку – технічний, економічний, соціальний, екологічний. Більшість концепцій є «утопічними», адже припускають невичерпність природних ресурсів, необмеженість інтелектуальних можливостей людини та часу. Практично не враховується, що розвиток підприємства припускає досягнення збалансованості споживання усіх видів ресурсів з їхнім відтворенням (природним і штучним), перетворенням по суті будь-якої господарської системи в соціальну еколого-економічну систему.
Тому метою даної роботи є розвиток системних положень щодо удосконалення стратегічного управління екологічно спрямованим розвитком підприємства
У загальному вигляді будь-яка стратегія принципово може бути спрямована на отримання бажаного результату у певних функціональних областях діяльності підприємства у довгостроковому періоді. В цьому сучасне уявлення про стратегії підприємства, що забезпечують екологічно спрямований розвиток підприємства, повинно наголошувати на таких суттєвих ознаках стратегії як залежність від стану довкілля, довгостроковість у підвищенні кваліфікації співробітників підприємства, фактичні дії щодо реалізації плану, системність, диверсифікованість критеріїв оцінки успішності реалізації стратегій підприємства, циркулярність планування і реалізації, що дозволяє представляє стратегію як процес визначення проблеми, аналіз ситуації, прийняття рішення та контроль.
Такий системний підхід до визначення сутності стратегічного планування екологічної спрямованості розвитку підприємства вимагає гармонійного поєднання екології та економіки підприємства, тому структура процесу стратегічного планування повинна містити 4 фази, що дозволяє забезпечити управління підприємством з урахуванням стану довкілля, екологічних норм та вимог до господарської діяльності:
1. стратегічний аналіз та прогнозування;
2. побудова стратегічних цілей;
3. розробка альтернативних стратегій, оцінка альтернативних варіантів та вибір;
4. впровадження та стратегічний контроль.
Паралельно виявленню слабких та сильних сторін підприємства повинно відбуватися визначення конкурентних переваг кожної СГО та перспектив зміни їх позицій у конкурентному середовищі. У якості СГО слід розуміти самостійний напрямок господарської діяльності підприємства з виробництва асортиментної групи продукції для певного ринкового сегменту, у межах якого всі функції об’єднуються у певну стратегію, практична реалізація якої забезпечує екологічну спрямованість розвитку підприємства. При цьому сполучення вибраних суб’єктом господарювання СГО утворює екологічний портфоліо підприємства. Екологічний портфоліо підприємства представляє сукупність стратегічних господарських одиниць підприємства, які забезпечують екологічно спрямований розвиток, у тому числі по зрівнянню з іншими конкурентами. При цьому в даному портфоліо можна позиціонувати не лише окремі СГО, але й підприємство у цілому у конкурентному середовищі. Головною ціллю побудови екологічного портфоліо підприємства є визначення таких стратегій, що спонукають споживачів придбати продукцію саме з запропонованими екологічними характеристиками, а не продукцію, виробництво та споживання якої негативно впливає на стан довкілля.