Біографія
Особистісне становлення
Я, Максим Олександрович Дряпочка, народився холодним зимовим ввечером 2 грудня 1991 року в місті Макіївка, Донецької області. У дитинстві я був дуже неспокійною дитиною і ніколи не давав по ночах спати батькам. Однак дана шкідливість була зумовлена прагненням якомога швидше пізнати навколишній мене світ. Моя мама, Валентина Михайлівна Афанасьєва, технолог пивобезалкогольної промисловості за освітою, народилася в 1960 році в сім'ї робітників у селі Леб'яже, Липецька область. Мій батько, Олександр Олексійович Дряпочка, технік-будівельник за освітою, народився в 1955 році, в родині шахтарів у місті Макіївка, Донецька область. Мама розповідала, що в дворічному віці я відрізнявся чудовою пам'яттю і дитячі книжки, які вона мені читала я потім розповідав слово в слово і перевертав сторінку саме тоді, коли вона закінчувалася. У два з половиною роки я пішов у дитячий садок "Золотий вулик", так як мама була змушена вийти на роботу. Роки проведені в дитячому садку залишили в моїй пам'яті дуже хороші та добрі спогади. З деякими друзями з дитячого саду я навчався в школі і дружу, по сей день. У чотири роки я пішов займатися в школу карате, в результаті чого за час навчання в цій школі я маю шість поясів категорії.
У 1998 році я переступив поріг загальноосвітньої школи № 32 міста Макіївки. Моєю першою вчителькою стала Мінчукова Світлана Іванівна, про яку я згадую з теплотою і вітаю з кожним святом. Навчання в школі мені давалася без особливих зусиль, і молодші класи я закінчив з відзнакою. Я завжди проявляв себе дуже активною особистістю. Брав участь в житті класу і школи. За час навчання в школі найкраще мені давалися точні науки і література. Своєю улюбленою вчителькою в старших класах, я вважаю викладача математики Гусєву Олену Іванівну, яка дала мені глибоку базу знань в області математики. Також я приділяв велику увагу додатковому самостійному вивченні англійської мови. Я купував книги для вивчення граматики, велику кількість англомовних журналів. Придбані навички допомагають мені в спілкуванні і в даний час. Але ще з самого раннього віку мої батьки і знайомі виділяли в мені гарний музичний слух, і у п'ятому класі я пішов вчитися в музичну школу № 5 міста Макіївки по класу гітара. Протягом усіх цих років я захоплююся музикою, пишу вірші та пісні. Тому всі заняття, за які мені доводилося братися, прищеплювали мені відповідальність, старанність, цілеспрямованість та бажання наполегливо працювати. Можливо, саме ці якості досі допомагають мені в житті.
Університет
В десятому класі я почав серйозно замислюватися про своє подальше навчання після закінчення школи. Навчаючись в одинадцятому класі я паралельно проходив підготовчі курси при Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Батьки рекомендували мені поступати в університет економіки і торгівлі, але я точно знав, що хочу навчатися саме в ДонНТУ, так як саме в цьому Вузі я міг отримати висококваліфіковані знання технічного напряму. За результатами рейтингів я виявився на сьомому рядку серед абітурієнтів на бюджет за спеціальністю "Автоматизоване управління технологічними процесами" (АУП). Вибір даної спеціальності залучив мене широким спектром напрямків, на які спрямована ця спеціальність і вивчення різних дисциплін в області автоматизації та проектування. Це стало, мабуть, одним з найважливіших кроків у моєму житті і я жодного разу не засумнівався у своєму рішенні. Навчання в університеті розкрило в мені прагнення до отримання знань та самостійного пошуку, а також у більшій мірі сформувало в мені аналітичний склад розуму. Також, не можна не відзначити чудовий склад викладачів кафедри, який всіма силами сприяє твоєму професійному та особистісному розвитку. З усіх відвідуваних предметів, найбільше мені подобалися дисципліни, пов'язані з проектуванням систем управління, а також мікропроцесорна техніка.
За період навчання в бакалавраті, мій середній бал склав 4,55. За цей час я встиг побувати на багатьох конференціях в таких містах як Харків, Севастополь та Сочі, які залишили після себе тільки теплі і приємні спогади. Після закінчення четвертого курсу настав дуже важливий момент, коли довелося приймати рішення, де продовжити навчання. Однак, я був абсолютно впевнений, що хочу продовжити отримувати знання саме по цій спеціальності. Тому приклавши абсолютно всі зусилля, мені вдалося вступити до магістратури. Моїм науковим керівником став доцент кафедри "Гірнича електротехніка і автоматика ім. Р.М. Лейбова" Василець Святослав Володимирович – талановитий педагог і досвідчений фахівець, який може пробудити інтерес абсолютно в будь–якій людині. Разом з ним ми вибрали тему магістерської роботи: "Дослідження і розробка автоматизованої системи управління та контролю клітьовою підйомною установкою", над якою я продовжую роботу.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У моїх найближчих планах на майбутнє – це успішне закінчення навчання в магістратурі, а також пошук гідної та перспективної роботи. Але важливо бачити себе в цьому житті не тільки висококваліфікованим спеціалістом, але і чудовим чоловіком і зразковим батьком. Також в моїх планах продовжити роботу над своїм музичним і поетичним творчістю і намагатися зробити своє життя і життя моєї сім'ї і близьких мені людей як можна краще, адже досконалості немає межі, але це не означає, що до нього не потрібно прагнути.