ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою магістерської роботи

Зміст

Вступ

Зростання цін на  енергоресурси зумовило останніми роками різку  зміну відношення до організації енергообліку в промисловості і інших енергоємних галузях (транспорт і житлово-комунальне господарство). Сформовані ще в період планової економіки організаційні принципи і інфраструктура сфери обліку енергоресурсів на сьогодні залишилися практично без змін. При тій, що існувала до 2000 року системі обліку енергоресурсів, мали місце наднормативні їх втрати. Основна частина втрат складалася з втрат від розкрадання, безгосподарності, неефективного використання  устаткування і оплачувалися споживачем через систему тарифів, субсидій або дотацій, які фінансувалися з державного і місцевих бюджетів.

При тій, що існувала до 2000 року системі обліку енергоресурсів, мали місце наднормативні їх втрати. Основна частина втрат складалася з втрат від розкрадання, безгосподарності, неефективного використання устаткування і оплачувалися споживачем через систему тарифів, субсидій або дотацій, які фінансувалися з державного і місцевих бюджетів. У зв'язку з переходом економіки країни на ринкові умови роботи, важливе значення придбавають питання достовірного обліку електроенергії на усіх рівнях її виробництва, передачі і споживання. У промислового розвинених країнах з ринковою економікою енергоресурси розглядаються як будь-який інший товар — об'єкт купівлі - продажу, на який поширюються усі діючі правила комерційного обліку відносно їх кількості і якості. тому наявність усебічного комерційного обліку енергоресурсів розглядається як невід'ємний елемент, властиві принципам побудови ринкових економічних стосунків, який зумовлює і технічне забезпечення такого обліку. Облік охоплює усі ланки виробництва і споживання енергоресурсів, проте комерційний облік торкається виключно сфери купівлі-продажу, тобто регулює взаємини між продавцями і покупцями (як суб'єктами господарювання, так і фізичними особами. Внутрішній (технічний) облік енергоресурсів, який охоплює власне технологічні процеси підприємств-суб'єктів ринку енергоресурсів, залишається прерогативою підприємств. До останнього часу в Україні були відсутні підприємства з виробництвом необхідного спектру вимірювальної техніки, засобів збору, передачі і обробки інформації. Була відсутня також нормативна база і концепція створення таких пристроїв. Тому в 2000 році було прийнято рішення про розробку галузевої програми і концепції розвитку автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах Енергоринку – державного підприємства, що здійснює керівництво оптовим ринком електричної енергії [1]. Використання автоматизованих систем управління у будь-яких сферах життя і діяльності дозволяє здійснювати точний і швидкий контроль за споживанням енергоресурсів, підвищуючи достовірність обліку, оптимізуючи витрати на енергоресурси.

1. Актуальність теми

Окрім існуючих в енергетиці України проблем, пов'язаних з дорожчанням енергоресурсів, а також з великими наднормативними втратами електроенергії, існувала ще одна важлива проблема, а саме – нерівномірність добових графіків навантаження по регіонах. Виникла необхідність у вжитті заходів, сприяючих вирівнюванню цих графіків [2] . Рішення цих проблем є актуальними в нашій країні і по всьому світу, персперктивной являється реалізація системи, яка дозволила б об'єднати локальні вузли обліку для створення єдиного вимірювально-інформаційного простору для одноразового, безперервного, автоматичного контролю над технологічними процесами генерації, транспортування і споживання енергоресурсів, а також організації комерційних розрахунків між постачальниками і споживачами енергоресурсів.

Застосування автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії дозволяє звести до мінімуму участь людини на етапі виміру, збору і обробки даних і забезпечує достовірний, оперативний і гнучкий, адаптований до різних тарифних систем облік енергії

2. Постановка мети роботи

Мета моєї магістерської роботи полягає в розгляді принципу роботи сучасних автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на базі багатофункціональних високоточних мікропроцесорних електролічильників, аналіз роботи діючих систем обліку і перспективи створення нових АСКОЕ, як необхідної ланки для функціонування електроенергетики України.

3. Сучасні прилади обліку електроенергії

Для обліку активної і реактивної електроенергії змінного струму раннє застосовувалися індукційні одно— і трифазні прилади, для обліку витрати електроенергії постійного струму (електричний транспорт, електрифікована залізниця) — електродинамічні лічильники [3]. У електричному лічильнику індукційної системи рухлива частина (алюмінієвий диск) обертається під час споживання електроенергії, витрата якої визначається за свідченнями рахункового механізму. Індукційні (механічні) лічильники електроенергії постійно витісняються з ринку електронними лічильниками із-за про недоліків: відсутність дистанційного автоматичного зняття свідчень, однотарифность, погрішності обліку, поганий захист від крадіжок електроенергії, а також низької функціональності, незручності в експлуатації в порівнянні з сучасними електронними приладами. Основними достоїнствами електронних електролічильників є можливість обліку електроенергії по диференційованих тарифах (двух— і більше тарифний), тобто можливість запам'ятовувати і показувати кількість використаної електроенергії залежно від запрограмованих періодів часу. Багатотарифний облік досягається за рахунок набору рахункових механізмів, кожен з яких працює у встановлені інтервали часу, що відповідають різним тарифам. Сьогодні тарифи на електроенергію в Україні формуються за витратною методикою (витрати + норма рентабельності) і жорстко регулюються Національною комісією регулювання енергоресурсів (НКРЕ). Виняток становлять енергогенеруючі компанії ТЭС, які продають електроенергію по почасових цінових заявках, і незалежні постачальники.

Як вже відзначалося, в енергетики України існувала проблема, а саме – нерівномірність добових графіків навантаження по регіонах. У зв'язку з цим, в травні 1995 року в електроенергетиці Україні були дозволені до використання так звані зонні тарифи на електроенергію, суть яких полягає в тому, що доба розбивається на окремі частини (зони) і вартість електроенергії різна залежно від зони доби. Слід зазначити, що мета впровадження зонних тарифів – це економічно зацікавити споживачів впроваджувати заходи по вирівнюванню добових графіків завантажень, тобто зміщувати роботу енергоємних споживачів з пікової зони (максимальна ціна на електроенергію) в нічну зону (мінімальна ціна на електроенергію).

Для реалізації зонних тарифів на електроенергію з'явилася необхідність в електролічильниках, які б мали можливість працювати в реальному режимі часу, тобто забезпечені годинами і календарем. В цей час в Україні з'явилися і були дозволені до застосування багатофункціональні високоточні мікропроцесорні електролічильники АЛЬФА і "ЕВРО-АЛЬФА", призначені для обліку споживання і генерації активної і реактивної електроенергії в режимі многотарифности (одночасно обчислюється до 64 параметрів електроспоживання). Ці лічильники дозволяють зберігати у своїй пам'яті до 70 діб усі виміряні дані і через свої інтерфейси по різних цифрових каналах передавати ці дані сервера енергозбережних компаній і відділу головного енергетика.

Історія створення лічильника АЛЬФА унікальна. Лічильник АЛЬФА повинен був стати зразком вимірювального пристрою, який якнайповніше відповідав би вимогам замовників. Основна ідея, закладена при створенні лічильника АЛЬФА – це можливість значного розширення функцій лічильника по відношенню до базової моделі. Це досягається за допомогою установки додаткових електронних плат в корпус лічильника.

Лічильник АЛЬФА – універсальний лічильник з однаковою технологією виготовлення (і з однаковою точністю) для будь-якого застосування, трансформаторного або прямого включення. Лічильник трансформаторного включення працює в діапазоні струмів від 1,0 мА до 2 А, IНОМ

Мікропроцесорне виконання лічильника АЛЬФА робить його програмованим, що дозволяє використовувати лічильник з широким набором різноманітних функцій. Програмування лічильників Альфа здійснюється програмним пакетом "АЛЬФА-ЦЕНТР".

Для відліку часу календаря використовується кварцевий генератор. Час в лічильнику може автоматично коригуватися під час прочитування інформації з лічильника за допомогою комп'ютера з використанням спеціального програмного забезпечення.

Під час перерв в подачі живлення усі ключові дані лічильника і дані про його конфігурацію зберігаються в неруйнованій пам'яті ПЗП мікроконтроллера. Дані багатотарифного режиму зберігаються в ОЗУ мікроконтроллера і в ОЗУ додаткової плати А+ до тих пір, поки на лічильник поступає живлення. В період відключення основного живлення, літієва батарея (якщо вона передбачена модифікацією лічильника) забезпечує живлення генератора імпульсів 32768 Гц, підтримувального роботу внутрішнього календаря для збереження правильного відліку часу. Паралельно батареї через блокуючий діод включений суперконденсатор. Спочатку енергія при перервах в подачі живлення поступає від суперконденсатора, який має достатню місткість для підтримки роботи пам'яті і календаря впродовж декількох годин. Після розрядки конденсатора батарея забезпечує подачу живлення для зберігання даних впродовж тривалого терміну до 3 років залежно від температури довкілля.

Вимірювальні датчики напруги і струму, основна електронна плата з мікропроцесорною схемою виміру і швидкодіючий мікроконтроллер розташовуються в корпусі і електронному блоці. Вимірювані величини і інші необхідні дані відображаються на дисплеї лічильника, виконаного на рідких кристала [4].

Для прикладу розглянемо багатофункціональний мікропроцесорний лічильник АЛЬФА A1800 трансформаторного включення призначений для обліку активної і реактивної енергії і потужності в трифазних мережах переменноготока в режимі многотарифности, зберігання виміряних даних у своїй пам'яті, а також передачі їх по цифрових і імпульсних каналах зв'язку на диспетчерський пункт по контролю, обліку і розподілу електроенергії.

Электролічильник Альфа А1800

Рисунок 1 – Электролічильник Альфа А1800

Лічильник АЛЬФА А1800 призначений для установки на перетікання, генерацію, високовольтні підстанції, в розподільні мережі і на промислові підприємства.

Функціональні можливості лічильників АЛЬФА А1800 :

1. Вимір активної і реактивної енергії і потужності з класом точності 0.2S, 0.5S в режимі многотарифности.

2. Вимір параметрів електромережі з нормованими погрішностями.

3. Фіксація максимальної потужності навантаження із заданим усереднюванням.

4. Фіксація дати і часу максимальної активної і реактивної потужності для кожної тарифної зони.

5. Запис і зберігання даних графіку навантаження і параметрів мережі в пам'яті лічильника.

6. Передача результатів вимірів по цифрових і імпульсних каналах зв'язку.

7. Автоматичний контроль навантаження і сигналізація про вихід параметрів мережі за встановленими межами.

Лічильник АЛЬФА А1800 має збільшену пам'ять, що дозволяє йому вести запис трьох незалежних масивів профілю навантаження по енергії і потужності з різними інтервалами усереднювання (1, 2, 3, 5, 6, 10, 15, 30 і 60 хв.) А також до 32 різних графіків параметрів мережі з двома різними інтервалами. На ПС встановлюються лічильники АЛЬФА на лініях, що відходять. Оскільки на деяких підстанціях неможлива передача потужності в систему, то на лініях, що відходять, 10 кВ встановлюються лічильники АЛЬФА, що враховують електроенергію в одному напрямі, дозволяють вимірювати активну енергію і максимальну потужність. Лічильники встановлюються на введенні 0,4 кВ від трансформаторів власних потреб. Підключення усіх лічильників здійснюється через трансформатори струму (дивися схему підключення лічильників АЛЬФА трансформаторного включення).

Трёхфазная четырёхпроводная сеть с подключением через трансформаторы тока (трёхэлементные счётчики).

Рисунок 2 – Трифазна чотирипровідна мережа з підключенням через трансформатори струму (трьохелементні лічильники).

4. Призначення і структурна схема АСКОЕ

Можливості сучасних електролічильників і еволюція комунікаційних технологій дозволила спростити завдання об'єднання безлічі комерційних електролічильників в єдину автоматизовану систему комерційного обліку електроспоживання на підприємствах (АСКОЕ).

АСКОЕ — це інструмент, що дозволяє споживачеві в реальному режимі часу контролювати і управляти електроспоживанням. . За наявності сучасної АСКОЕ промислове підприємство повністю контролює увесь свій процес енергоспоживання і має можливість за узгодженням з постачальниками енергоресурсів гнучко переходити до різних тарифних систем, мінімізуючи свої енерговитрати.

Незважаючи на велику кількість трактувань системи АСКОЕ, їх автори, у більшості своїй, мають на увазі систему, що дозволяє автоматизувати :

• облік споживання електроенергії з високою точністю, використовуючи відповідні технічні засоби з високим класом точності – електронні електролічильники, вимірювальні трансформатори струму і напруги.

• збір, зберігання і передача даних про спожиту електроенергію за допомогою УСПД;

• ведення єдиного системного часу з можливістю його коригування;

• передачу отриманих даних на інші інформаційні рівні – у бази цих серверів як самого об'єкту обліку (АРМ енергетика і диспетчерів), так і енергозбутових організацій (АРМ інспекторів, системних інженерів) і загальнореспубліканських центрів зберігання і аналізу даних, використовуючи при цьому різні канали і середовища для передачі даних, у тому числі і резервні;

• аналіз і вироблення дій, що управляють, на інші технічні засоби, при виході параметрів електроенергії, що враховуються, за задані межі (ліміти).

Завдання систем контролю і обліку

• точний вимір параметрів споживання енергоресурсів з метою забезпечення розрахунків за них відповідно до реального об'єму їх постачання/споживання і мінімізації невиробничих витрат на енергоресурси, зокрема, за рахунок використання точніших вимірювальних приладів або підвищення синхронності збору первинних даних;

• діагностика повноти даних з метою забезпечення розрахунків за енергоресурси відповідно до реального об'єму їх споживання за рахунок підвищення достовірності даних, використовуваних для фінансових розрахунків з постачальниками енергоресурсів і субабонентами підприємства і ухвалення управлінських рішень;

• комплексний автоматизований комерційний і технічний облік енергоресурсів і контроль їх параметрів по підприємству, його инфра- і интраструктурам (цехи, підрозділи, субабоненти) по діючих тарифних системах з метою мінімізації виробничих і невиробничих витрат на енергоресурси;

• контроль енергоспоживання по усіх точках і об'єктах обліку в заданих тимчасових інтервалах (5, 30 хвилин, зони, зміни, добу, декади, місяці, квартали і роки) відносно заданих лімітів, режимних і технологічних обмежень потужності, витрати, тиску і температури з метою мінімізації витрат на енергоресурси і забезпечення безпеки енергопостачання;

• сигналізація (кольором, звуком) про відхилення контрольованих величин від допустимого діапазону значень з метою мінімізації виробничих витрат на енергоресурси за рахунок ухвалення оперативних рішень;

• прогнозування (кратко-, середньо- і довгострокове) значень величин енергообліку з метою мінімізації виробничих витрат на енергоресурси за рахунок планування енергоспоживання;

• Більшість діючих АСКОЕ промислових підприємств через свої структурні і функціональні обмеження вирішують тільки частина розглянутих завдань.

На підприємствах виділяють системи комерційного і технічного обліку [5]. Комерційним або розрахунковим обліком називають облік споживання енергії підприємством для грошового розрахунку за неї (відповідно прилади для комерційного обліку називають комерційними, або розрахунковими). Технічним, або контрольним обліком називають облік для контролю процесу постачання/споживання енергії усередині підприємства по його підрозділах і об'єктах (відповідно використовуються прилади технічного обліку).

Два види обліку, комерційний і технічний, мають свою специфіку. Комерційний облік консервативний, має сталу схему енергопостачання, для нього характерна наявність невеликої кількості точок обліку, по яких потрібно установку приладів підвищеної точності, а самі засоби обліку нижнього і середнього рівня АСКОЕ повинні вибиратися з державного реєстру вимірювальних засобів. Крім того, системи комерційного обліку в обов'язковому порядку пломбуються, що обмежує можливості внесення в них яких-небудь оперативних змін з боку персоналу підприємства.

Технічний облік, навпаки, динамічний і постійно розвивається, відбиваючи вимоги виробництва, що міняються; для нього характерна велика кількість точок обліку з різними завданнями контролю енергоресурсів, по яких можна встановлювати в цілях економії коштів прилади зниженої точності. Технічний контроль допускає використання приладів, не занесених в держреєстр вимірювальних засобів, проте, при цьому можуть виникнути проблеми із з'ясуванням причин небаланса даних по споживанню енергоресурсів від систем комерційного і технічного обліку. Відсутність пломбування приладів енергозбутовою організацією дозволяє службі головного енергетика підприємства оперативно вносити зміни в схему технічного контролю енергоресурсів, в уставки первинних вимірювальних приладів відповідно до поточних змін в схемі енергопостачання підприємства і специфіки вирішуваних виробничих завдань. Зважаючи на цю специфіку комерційного і технічного обліку можна оптимізувати вартість створення АСКОЕ і її експлуатації.

Рішення проблем енергообліку на підприємстві вимагає створення автоматизованих систем контролю і обліку енергоресурсів, в структурі яких в загальному випадку можна виділити чотири рівні:

Cтруктурна схема АСКОЕ

Рисунок 3 – Структурна схема АСКОЕ

• перший рівень – первинні вимірювальні прилади (ПІП) з цифровими виходами, що здійснюють безперервно або з мінімальним інтервалом усереднювання вимір параметрів енергообліку споживачів (споживання електроенергії) по точках обліку (фідер, труба і тому подібне);

• другий рівень – облаштування збору і передачі даних (УСПД), спеціалізовані вимірювальні системи або багатофункціональні програмовані перетворювачі зі вбудованим програмним забезпеченням енергообліку, усереднювання, що здійснюють в заданому циклі інтервалу, цілодобовий збір вимірювальних даних з територіально розподілених ПІП, накопичення, обробку і передачу цих даних на верхні рівні;

• третій рівень – персональний комп'ютер або сервер збору і обробки даних із спеціалізованим програмним забезпеченням АСКОЕ, здійснюючий збір інформації з УСПД (чи групи УСПД), підсумкову обробку цієї інформації як по точках обліку, так і по їх групах – по підрозділах і об'єктах підприємства, документування і відображення даних обліку у виді, зручному для аналізу і ухвалення рішень (управління) оперативним персоналом служби головного енергетика і керівництвом підприємства;

• четвертий рівень – сервер центру збору і обробки даних із спеціалізованим програмним забезпеченням АСКОЕ, здійснюючий збір інформації з ПК і/або групи серверів центрів збору і обробки даних третього рівня, додаткова агрегація і структуризація інформації по групах об'єктів обліку, документування і відображення даних обліку у виді, зручному для аналізу і ухвалення рішень персоналом служби головного енергетика і керівництвом територіально розподілених середніх і великих підприємств або енергосистем, ведення договір на постачання енергоресурс і формування платіжний документ для розрахунок за енергоресурс [6];

Усі рівні АСКОЕ пов'язані між собою каналами зв'язку. Для зв'язку рівнів ПІП і УСПД або центрів збору даних, як правило, використовується пряме з'єднання по стандартних інтерфейсах (типу RS - 485, ИРПС і тому подібне). УСПД з центрами збору даних 3-го рівня, центри збору даних 3-го і 4-го рівнів можуть бути сполучені по виділеними, комутованими каналам зв'язку.

Приклад системи електропостачання підприємства при впровадженні АСКОЕ

Рисунок 4 – Приклад системи електропостачання підприємства при впровадженні АСКОЕ
(анімація: 5 слайдів, 5 циклів повторень, 44,5 кбайт)

Для комерційного обліку необхідно поставити трансформатори струму з класом точності не більше 0,5S.

Впровадження АСКОЕ дозволяє провести цілий комплекс заходів, результатом яких буде :

1. Підвищення точності обліку енергоносіїв за рахунок використання сучасних інтелектуальних приладів обліку.

2. Оперативне отримання повної і достовірної інформації про споживання і розподіл усіх енергоресурсів по усьому підприємству, цеху, ділянці.

3. Підвищення рівня управлінських рішень і своєчасне виявлення перевитрат в результаті отримання повної картини по енергоспоживанню.

4. Розрахунок питомих норм електроспоживання і планування витрат на енергоресурси.

5. Проведення аналізу раціональності витрачання енергоносіїв і оцінка енергоефективності роботи устаткування.

6. Заощадження робочого часу енергослужб по збору і наданню звітних документів, зведенню балансів і т.п .

7. Завдання цехам лімітів енергоспоживання, здійснення контролю перевищень встановлених норм і сигналізація про перевищення .

8. Контроль працездатності первинних приладів обліку енергоносіїв [7].

5. Економічний ефект АСКОЕ

Основною метою впровадження автоматичних систем комерційного обліку електроенергії є зниження витрат і витрат на споживання енергоресурсів, мінімізація втрат за рахунок підвищення точності отриманих даних і скорочення часу збирання обробки. Автоматизація обліку електроенергії на усіх етапах, від виробництва до споживання, стає неодмінною умовою ефективного функціонування сучасних енергосистем.

Питання енергозбереження, а також оптимізації енергоспоживання однаково гостро стоять як в промисловості, так і в побуті (котеджні селища, дачні кооперативи, садові товариства).

Сенс створення і використання АСКОЕ полягає в постійній економії енергоресурсів і фінансів підприємства при мінімальних початкових грошових витратах [8]. Величина економічного ефекту від використання АСКОЕ досягає по підприємствах в середньому 15-30% від річного споживання энергоресурcов, а окупність витрат на створення АСКОЕ відбувається за 2-3 квартали. На сьогодні АСКОЕ підприємства є тим необхідним механізмом, без якого неможливо вирішувати проблеми цивілізованих розрахунків за енергоресурси з їх постачальниками, безперервній економії енергоносіїв і зниження долі енерговитрат в собівартості продукції підприємства.

У міру автоматизації технологічних процесів підприємства, зниження міри людської участі у виробництві і підвищення рівня його організації АСКОЕ можна вводити в зворотний контур управління енергоспоживанням не через енергетика-диспетчера або керівника, а через відповідні облаштування управління навантаженнями-регуляторами. До тих пір, поки в технології виробництва переважає людина зі своїми випадковими вольовими рішеннями, АСКОЕ збережеться як автоматизована система, що дозволяє, в першу чергу, виявляти усі втрати енергоресурсів.

7. Висновок

Сьогоднішній день промислових підприємств в області енергообліку пов'язаний з впровадженням сучасних АСКОЕ. На ряду підприємств АСКУЭ функціонують вже не один рік, на інших підприємствах починається їх впровадження, а керівники третіх тільки роздумують, чи потрібно їм це. Хід розвитку світової енергетики і промисловості показує, що альтернативи принципу "усе потрібно враховувати і за усе потрібно платити" немає. І якщо сьогодні комусь ще вдається безконтрольно користуватися чужими енергоресурсами, то завтра це стане просто неможливо, і переваги будуть у того, у кого усі процеси енергоспоживання будуть вже під повним контролем. АСКОЕ – це потужний інструмент боротьби з енергетичною кризою [9].

Величина економічного ефекту від використання АСКОЕ і зонних тарифів досягає по підприємствах сотень тисяч гривен в місяць, а окупність витрат на створення АСКОЕ можлива за 2-3 квартали, а саме окупність зонних АСКОЕ: шахта ім. А.Ф. Засядько – 1,5 місяця, при середньомісячному споживанні 22 млн кВт-ч/мес, приватна шахта "Горняк-95" – 1,5 місяця, при середньому споживанні 1,4 млн кВт-ч/міс. Таким чином На сьогодні АСКОЕ підприємства є тим необхідним механізмом, без якого неможливо вирішувати проблеми цивілізованих розрахунків енергоресурс з їх постачальник, безперервний економія енергоносій і зниження доля енерговитрати в собівартість продукція підприємство.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року.

Список джерел

  1. Концепція побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку / Затв. Спільним наказом Мінпаливенерго, НКРЕ, Держкоменергозбереження, Держстандарту, Держбуду та Держкомпромполітики України №32/28/28/276/75/54 від 17.04.2000р. - м.Київ.
  2. Шестеренко В.Е. Електроспоживання та електропостачання промислових підприємств. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004.-656 с.
  3. Правила пользования электрической энергией. — НКРЭ Украины. — Киев. — 1996.
  4. АСКУЭ Альфа ЦЕНТР [электронный ресурс]. – Режим доступа: http://metering.narod.ru/askue.html
  5. Кудрин Б.И. Электроснабжение промышленных предприятий: учебник для вузов – 2-е изд. – М.: Интермет Инжиниринг, 2006. – 672 с.
  6. Гельман Г.А. Автоматизированные системы управления электроснабжением промышленных предприятий. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 255 с.
  7. Гуртовцев А.В. Комплексная автоматизация энергоучета на промышленных предприятиях и хозяйственных объектах журнал "СТА" №3, 1999 г .
  8. АСКУЭ современного предприятия [электронный ресурс]. – Режим доступа: http://esco-ecosys.com
  9. АСКУЭ двадцать первого века [электронный ресурс]. – Режим доступа: http://esco-ecosys.narod.ru/2004_12/art01.htm