Біографія
Особистісне становлення
Я, Інна Вікторівна Єгорова, народилася 12 вересня 1990 року в місті Іловайськ Донецької області.
Мама, Олена Петрівна Єгорова, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи №13 міста Іловайськ.
Папа, Віктор Володимирович Єгоров, машиніст Локомотивного депо міста Іловайськ.
Також у мене є старша сестра Юлія Вікторівна Єгорова – фахівець фінансового відділу Донецької залізниці.
В той час, коли більшість дітей виховувалися в дитячих садах, моїм вихованням займалися переважно мама і бабуся, Ніна Семенівна Баляс. У моєї бабусі були "золоті руки", вона навчила мене рукоділлю. Сестра грала зі мною "в школу". З нею і нашими двоюрідними братами і сестрами ми часто збиралися у бабусі, де грали в різні ігри, читали, малювали, допомагали їй по дому. Тому дефіциту спілкування у мене не було і моє дитинство пройшло весело, цікаво, активно і без турбот.
У 1997 році я пішла в загальноосвітню школу №13 міста Іловайськ. Вчилася добре, була відповідальною і дисциплінованою. Брала активну участь у житті школи і класу. Була ведучою на шкільних "лінійках", брала участь у міських та районних олімпіадах. Бути активною, ініціативною і цілеспрямованою мене навчила мама. У шкільні роки, під час літніх канікул, я отримала перший у своєму житті досвід роботи – спробувала себе в ролі продавця-консультанта роздрібного магазину. Таким чином, я виховувала в собі почуття самостійності і відповідальності. Наполегливість, рішучість, наполегливість у досягненні мети і інтерес до технічних знань у мене від папи.
Професійне становлення
У 2007 році, закінчивши школу, протягом року я працювала продавцем-консультантом в магазині меблів міста Іловайськ.
З вибором університету та спеціальності мені допоміг мій тато, і вибір припав на Донецький національний технічний університет (ДонНТУ).
У 2008 році при вступі до вищого навчального закладу я зіткнулася з серйозним випробуванням у моєму житті – зовнішнім незалежним тестуванням, яке на той момент проходило вперше. Успішно склавши його і рейтинги, що проводились в ДонНТУ, я стала студенткою цього університету електротехнічного факультету за спеціальністю "Електротехнічні системи електроспоживання". У цьому мені допомогли підготовчі курси нашого університету.
У студентські роки брала участь у проекті "Я за чисте життя", ініційованим мережею магазинів «Інтертоп» в місті Донецьк. На території третього корпусу ДонНТУ було висаджено 70 саджанців декоративних дерев. Також я багаторазовий учасник проектів "Зробимо Україну чистою!".
Студентське життя було яскравим та цікавим, подарувало мені масу незабутніх моментів і пролетіло як одна мить. Зараз залишається тільки згадувати, яким важким був перший час навчання у ВНЗ. Але з появою спеціальних предметів, ставало все цікавіше і цікавіше. Найбільш запам'яталися такі дисципліни: "Теоретичні основи електротехніки", "Промислова електроніка", "Основи релейного захисту і автоматики", "Електропостачання електротехнічних установок", "Електропостачання промислових підприємств і міст".
В університеті я отримала ступінь бакалавра, після чого вирішила продовжити навчання в магістратурі. В даний момент працюю над своєю магістерською роботою на тему "Розрахунок пікових струмів і втрат напруги при проектуванні мережі електропостачання групи машин контактного зварювання". Моїм науковим керівником є доцент кафедри "Електропостачання промислових підприємств і міст", кандидат технічних наук Наталія Миколаївна Погрібняк. Протягом усього курсу навчання вона надавала підтримку і допомогу у вивченні складного матеріалу, зрозуміло і дохідливо пояснювала новий. Тому мій вибір був очевидним.
За роки навчання в університеті я навчилася багато чому. За це велика подяка талановитим викладачам ДонНТУ, а також моєму науковому керівнику Наталі Миколаївні Погрібняк.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
В мої найближчі плани входить успішно закінчити магістратуру і отримати ступінь магістра. Знайти хорошу роботу і реалізувати себе в житті.