Біографія
Особистісне становлення
Я, Анастасія Циганкова, народилася 19 грудня 1991 року в місті Макіївка Донецької області. Найближчими та рідними людьми для мене є, звичайно ж, моя мама, Наталія Георгіївна Циганкова, і сестра, Катерина Циганкова, які і вклали найбільший внесок у моє особистісне становлення. Яскравими спогадами з дитинства, напевно, є ті чудові наряди, в яких я була на різних святах у дитячому садку, і які шила мені моя мама. Вчилася я у школі № 37 м. Макіївки у фізико-математичному класі. Зі своїм "А" класом брали участь у шкільних заходах: КВК (здобули перемогу); виставках, присвячених різним святам; їздили на всілякі екскурсії, в музеї; відвідували театр, кіно, оперу... Улюбленими вчителями були: Сайковіч Тамара Михайлівна – вчитель російської мови та літератури, Маскалєнко Марина Леонідівна – вчитель фізики і, звичайно ж, класний керівник – Нєфьодова Наталія Миколаївна – вчитель хімії. У шкільні роки я 5 років займалася карате і, беручи участь у змаганнях, отримала зелений пояс VI кю. Також я відвідувала театральний гурток, з яким ми ставили різні постановки, виступаючи в школах, дитячих садках, будинках піонерів і пр., беручи участь у конкурсах отримувала дипломи та подяки. Ще в школі я почала писати вірші, хоча я майже ні кому їх не показую, так як в них виражені: мій внутрішній стан, почуття, емоції і переживання, але коли-небудь, сподіваюся, їх зможуть оцінити і інші, може навіть професійні особистості . А поки я продовжую писати, чекаю натхнення і зберігаю їх у своєму жовтенькому блокнотику.
Професійне становлення
Піти в Донецький національний технічний університет я вирішила сама, так як чула багато хороших відгуків про нього. І коли дізналася, що надійшла відразу в кілька вузів, вибір був уже очевидний. Подаючи заяви на кілька спеціальностей, пройшла на "Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв". Те, що я повинна піти на технічну спеціальність, я вирішила ще в школі, адже дуже любила фізику і математику. Вже в університеті я полюбила хімію, на яку в школі мені було байдуже. Дуже подобалася інженерна графіка, так як я люблю малювати. Дисципліни, що стосуються спеціальності, були дуже цікавими і пізнавальними, але й гуманітарні та соціально-економічні дисципліни не залишилися для мене байдужими. Особливо це стосується історії, яку, якщо чесно, в школі я недолюблювала. Закінчивши бакалаврат з дипломом з відзнакою, я вже розуміла, що потрібно вступати до магістратури. Так як, якщо я надалі вирішу звести своє життя з наукою, не виключаю вступу в аспірантуру. Під час навчання в бакалавраті, я брала участь у студентській науковій конференції "День науки", яка проходить щорічно на моїй кафедрі "Гірничозаводський транспорт і логістика" вже майже 50 років. Мені дуже подобається моя кафедра. Щоразу, перебуваючи в її аудиторіях, ти відчуваєш себе як вдома. Цьому сприяють склад кафедри, лабораторії, в яких є багато обладнання і самі студенти. З викладачів кафедри особливо хотілося б відзначити к.т.н., професора Анатолія Яковича Грудачьова, який надихає і направляє всіх студентів в потрібне русло науки. Багато хороших і теплих слів можна сказати про кожного викладача кафедри. Керівник моєї магістерської роботи – к.т.н., доц. каф. ГЗТЛ Наталія Володимирівна Водолазська, допомагає і консультує – старший викладач каф. ГЗТЛ Олександр Миколайович Ткачук. Тема моєї магістерської роботи: "Дослідження конструкцій і розробка рекомендацій щодо удосконалення приводних електродвигунів конвеєрних установок". Асинхронні двигуни є найбільш масовою продукцією електромашинобудування. Раптовий вихід з ладу двигуна може призвести до аварій і тривалих простоїв виробництва, що призведе до фінансових втрат. Тому детальне їх дослідження та вдосконалення є актуальним питанням, а рішення цього питання дає перспективу втілення цієї теми надалі.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчих цілях чільну роль займає отримання диплома магістра. Далі, звичайно ж, я дуже хочу знайти цікаву роботу, яка б гідно оплачувалася і була з перспективою розвитку, особливо щоб вона стосувалася моєї спеціальності. Також в моїх планах на майбутнє є отримання ще, хоча б, однієї вищої освіти, а там, може, і більше... Дуже хочу зайнятися вивченням іноземних мов і подорожувати по світу. Не останнє місце в списку моїх планів на майбутнє також займає створення сім'ї. І я дуже сподіваюся, що мені вистачить часу і сил приділяти рівноцінну увагу і їй, і кар'єрі.