Автор: Г.М. Кухта Мета і завдання аудиторської перевірки капітальних інвестицій
Источник: Збірка наукових робіт Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції «Становлення та перспективи розвитку сучасних форм фінансового контролю в Україні, Управління розвитком, №2 (99) 2011, Харків, с.62-63
Г.М. Кухта У статті розглядається проблема, мета і завдання аудиту капітальних інвестицій.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що на сучасному етапі при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення. Розбудова нових економічних відносин неможлива без активізації інвестиційних процесів і поліпшення якості управління ними на рівні підприємств. У зв'язку з цим для конкретного індивідуального інвестора особливого значення набувають бухгалтерський облік, аналіз і внутрішній контроль капітальних інвестицій, як поєднуюча ланка між збиранням і обробкою інформації про реалізацію інвестицій, з одного боку, і прийняттям управлінських рішень, які стосуються інвестування, — з іншої. На сьогодні, в науковій літературі досить широко розкриті питання щодо сутності, видів інвестицій, джерел та методів фінансування капітальних інвестицій, але питання аудиту капітальних інвестицій в науковій літературі розкриті не достатньо, тому потребують ретельного аналізу.
У п.2 МСА 200 зазначено, що мета аудиту фінансових звітів полягає в надані аудиторові можливостей висловити думку про те, чи складено фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність»[1] метою аудиту є висловлення незалежної думки аудитора про достовірність звітності в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно з умовами користувачів.
У міжнародних стандартах залежно від виду завдання по-різному визначено мету виконуваних аудитором завдань. Цей факт заслуговує на особливу увагу вчених, оскільки думки деяких з них щодо мети аудиту більше орієнтовані на аудит фінансової звітності в цілому, тому малопридатні для окреслення мети аудиту щодо окремої статті балансу.
З одного боку, якщо аудиторська перевірка капітальних інвестицій здійснюється в рамках аудиту фінансової звітності, загальне визначення мети в цілому прийняте і до одного рядка балансу як одного із сукупності досліджуваних елементів. З іншого боку, капітальні інвестиції можна досліджувати не тільки в рамках завдання аудиту фінансової звітності. У зв’язку із цим слід погодитися з Н.Дорош, яка стверджує, що трактування мети аудиторської перевірки – це важливе й принципове питання, яке визначає суть і метод її перевірки.
Оскільки на капітальні інвестиції витрачають великі кошти, аудитор повинен проконтролювати їх цільове та ефективне використання з дотриманням при цьому встановлених норм і нормативів, а також чинного законодавства. При цьому перевіряються операції за рахунком 15 «Капітальні інвестиції»[2].
Під час перевірки операцій з надходження основних засобів слід визначити:
Проводячи аудит операцій з надходження основних засобів, аудитор встановлює, чи були дотримані правила оформлення актів введення їх в експлуатацію, актів капітальних вкладень та прийому-передачі основних засобів, а також правильність відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Потім перевіряють порядок відображення вказаних операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Особливу увагу слід приділяти перевірці операцій з оприбуткування безкоштовно придбаних основних засобів. Основні засоби, що отримані безкоштовно, підприємство приймає на збільшення додаткового капіталу. На їх вартість збільшується прибуток, що підлягає оподаткуванню. Аудитор повинен перевірити правильність проведеної операції. Слід мати на увазі, що списання вартості основних засобів з рахунка 10 та збільшення доходу від реалізації необоротних активів допускається тільки після отримання інформації від іншої сторони про оприбуткування цих об’єктів.
Важливим є проведення аудиту капітальних інвестицій як в інтересах інвестора, інших власників підприємства, у яке здійснені вкладення, так і будь-яких інших зацікавлених користувачів фінансової звітності, потенційних інвесторів. Необхідно підкреслити значимість як зовнішнього (незалежного) аудиту, так і внутрішнього аудиту. Кожний з цих видів аудиту має свої відмітні риси, характерні ознаки і задачі, однак і зовнішній, і внутрішній аудит інвестицій може здійснюватися в двох аспектах — перспективному і ретроспективному.
Перспективний аудит інвестиційних проектів має своєю метою попередню оцінку доцільності, рентабельності інвестицій, зіставлення прогнозних оцінок і звітів, розробку бюджетів, розрахунок майбутніх доходів і витрат, розробку декількох альтернативних варіантів інвестування. В основному такі роботи аудитором виконуються у виді різних видів аудиторських послуг.
При здійсненні ретроспективного аудиту головна мета полягає в підтвердженні достовірності фінансової звітності підприємства, у тому числі і даних про наслідки реалізації інвестиційних проектів.
Враховуючи усе вище сказане можливо зробити наступні висновки, аудит капітальних інвестицій може здійснюватися як один із етапів комплексного дослідження і як спеціальне завдання. При цьому цілі такого аудиту можуть відрізнятися залежно від суті завдання, поставленого перед аудитором. Професійний аудитор ще перед етапом планування на основі оцінки тверджень адміністрації підприємства та первинного вивчення бізнесу суб’єкта господарювання, керуючись відомими загальними цілями аудиту, повинен ідентифікувати конкретні цілі виконуваного ним завдання із тим розрахунком, щоб зроблені ним і надані замовнику висновки відповідали рівню його впевненості в достовірності відображеної в фінансовій звітності інформації. Виходячи з цього обов’язково потрібно враховувати чинники, що впливають на цілі аудиту капітальних інвестицій, а саме:
1. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. – К., 2002. – 322с.
2. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посібник / За заг. ред. О.А. Петрик – К., 2008. – 472с.
3. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / Пер. з англ. О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков. – К., 2007. – 1172с.
4. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. №3125-XII із змінами та доповненнями.
5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Житомир, 2002. – 672с.