Назад в библиотеку

Дистанційне навчання персоналу: переваги та недоліки

Автор: Марохіна П.В.
Источник: Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери / Матерiали II мiжнародної науково-технiчної конференцiї молодих вчених та студентiв. — Донецьк, ДонНТУ — 2011, Том 1, с. 126-128.

Аннотация

Марохіна П.В. Дистанційне навчання персоналу: переваги та недоліки. Розглянуто поняття дистанційного навчання, його переваги та недоліки.

Сучасна система освіти, особливо це стосується підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки, повинна враховувати зростаючу потребу в підвищенні професійної компетентності в поєднанні з неможливістю відриватися від роботи і місця проживання. У зв'язку з цим підвищується роль використання методів дистанційного навчання, перш за все за допомогою Інтернет.

Таким чином, ринок дистанційної освіти є таким, що швидко розвиваються, перспективним і все більш затребуваним. Проте вивченню особливостей даного ринку, зокрема його споживачів, особливостей їх поведінки, займаються поки ще досить мало. А внаслідок цього відбувається стримування його розвитку.

Дистанційне навчання передбачає використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати навчання на відстані, без безпосереднього особистого контакту учня з викладачем [1, с.4]. Серед переваг дистанційного навчання можна виділити настуне:

1) навчання відбувається без відриву від робочого процесу, персонал не відволікається на тривалі навчальні заходи, а підвищує кваліфікацію на робочому місці і у відведений для цього час;

2) електронні технології дозволяють реалізувати концепцію масового навчання персоналу;

3) дозволяє в режимі реального часу контролювати процес підвищення кваліфікації та успішність кожного співробітника або груп співробітників;

4) навчання великої кількості співробітників у короткі терміни;

5) навчання співробітників віддалених філій – швидке та якісне навчання всіх співробітників компанії за єдиною програмою, незалежно від віддаленості філії;

6) стимулювання самостійності в навчанні, вміння критично мислити, навчальної мотивації, самодисципліни та відповідальності, наполегливості у досягненні мети; завдяки застосуванню дистанційної технології, у учнів розвиваються і зміцнюються такі якості, як цілеспрямованість, відповідальність, здатність приймати конструктивні рішення, значно підвищується і рівень їх інтелекту [3].

Але дистанційне навчання має ряд недоліків:

1) відсутність прямого очного спілкування між учнями і викладачем, складнощі при створенні творчої атмосфери в групі учнів;

2) успішність навчання частково залежить від технічних навичок у керуванні комп'ютером, переміщенні в Інтернет і від здібностей справлятися з технічними труднощами [4];

3) високі вимоги до постановки задачі на навчання, адміністрування процесу, складність мотивації слухачів;

4) аутентифікація користувача при перевірці знань. Оскільки до цих пір не запропоновано оптимальних технологічних рішень, більшість дистанційних програм як і раніше припускає очну екзаменаційну сесію. У ряді випадків це є проблемою і вимагає спеціальних заходів, прийомів і навичок у викладачів - тьюторів. Частково ця проблема вирішується установкою відеокамер на стороні людини, що навчає і відповідного програмного навчання;

5) необхідність наявності цілого ряду індивідуально-психологічних умов. Для дистанційного навчання необхідна жорстка самодисципліна, а його результат безпосередньо залежить від самостійності і свідомості учня;

6) як правило, учні відчувають нестачу практичних занять. Відсутній постійний контроль над учнями, який для людини є потужним спонукальним стимулом [5].

Незважаючи на наведені недоліки, розвиток дистанційного навчання буде продовжуватися і вдосконалюватися у міру розвитку Інтернет технологій та вдосконалення методів дистанційного навчання.

Дистанційна форма навчання робить навчання персоналу більш доступним, ніж традиційне. Тим не менш, доводиться констатувати низьку якість дистанційного навчання, що закономірно у контексті існуючих пріоритетів – мінімізація витрат.

Перелік посилань

1. Носырева И.Г. Современные формы и методы обучения персонала // Управление развитием персонала. – 2006. – №01(05).
2. Дистанционное обучение персонала http://www.smart-edu.com/index.php/obuchenie-personala/distantsionnoe-obuchenie-personala.html
3. Волов В.Т., Сопов В.Ф., Капцов А.В. Социально-психолого-педагогические детерминанты успешности обучения при дистанционной форме образования. – Казань. – 2000. – 76 с.
4. Дистанционное обучение. Достоинства, недостатки, вопросы организации http://www.eidos.ru/journal/2001/0320.htm
5. Канаво В. Достоинства и недостатки дистанционного обучения через Интернет.