Україна відноситься до енергодефіцитних держав, що задовольняють свої паливно-енергетичні потреби за рахунок власної здобичі менш, ніж на 50% [1]. В зв`язку з постійним зростанням світових цін на вуглецеві енергоносії, політика уряду України спрямована на зменшення використання енергоресурсів, що закуповуються закордоном за рахунок валютних надходжень. Тому, за рахунок такого зменшення, значна доля забезпечення промисловості енергією полягає на електроенергетику.

В той же час електроенергетика характеризується кризовими явищами з боку технічного обладнання. Ступінь зношення устаткування в електроенергетиці країни перевищує 50 %. Тому питання впровадження енергозберігаючих технологій вкрай актуальніші. Через високий рівень зносу устаткування зростає рівень втрат електроенергії. Енергозбереження може виступати джерелом додаткових засобів для енергоозброення електроенергетики.

Передача та розподіл електроенергії в електричних мережах обов’язково супроводжується втратами електроенергії. Фактичні втрати електроенергії в електромережах (ФВЕ) містять в собі дві складові: технологічні втрати електроенергії (ТВЕ), комерційні втрати електроенергії (КВЕ).

ТВЕ в свою чергу підрозділяють на оптимальні технологічні втрати (в умовах оптимального режиму мережі) та власно втрати електроенергії – додаткові технологічні втрати – при відхиленні режиму від оптимального. Крім того, існує ще частка технологічних втрат, яка обумовлена параметрами якості електроенергії і відхиленнями показників якості від їх нормативних значень [2].

До впливаючих факторів ТВЕ відносяться [3]: завантаження ЛЕП, обмінний потік потужності, ступінь компенсації потоків реактивної потужності, ступень наближення режиму до оптимального, рівень автоматизації ведення режиму мережі, рівень втрат неробочого ходу електроустаткування.

Для дослідження чинників, що впливають на втрати електроенергії, для прогнозування значень втрат на майбутній період функціонування підприємства і попередження їх доцільно розробити математичну модель втрат електроенергії в електричних мережах методом регресійного аналізу.

Розроблену модель планується випробувати на прикладі роботи електричних мереж ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Бібліографічний перелік

1. Півняк Г."Енергозбереження в промисловому секторі економіки". Энергосбережение №8, 2007.
2. М. Э. Воротницкий, Ю. С. Железко, В. Н. Казанцев и др.; под ред. В. Н. Казанцева. Потери электроэнергии в электрических сетях энергосистем – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 368 с.
3. Амельницкая Е.В. Совершенствование управления локальными электрическими сетями как субъектами хозяйствования // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк, ДонНТУ,
   2005. – С.101 – 115.