Біографія
Дитинство
Я, Шкарпеткіна Юлія Геннадіївна, народилася 1 червня 1990 року в місті Макіївка. Моя мати, Шкарпеткіна Віра Георгіївна, 1961 року народження, за фахом електромонтер. Папа, Романов Геннадій Борисович, 1960 року народження, стоматолог-протезист. Мої батьки розлучилися ще до мого народження і не живуть разом. Я живу разом з мамою. Саме моя мама прищеплювала мені з дитинства самі добрі якості, якими я зараз володію.
Найбільш яскраві спогади дитинства – прогулянки з моїм дідусем Шкарпеткіним Георгієм Григоровичем по парку, наші поїздки на природу. Ще мій дідусь знав величезну кількість казок, які розповідав мені на ніч. Дякую, тобі дідусь, я завжди буду тебе любити і пам’ятати.
У 1994 році я пішла в дитячий сад № 29. Він мені запам’ятався великою кількістю свят. З народження я схильна до артистизму, і тому брала активну участь у всіх святах. Допомагала мені, у всіх моїх починаннях, моя перша і улюблена вихователька Чумаченко Світлана Петрівна. Вона оточувала всіх своїх вихованців турботою і любов’ю, дарувала нам свята навіть у звичайні дні.
Найбільше з мого дитинства мені запам’яталося святкування свята Масляної, коли моя улюблена бабуся, Шкарпеткіна Любов Семенівна, готувала багато млинців і з радістю роздавала їх усім моїм друзям. Ми були маленькі і з нетерпінням чекали моменту, коли можна було подивитися на палаюче чучело, яке уособлює зиму.
У мене було яскраве і безтурботне дитинство, яке я із задоволенням згадую.
Школа
У 1997 році я пішла в перший клас загальноосвітньої школи № 21. Це був самий захоплюючий період мого життя. У мене відразу ж з’явилося багато нових друзів. Біля входу в школу нас привітно зустріла моя перша вчителька Світлана Олександрівна. Вона завжди радувала нас гарними відмітками і ніколи не лаяла за провини. Мене завжди цікавили чоловічі професії, і заради інтересу я пішла в "Клуб юних техніків", де із задоволенням випилювала і випалювала різні предмети, не гірше, ніж хлопці, які займалися разом зі мною. Всі мої вироби активно застосовувалися в домашньому побуті. Ці заняття виховали в мені посидючість і увагу, які багато в чому допомагають і тепер.
З п’ятого по одинадцятий клас мої класні керівники змінювалися, мало не щороку, але всіх я їх пам’ятаю і люблю. Вони нас багато чому навчили, за що ми їм дуже вдячні. Не дивлячись на те, що я любила математику, в поле моїх улюблених предметів входили також креслення, історія, географія, література і право.
Я була дуже активною ученицею і з задоволенням приймала участь у шкільних олімпіадах, які, згодом, були квитком на районний рівень.
У 2007 році, після закінчення школи з відзнакою, я відвідувала підготовчі курси з математики та інформатики при Державному університеті інформатики і штучного інтелекту (ДУІіШІ), завдяки яким підвищила свої знання з вищезазначених предметів і вступила до університету.
Університет
Після закінчення школи я з легкістю визначилася з вибором університету і своєї спеціальності. Це був Державний університет інформатики і штучного інтелекту, а спеціальність, яку я обрала, – програмне забезпечення систем.
І ось першого вересня 2007 року я стала студенткою університету і вперше побачила свою улюблену групу. У нашій групі було всього шість дівчат і величезна кількість хлопців, які опікали і допомагали нам. Нашої улюбленої старостою ми вибрали Ірину Кузьменко, яка, завдяки своїм особистим якостям, з легкістю справлялася з покладеними на неї обов’язками і завжди нам допомагала.
У мене збереглася величезна кількість теплих і радісних спогадів про наші спільні поїздки разом з групою на природу, дачу, проведення та організація різних свят, а також наш незабутній виступ на дебюті першокурсників.
Після чотирьох років навчання в університеті я отримала диплом бакалавра з відзнакою. Після чого вступила до магістратури ДонНТУ. Настав час вибору мого наукового керівника. Ним став професор Шевченко Анатолій Іванович, який запропонував мені тему моєї магістерської роботи – "Дослідження і розробка методу заповнення пропусків у зважених навчальних вибірках даних". В майбутньому мої розробки знайдуть успішне застосування і стануть опорою для написання нових робіт.
Плани на майбутнє
В найближчому майбутньому я планую закінчити написання магістерської роботи та отримати диплом магістра. Також хотілося б знайти престижну високооплачувану роботу, яка б мені подобалася. Ще хотілося б вивчити англійську мову і відправитися в кругосвітню подорож.
А головна моя мета – створити щасливу, міцну, люблячу сім’ю, народити і виховати дитину.