Біографія

Особистісне становлення

Народилася 28 лютого 1991 в м. Донецьк. Єдина дитина в сім’ї. Мати — Дем’яненко Вікторія Сергіївна, батько — Дем’яненко Василь Анатолійович. Дитинство було цікавим і насиченим радісними моментами. Своїм батькам вдячна за любов, увагу і ті знання, які вони мені дають з самого мого народження.

У садок не ходила. Вихованням та навчанням у цей час займалася мама. У 3 роки я знала алфавіт, а в 3,5 вже намагалася читати самостійно. Найкращі яскраві спогади дитинства пов’язані з комп’ютером, так як самий перший комп’ютер Sinclair ZX80 був зібраний моїм татом коли мені було ще трохи більше місяця зроду. Тому коли у всіх в дитинстві тільки з’являлися приставки я вже грала в "Принц Персії" на комп’ютері.

У 1998 р. я пішла в перший клас середньої загальноосвітньої школи № 69 м. Донецька. Першою моєю вчителькою була Буянова Світлана Володимирівна, якій я донині вдячна за увагу, любов і самовіддачу, які вона нам давала. Протягом навчання я брала участь у багатьох олімпіадах і конкурсах, була активним учасником і організатором різних заходів. Протягом навчання в школі я захоплювалася багато чим. Відвідувала гуртки з малювання та екології, займалася гімнастикою і танцями. У 2005 році своє навчання я продовжила в Донецькому ліцеї "Колеж", де навчалася у класі з інформатичним ухилом. За час навчання в ліцеї, я придбала багато досвіду в спілкуванні з цікавими викладачами, які є не тільки відмінними фахівцями в своїй галузі, але і з любов’ю ставляться до неї. Я дуже вдячна викладачеві Пола Володимиру Дмитровичу за всі ті знання, які він нам дав і за ту любов, яку він нам подарував.

Професійне становлення

До вступу в ліцей я була впевнена що стану юристом, однак навчання там позначилося на моїх поглядах і перевагах. Я не можу сказати що хоч колись перебувала під сумнівом куди мені поступати і яку професію мені обрати. Поступала я в кілька університетів, але була впевнена, що буду вчитися у Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Документи я вирішила віднести на радіотехнічний факультет, на спеціальність ТЗІ (технічний захист інформації), проте моя зустріч в день подачі документів з моїм майбутнім науковим керівником, — Тарасюк Вікторією Павлівною, виявилася доленосною. У 2008 р. я була зарахована на перший курс факультету КІТА (комп’ютерні інформаційні технології і автоматика) на спеціальність НАП (науково аналітичні та екологічні прилади і системи), про що я жодного разу не пошкодувала. Саме там я дізналася, що означає відмінний викладацький склад кафедри, цікава спеціальність і дружний колектив у групі. Не можу сказати, що навчання було завжди легкою, скоріше навпаки, проте, вона була цікавою і це було для мене головним. За весь час навчання відбувалося багато чого, відбувалася зміна поглядів, змінювалися бажання, смаки, багато знаходили нових друзів. За цей час більшість з нас сформувалися як особистості. З усіма труднощами в навчанні нам допомагали впоратися викладачі нашої кафедри, які завжди були чуйні і готові відповісти на будь-які цікаві для нас питання. Особливо я вдячна двом викладачам нашої кафедри — Тарасюк Вікторії Павлівні і Хламова Михайлу Григоровичу, які завжди знаходили час мені допомогти і підказати варіанти вирішення тих чи інших питань.

У 2012 році я отримала диплом бакалавра і вирішила на досягнутому не зупинятися, так як мені дуже цікава подальша наукова діяльність в університеті. Тому в цьому ж році я продовжила своє навчання в магістратурі.

Визначитися з темою кваліфікаційної роботи магістра — "Розробити та обгрунтувати систему контролю технологічних параметрів процесу деаерації" — мені допоміг мій науковий керівник — доцент, кандидат технічних наук Тарасюк Вікторія Павлівна.

За час навчання в університеті я брала участь у багатьох міжнародних наукових конференціях з фізики, філософії, приладобудуванню і автоматики (м. Донецьк, м. Харків, м. Ухта, м. Черкаси). Отримувала дипломи за кращі доповіді в секціях. Приймала участь в декількох олімпіадах з опору матеріалів і ТОЕ, де входила в десятку перших місць.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

У планах на майбутнє у мене реалізувати себе як наукового співробітника, отримати цікаву і високооплачувану роботу за фахом. Дуже хотілося б вивчити більше іноземних мов, таких як: італійська, французька та німецька. Побувати зі своєю родиною в різних країнах, пізнати культуру і побут їх населення. Особливо хотілося б побувати в Тибеті і організувати похід на Алтай. Хотілося б не зупинятися в розвитку як фахівця в своїй області, так і духовно. Я хочу бути прикладом для майбутніх дітей і в старості з упевненістю сказати, що прожила життя не даремно!