Автор: Меркулова Л.В.
ДонНТУ
ҐЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ РЕГУЛЯТОРНИХ ПРОБЛЕМ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Актуальність ґендерної проблематики викликала розвиток ґендерної економіки, одного з наймолодших напрямів економічної науки. Необхідність дослідження ґендерних аспектів бізнесу обумовлена динамічним проникненням жінок у підприємницький сектор, в управління економікою.
Значного розміру дані процеси набули в розвинених країнах. Наприклад, у США жінкам належить більше 50% грошових коштів, що обертаються в країні, на їх ім’я виписані 65% рахунків, їм належить 57% цінних паперів, 74% будинків, на них припадає 88% загальної купівельної спроможності. У державах Центральної та Східної Європи жінки володіють більш ніж 30% бізнесу, наймають 25% робочої сили, становлять 55% учнів, близько 25% заробляють більше чоловіків у сім'ях з двома працюючими. Частка жінок на міністерських постах тільки за останнє десятиліття подвоїлася – з 3,4 до 6,8% [3]. Наведені дані підтверджують зростання участі жінок в економічному житті і дозволяють прогнозувати перспективні зрушення в цьому напрямку.
Для України актуальність ґендерних проблем в економіці, участь жінок в бізнесі обумовлена демографічними чинниками: протягом десятиліть відзначається перевага жіночого населення. В даний час частка жінок становить приблизно 55% і з ряду причин вона буде рости і в майбутньому.
Жінки, представляючи більшу половину електорату, помітно впливають на суспільний вибір. Проте в уряді чисельність жінок складає 7%, як у країнах з мусульманською релігією. Ґендерна диспропорція керівництва українських підприємств залишається незмінною останні декілька років [2]. На 78% усіх підприємств керівниками є чоловіки, на 22% – жінки. Частка жінок-приватних підприємців більша від частки чолові¬ків (55% проти 45% відповідно). Жінки-приватні підприємці частіше працюють у сфері торгівлі (67%), готельно-ресторанного бізнесу і гро¬мадського харчування (68%), а також послуг (52%) [4]. Підприємства, якими володіють жінки, у вісім разів частіше наймають на керівні посади жінок.
Сектори, зайняті переважно жінками (як підприємствами, якими керують або володіють жінки, так і жінками-підприємцями), сильніше відчувають тягар регуляторних бар'єрів, ніж в середньому інші сектори економіки. У галузі громадського харчування перевірки охоплюють 85% бізнесу, а дозвільні процедури - 74% [1]. Це ілюструє висновок про те, що частка перевірених підприємств, серед тих, якими керують жінки, є більшою, ніж серед тих, якими керують чоловіки (відповідно 80% та 74%). Так само, серед очолюваних жінками підприємств, частка тих, які отримували дозволи, була більшою, ніж серед підприємств, очолених чоловіками (відповідно 59% та 53%). У секторах із більшим регуляторним тиском відзначено більше нео¬фіційних платежів. Це саме ті сектори, де працюють найбільше під¬приємств, якими керують або володіють жінки, і саме в цих секторах показник жіночої зайнятості вищий. Майже 40% підприємств сектора громадського харчування (до якого належать і підприємства готель¬ного бізнесу) відповіли, що їм доводилося робити подарунки пред¬ставникам контролюючих органів. Це вдвічі частіше, ніж у середньому в інших галузях [1].
Підприємства, якими керують або володіють жінки, в середньому менші за розміром, ніж «чоловічі» підприємства, та, відповідно, менш прибуткові, незалежно від галузі, в якій вони працюють, їх розміру та доходу [2]. Серед приватних підприємців, у жінок річний дохід вищий, а прибуток - практично такий самий, як у чоловіків. Проте керівники жінки більш соціально відповідальні, значно більшу частину прибутку, ніж чоловіки інвестують у персонал, соціальні заходи, покращення умов праці. Жінки, які працюють у бізнесі та отримують доходи, сприяють економічному розвитку країни у перспективі, шляхом інвестування більших сум у навчання, охорону здоров’я, благополуччя хх сімей. Економічно забезпечені жінки також мають більший контроль за хх доходом, репродуктивним здоров’ям, покращенням життя хх дітей, таким чином допомагають збагачувати людський капітал майбутнього покоління.
Проведений ґендерний аналіз регуляторних питань дозволяє сформулювати два осно¬вних висновки:
- Удосконалити регуляторне середовище для малих та середніх підприємств та приватних підприємців.
- Удосконалити регуляторне середовище у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування.
Посилання
- International Finance Corporation Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес – дослідження – www.ifc.org
- Барсукова С. Ю. И снова о женском предпринимательстве. - Социс.- 2008.- № 5. 148-153.
- Босак И. Женское предпринимательство в Украине // Теория и практика управления. – 2005. - № 8.
- Українським жінкам у бізнесі важче, ніж чоловікам – дослідження – life.pravda.com.ua