ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯУДК 330.354 Кутрань К. В. На основі поглибленого аналізу теоретико-методологічних підходів до дослідження венчурного капіталу уточнено зміст економічної категорії "венчурний капітал". Визначено його специфіку та переваги, місце і роль у забезпеченні інноваційного розвитку економіки країни. Обґрунтовано організаційний механізм венчурного фінансування, у якому систематизовано його складові. Ключові слова: інвестиції, інновації, інвестиційно-інноваційна модель, інноваційний проект, венчурний капітал, венчурний фонд, венчурне фінансування, організаційний механізм, ризик, прибутковість Постановка проблеми. Потреба у економічному розвитку і підтримці реального сектору економіки, подальші структурні реформи в Україні засвідчують актуальність пошуку альтернативних механізмів формування та здійснення інвестицій. Як свідчить світова практика, венчурні фонди, за сприятливих умов, цілком можуть слугувати ефективним інструментом фінансового ринку України. Отже, розвиток ринку венчурного капіталу є принциповим чинником в інноваційному процесі. На сьогоднішній день венчурний бізнес в Україні знаходиться на самому початку свого розвитку. Для формування дієвого ринку венчурного підприємництва в Україні та забезпечення його розвитку необхідно вирішити низку теоретико-прикладних аспектів, зокрема, обґрунтувати роль і значення венчурного капіталу у забезпеченні інноваційної діяльності, визначити специфіку і переваги венчурного фінансування, виявити місце ринку венчурного капіталу та його вплив на економіку, з’ясувати організаційний механізм ринку венчурного капіталу Аналіз останніх публікацій. Провідними економістами та науковцями України, зокрема Вербицькою Ю. М. Горбачовою Ю.І., Косенком А. В., Соскіним О., Філіпенком А., Шатило О.А. та ін. визнано, що економічне зростання стає можливим лише за умов інтенсивного інноваційно-інвестиційного розвитку [4, 5, 11, 19, 20]. За сучасних умов інтенсифікація інноваційної діяльності розглядається, як один з найбільш важливих чинників підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, але недостатність фінансових ресурсів стримує інноваційні процеси, тому перед вченими та практиками постало важливе завдання пошуку та обґрунтування джерел фінансування інноваційних проектів. Серед вчених, що намагаються вирішити це дослідницьке завдання слід відзначити Абрютіну А., Дамянову Л., Льовочкіна С., Опаріна В., Скляр І.Д., Федосова В., Шатило О.А. та ін. [1, 7, 16, 19]. Перспективним джерелом фінансування інноваційних проектів вважають венчурний капітал Грозний І. С., Дамянова Л., Іванова А.Г., Кардаш О.М., Комарова І. П., Кудрявцев И. А., Опанасюк В. В., Череп А.В. та багато інших [6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 18]. Хоча вже доведено, що в умовах недосконалого фінансового ринку, дефіциту фінансових ресурсів, недостатньої розвиненості банківського кредитування венчурний капітал стає майже єдиним доступним джерелом інвестицій для молодих інноваційних фірм та інноваційних бізнес-проектів, багато теоретико- методичних аспектів венчурного фінансування залишається невирішеними. Особливої актуальності набуває з’ясування організаційного механізму венчурного фінансування та його складових. Мета дослідження. Узагальнити погляди та уточнити трактування
категорії Виклад основного матеріалу. Для вирішення проблеми фінансового забезпечення інноваційних процесів здійснюється пошук альтернативних джерел інвестиційних ресурсів. Аналіз світової практики показав, що одним з таких джерел є венчурний капітал, як найбільш життєздатна і ефективна форма інвестиційного капіталу. До теперішнього часу через багатогранність і складність самого
поняття Початковий зміст поняття Американське трактування поняття Економісти Австралії трактують венчурний капітал як високоризиковий капітал, що інвестується в нові або молоді підприємства з потенціалом швидкого зростання з метою отримання високої норми прибутку [3, с.2]. Відповідно до Європейської асоціації венчурного інвестування (Europe venture capital association - ЕАВІ) венчурний капітал, синонім ризикового капіталу, - це акціонерний капітал, акумульований спеціалізованими організаціями для цільового фінансування новостворених підприємств (так званих венчурних організацій), котрі прогнозовано матимуть вищий за середньоекономічний рівень віддачі капіталу. Водночас географічно та економічно близьке до України російське Федеральне агентство з науки та інновацій зазначає, що венчурний капітал є довгостроковою інвестицією, оскільки інвестор за даних умов усвідомлює, що швидко отримати регулярні виплати основної суми й відсотків йому швидше за все не вдасться, але є велика імовірність отримати довгостроковий приріст капіталу [7]. Представники країн Східної Європи дають власне визначення
венчурного капіталу. Так болгарський економіст Л. Дамянова розуміє під
венчурним капіталом У Проекті Закону На нашу думку, дані визначення не повністю відображають економічну природу венчурного капіталу. Проведене дослідження дозволило уточнити сутність венчурного капіталу наступним чином: венчурний капітал - це акціонерний капітал, що представляє собою комбінацію фінансових, людських та інтелектуальних ресурсів, орієнтований на отримання понадприбутків в результаті проривного зростання інвестованої компанії (інноваційної компанії), і характеризується високим ризиком. Уточнена нами категоріальна сутність венчурного капіталу представлена у діалектичному взаємозв’язку необхідних ресурсів для його формування та нагромадження. А також у запропонованому визначенні сконцентровано увагу на одній з найбільш вагомих відмінних рис венчурного капіталу від інших видів капіталу - високий рівень ризику та орієнтованість його на високі норми прибутку. Воно є більш широким на відміну від американського тлумачення, більш точним порівняно з австралійським та європейським, оскільки в ньому зазначена необхідна комбінація ресурсів. Однак не можна не відмітити, що при всій своїй ризиковості капіталовкладень, венчурні інвестиції мають низку привабливих перспектив та переваг. З огляду на світовий досвід, можна констатувати, що в порівнянні з будь-якими іншими ?невенчурними? компаніями, венчурні підприємства, які розробляють та впроваджують нові технології, володіють наступними безперечними перевагами [6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 18]:
Таким чином, розвиток венчурного фінансування та створення нових високотехнологічних компаній не є випадковістю, а обумовлені взаємною зацікавленістю інвесторів і творців нових венчурних підприємств; особливостями і перевагами як венчурного капіталу, так і малих компаній, орієнтованих на комерціалізацію новітніх досягнень науки і техніки. Система фінансування інноваційної діяльності і, зокрема, венчурного фінансування, складається із взаємозалежних елементів з ієрархічною співпідпорядкованістю і специфічними функціональними особливостями, вона включає:
Венчурне фінансування має ряд основоположних принципів, розроблених засновниками венчурного бізнесу Перкінсоном Т., Клейнром Ю., Кофілдом Ф. та ін. Їх сутність полягає у створенні партнерств у вигляді венчурних фондів, збору грошей у партнерів з обмеженою відповідальністю та встановлення правил захисту їх інтересів, використання статусу генерального партнера [17, с.56]. Ці принципи лежать в основі механізму венчурного фінансування, який є одним з основних економічних інструментів, що забезпечують протягом останніх десятиліть інноваційний розвиток провідних індустріальних країн Заходу. Під механізмом венчурного фінансування, з нашої точки зору, необхідно розуміти організаційно- економічну форму акумулювання фінансових ресурсів, здійснення діяльності з розміщення венчурного капіталу та сприяння її проведенню, пошуку інвестиційних проектів, а також важелів стимулювання та регулювання цієї діяльності. Механізм венчурного фінансування починається з формування венчурного капіталу, джерелами якого, відповідно до наведеного визначення є фінансові, інтелектуальні та людські ресурси (рис. 1). Грошову основу венчурного капіталу складають фінансові ресурси. Відповідно до Проекту Закону джерелами фінансування венчурної діяльності є [15]:
Місце і роль інтелектуального й людського капіталу полягають у забезпеченні високої ефективності його використання та досягнення основної мети – отримання високих прибутків. На основі акумулювання фінансових ресурсів утворюються венчурні фонди. Відповідно до Проекту Закону їх в Україні називатимуть венчурні інвестиційні фонди - юридична особа або об'єднання юридичних осіб і (або) громадян, створені на основі добровільних майнових внесків з метою фінансування створення та освоєння інновацій. Управління активами венчурного інвестиційного фонду може здійснювати венчурна інвестиційна компанія, яка вже обирає об’єкти інвестування [15]. Принципова схема механізму венчурного фінансування, з нашої точки зору, наступна: венчурний фонд (зазвичай це професійна фінансова фірма, яка управляє капіталом від імені інших (пенсійних фондів, страхових компаній, і так далі)) або управляюча компанія від його імені набувають частку (пакет акцій) у молодій, швидкозростаючій (або тій, що трансформується) компанії за мінімальною вартістю і вводить в його органи управління своїх представників, які є, як правило, професійними менеджерами. Останні беруть активну участь у регулюванні інноваційного процесу та контролюють витрати коштів. Так забезпечується блокуючий пакет венчурного інвестора при збереженні свободи підприємницької ініціативи основних власників підприємства. Отже, представлений механізм венчурного фінансування включає такі складові елементи як: джерела венчурного капіталу, механізм акумуляції ресурсів, механізм розподілу акумульованих ресурсів, механізм контролю та повернення інвестицій. З проведеного аналізу участі венчурних організацій в інноваційних проектах можна зробити висновок, що венчурні організації знижують ризики інноваційних фірм в системі ринкових економічних відносин шляхом перенесення на себе частини ризиків та їх оптимізації. Отже, важливим специфічним результатом впливу ринку венчурного капіталу на економіку можна вважати зниження ризиків в інноваційних фірмах, а відтак – зміцнення їх економічної стійкості. Окрім того, венчурний капітал, прагнучи до зростання своєї вартості в
ході інноваційних процесів, об'єктивно 
Ще одним результатом впливу ринку венчурного капіталу на економіку можна вважати структурне оновлення економіки. Венчурний капітал стоїть біля витоків значної кількості нових інноваційних фірм в наукомістких галузях економіки. Одночасно він спонукає великі корпорації до переорієнтації типу розвитку, до активізації науково-технічної та інноваційної діяльності. Знову виникають інноваційні підприємницькі фірми, які часто стають піонерами в новій галузі і джерелами інновацій для великих корпорацій. Логіка розвитку сучасного науково-технічного прогресу, що розцінюється як нова технологічна революція, така, що дозволяє долати проблему забезпечення конкурентоспроможності національної економіки та продукції, а також її господарських систем. Виявляється технологічна революція, насамперед, через інновації та їх якість. Тому, сприяючи переведенню економіки на інноваційний тип розвитку, ринок венчурного капіталу забезпечує підвищення конкурентоспроможності економіки та її продукції, прискорює структурні перетворення. Як наслідок, можна виділити ще один важливий результат впливу ринку венчурного капіталу на економіку це створення нових робочих місць, необхідність чого обумовлена цілою низкою обставин, основні з яких наступні: зростання працездатного населення різної кваліфікації; вивільнення трудових ресурсів внаслідок ліквідації підприємств, галузей; раціоналізація та автоматизація виробництва і ряд інших причин скорочення робочих місць, які повинні бути замінені новими; необхідність протидіяти існуючому наростаючому рівню безробіття; необхідність підвищення якості робочих місць та рівня оплати. Ще одним результатом впливу ринку венчурного капіталу є підготовка інноваційних передумов для економічного зростання і для розвитку внутрішнього попиту. Дві останні категорії формуються в економіці під впливом великої групи факторів та умов, і виділити серед них частку венчурного капіталу дуже важко. За різних умов ця частка різна, але в будь- якому випадку наявність цього ефекту в економічному зростанні та підвищенні попиту заперечувати не можна. Отже, за результатами теоретичного огляду визначено специфічні відмінні риси венчурного механізму та вигоди його застосування. Висновки. Венчурний капітал являє собою комбінацію фінансового, інтелектуального і людського капіталу, оскільки його формування відбувається шляхом інтеграції фінансових ресурсів формального та неформального секторів; досвіду, знань, навичок, професійних здібностей людей й накопичених наукових, теоретичних і практичних знань людства, суспільства щодо відповідних дій, процесів, проблем вирішення. У свою чергу, венчурний капітал акумулюється у венчурних фондах, з яких, або безпосередньо, або через посередників – венчурні компанії, спрямовується до об’єктів інвестування, що й відображає представлений організаційний механізм венчурного фінансування. Його складовими елементами є джерела венчурного капіталу, механізм акумуляції ресурсів, механізм розподілу акумульованих ресурсів, механізм контролю та повернення інвестицій. Одна з основних особливостей венчурного капіталу полягає у його схильності до високих комерційних ризиків і орієнтації на високі рівні прибутковості. Природна ризикованість венчурного капіталу, як будь-якого інвестиційного активу, посилюється ризиками інновацій. У той же час цей тип капіталу в більшості випадків є єдиним доступним джерелом фінансування молодих венчурних фірм. Венчурний капітал розділяє ризики венчурних фірм і орієнтується не на повернення вкладених коштів, а на розвиток власне інноваційних фірм, на підвищення їх вартості в результаті успішної комерціалізації нововведень і масового випуску готової продукції. Необхідність прискорення розвитку ринку венчурного капіталу обумовлена прагненням побудови інноваційної моделі розвитку економіки України. Подальшого дослідження та розвитку потребують такі аспекти функціонування венчурного капіталу, як державне регулювання та визначення ефективності венчурного фінансування, під час якої мають оцінюватися економічний, соціальний, технологічний, екологічний ефекти. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|