Біографія
Дитинство
Я, Левчук Ігор Андрійович, народився в самому жаркому місяці літа 29 серпня в 1990 році, в невеликому шахтарському містечку Донецької області з відповідною назвою Гірник.
Мама, Левчук Людмила Анатоліївна, народилася 1 січня 1969 года.Учілась в донецке і онончіла Швейне учіліще.Сейчас працює не по професії, пріемоздатчіком на ш. "Курахівська". Батько, Левчук Андрій Григорович, народився 4 грудня 1967 года.По закінчення школи пішов служити в армію. Потім влаштувався на шахту «Курахівська», де і продовжує працювати в даний час, як підземного електрослюсаря.
У півтора року батьки віддали мене в садок "Бджілка" У садку я себе відчував замечательно.Маленькіе дітлахи, такі, як і я, бігали туди – сюди, кричали, сміялися, пищали, тим самим, доставляючи клопоту нашим вихователям.
Школа
ШколаІ от мені вже 7 років і я йду 1 вересня! 997 року в перший класс.Школьние роки біжать як вода і я учень 9–ого класу і перший випускний. Потім був вибір піти в 10 клас з різним ухилом. Я вибрав математичний. Скажу відразу, це мені дуже допомогло. По–моєму найбільш пам'ятні роки шкільного віку це 10 і 11 класи. Знаючи про те, що ми всі скоро розлучимося, наш клас був дуже дружним. І зізнаюся, уроки прогулювали ми теж дружно. А потім батьківські збори і так далі. Хочу також сказати спасибі своїм вчителям: Морозової Т.А., Мірошниченко Р.М., Притулі Г.В., Бівшовой О.І. і багатьом іншим, які не шкодували часу і сил, щоб ми отримали знання для нашого майбутнього. Випускний. І у всіх на устах: «Прощай школа. Здрастуй студентське життя ».
Займав перші місця у спортивних змаганнях
Університет
Щоб почалася моя моє студентське життя, мені потрібно було вступити в Донецький Національний Технічний Університет. Я їздив на курси в школу інженерного резерву і вчинив. Вибір спеціальності не змусив чекати. Може тому, що батько і дід шахтарі і я не порушуючи, так би мовити династії, пішов по їх стопах. Я вибрав Факультет геотехнологій та управління виробництвом (ФГТУ), спеціальність–Розробка родовищ корисних копалин, геомеханічні процеси гірничого виробництва (РПМг).
Ось одна мрія і збулася. Я – студент.
Перші враження про університет і про навчання в цілому склалися не такі, як я передбачав. Тут все серйозніше, і предмети та викладачі. І перша сесія змусила трохи попітніти. Так, що приказка: «Від сесії до сесії студенту живеться весело», повністю себе виправдала.
Величезне спасибі хочу сказати Малашенко Вадиму Вікторовичу, викладачеві з приголомшливим почуттям гумору і добрим серцем. Свого часу його оцінка принесла мені стипендію, і я за це йому дуже вдячний. Надалі до навчання я став ставитися більш поступливо, і зароблена підвищена стипендія було цьому доказ. Другий і третій курс пройшли дуже швидко. Однак викладачі Ковальчук Інна Сергіївна (сопромат), Гавриш Микола Миколайович (технологія розробки), Самойлов В'ячеслав Лаврентійович (управління виробництвом), Мізіна Олена Вікторівна (економіка) не давали нам забути про це. Студентські роки – це золоті роки життя. На жаль, вони швидко закінчуються, і я навіть не помітив, як здав бакалаврський іспит (2011)
Мій керівник проф. к.т.н. Гавріш М.М., сказав, що подальше тільки магістр. З цим я був повністю згоден. За його порадою я обрав свою тему магістерської роботи, яка звучить так: ПОРІВНЯННЯ МЕТОДИК ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК НА ПРИКЛАДІ ШАХТИ "Курахівська" Спеціальна частина "АНАЛІЗ СТАНУ КРІПЛЕННЯ ВИРОБОК ПЛАСТУ L2"
Плани на майбутнє
Звичайно ж я хочу вдало захистити диплом. Я впевнений в собі і прагну знайти своє місце в житті, знайти високооплачувану роботу і присвятити перші років п'ять створенню кар'єри та особистого життя.
Дальні цілі ... У майбутнє заглядати не буду. Час покаже.