Біографія
Особистісне становлення
Я, Михайло Костянтинович Гапоненко, народився 19 квітня 1990р. в м. Антрацит, Луганської області. Я був першою дитиною в нашій родині. Зі слів моїх рідних я був дуже спокійним, життєрадісним малюком, який більше всього на світі любив добре поїсти і побільше поспати. Проте це абсолютно не заважало мені пізнавати навколишній світ, у тому числі методом проб і помилок.
Мої батьки, мама Олена Михайлівна Гапоненко і батько Костянтин Іванович Гапоненко, зуміли створити і зберегти дружну міцну родину. У серпні 2014 року в нашій родині очікується святкування їх срібного весілля. І протягом усіх цих років у будинку панує любов, взаєморозуміння, повага, веселощі, тепло і затишок. Мама, сангвінік за темпераментом, економіст за освітою і просто найкраща мама, багато років пропрацювала державним службовцем, але минулого року вирішила внести зміни в свою трудову біографію і перейшла на роботу до системи дорожнього господарства. Папа, флегматик за темпераментом, дуже великодушний добряк за характером, і просто приклад справжнього чоловіка, чоловіка і батька для мого наслідування, за освітою - технік-електрик, більшу частину життя віддав енергетичній галузі. На жаль, економічна ситуація в нашій країні всі ці роки була не дуже стабільною, тому мій батько, щоб забезпечувати сім'ю, змушений був свою основну спеціальність застосовувати у гірничій промисловості. На даний момент він працює підземним електрослесарем на однієї з провідних шахт України - шахті "Комсомольська" ДП "Антрацит". Мені дуже пощастило з батьками, і я пишаюся тим, що є їхнім сином.
Дитинство проходило, як і у багатьох моїх однолітків - футбол у дворі, хованки, споруда барикад, відвідування дитячого садка. Найбільш яскраві події мого дитинства пов'язані з моєю улюбленою бабусею - поїздка в санаторій до Євпаторії, щорічні літні поїздки до родичів у село в Волгоградській області, і, звичайно ж, мій найперший велосипед, подарований бабусею на день народження. Але найважливішим моментом мого дитинства я вважаю, коли наша сім'я поповнилася ще одним членом - моєї сестричкою Марією. Було великим щастям усвідомлювати себе старшим братом. Моє дитинство на цьому не закінчилося, але як приємно було відчувати свою важливість і необхідність, коли була потрібна моя допомога в догляді за цим маленьким, абсолютно безпорадною істотою. Коли Марійка підросла, вона стала моїм найкращим другом і соратницею практично у всьому - в іграх, у виконанні обов'язків по будинку.
Моє навчання розпочалося 1 вересня 1997 року в загальноосвітній школі при ГНПФ "Сігма", в якій я провчився з 1 по 3 клас. Потім мене перевели для подальшого навчання в одну з кращих шкіл нашого міста - ЗОШ № 5. Вчився я з першого класу без будь-яких особливих труднощів на "добре" і "відмінно", та в цілому "гризти граніт науки" мені подобалося. З початкових класів проявилися математичні здібності. Найбільше мені подобалися точні науки - в подальшому це стало визначальним фактом у виборі спеціальності у ВНЗ. Ще в початкових класах я з нетерпінням чекав, коли ж буде фізика, хімія. Також не байдужим мені були й уроки історії. У 8 класі зайняв 3-е, а вже на наступний рік і 2-е місце на міській олімпіаді з історії. Поза школою відвідував секцію вільної боротьби, в якій я познайомився з новими друзями, спілкування з якими не припиняється й донині.
Професійне становлення
Вибору майбутньої професії в нашій родині завжди приділялася першорядне значення. Мої батьки наполягали на отриманні, в першу чергу, средньотехнічної освіти. У 15-ти річному віці, як і кожному підлітку, важко було зробити вибір майбутньої професії, але в цьому мені допомогли мої батьки. Дуже велике значення при цьому мав особистий приклад мого батька, робота якого практично всю його трудову діяльність була пов'язана з електрикою. Зваживши всі "за" і "проти", вибір був зроблений на користь Штерівського енергетичного технікуму. Вступ до технікуму особливих труднощів не викликав, оскільки я мав свідоцтво про базову середню освіту з "відзнакою" і був зарахований на навчання за результатами співбесіди. У вересні 2005 року мене чекали новий колектив, нові викладачі, нові враження. Навчання в технікумі дуже подобалося, а особливо коли почалися спеціальні предмети, присвячені енергетиці. Велике враження на мене справила екскурсія на Улегорську ТЕС, я зайвий раз переконався у правильності обраної професії. До занять я намагався ставитися серйозно, відповідально, оскільки бачив необхідність отримання знань, необхідних для моєї майбутньої професійної діяльності. Треба зауважити, що навчання давалося мені досить легко, не викликаючи особливих труднощів. Результатом моєї відмінного навчання стало присудження мені на 3-му курсі технікуму Президентської стипендії. Чотири роки навчання пролетіли непомітно - перше заняття, перший іспит, перша практична робота, перша курсова робота, захист дипломного проекту - і вже вручення диплома з відзнакою.
Ще до закінчення технікуму в нашій родині стало питання про продовження навчання за фахом в одному з ВНЗ України. Вибір припав на Донецький національний технічний університет. Здавши вступний іспит, був зарахований на 2-й курс електротехнічного факультету, за спеціальністю "Електричні системи і мережі". Хоч і до того часу іспити й курсові були не в новинку для мене, університет був більш високою сходинкою в освіті. Нові труднощі очікували попереду, але це тільки додавало сил для їх подолання. Спілкування в студентському середовищі дозволило завести нові знайомства. Але в університеті, здається, час ще більш прискорився, і через 3 роки з хвилюванням очікував результатів державних іспитів. Після закінчення бакалаврату мій середній бал склав 4,75 і було вирішено поступати в магістратуру.
Одним з цікавлять мене напрямків в енергетиці є заходи, спрямовані на компенсацію реактивної потужності. Керівником моєї магістерської роботи є к.т.н. доцент Інна Іванівна Ларіна. Була обрана наступна тема магістерської роботи "Розробка рекомендацій для обгрунтування рівня компенсації реактивної потужності в електричних мережах".
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Багато зусиль було вкладено в придбання знань за фахом, тому основним завданням для мене на найближче майбутнє є успішний захист магістерської роботи та реалізація теоретичних знань у практичній діяльності в одній з енергетичних компаній. Це те, в чому я розбираюся, що в мене виходить, і це приносить мені задоволення. Дуже хотілося б знайти роботу, яка буде нехай не тільки складною і цікавою, але й буде приносити задоволення і гідний прибуток. І, звичайно ж, створити велику, міцну і дружну сім'ю.