Біографія
Особисте становлення
Я, Дулін Іван Андрійович, народився 12 квітня 1991 року в м. Донецьку. Мама – Дуліна Ірина Викторівна – вчитель російської мови та літератури в школі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом. Батько – Дулін Андрій Едуардович – заступник голови правління з технічних питань Укрвуглетелекома
. Батьки завжди були моїми кращими друзями. Не можу не згадати про бабусю і дідуся, які займалися моїм вихованням з самого народження. Саме бабуся, вчитель географії, виховувала в мені працьовитість, посидючість, активну життєву позицію, сформувала потребу пізнання нового. Дідусь, викладач в Донецькому металургійному технікумі, людина з золотими руками
, навчив всім чоловічим премудростям. З дитинства я ріс дуже рухливою, допитливою дитиною. Мені не терпілося піти в школу.
1 вересня 1998 року я пішов у перший клас ЗОШ №9 м. Донецька. Навчався з інтересом, у всьому прагнув бути кращим, першим. Моя амбітність підстьобувала мою успішність – щороку отримував похвальний лист. Став відвідувати спортивну секцію карате. Активно брав участь у шкільному житті – олімпіади, змагання, конкурси. З 14 років влітку влаштувався на підсобні роботи. Всі мої мобільні телефони куплені на зароблені мною гроші. За 10 років навчання я отримав чудову освіту, за що велике спасибі всім вчителям ЗОШ №9 м. Донецька. Окрема подяка Семашковій Надії Миколаївні, талановитому вчителю математики, стараннями якої я відмінно здав ЗНО і вступив відразу в три вищі навчальні заклади (ВНЗ) на престижні факультети.
Професійне становлення
Ще в 11 класі я вирішив, що буду поступати в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), ходив на підготовчі курси при університеті, займався додатково математикою. Коли став вибір між ДонНТУ, Донецьким національним університетом (ДонНУ) або Донецьким національним університетом економіки і торгівлі (ДонНУЕТ), думки близьких розділилися. Мама порадила прислухатися до свого внутрішнього голосу і самому зробити вибір. А я бачив
себе лише в ДонНТУ. Я поступив в ДонНТУ на спеціальність Автоматизоване управління технологічними процесами
.
Інтуїція мене не підвела. Моє життя вийшло на новий рівень, почалася доросле життя. Вчитися було цікаво, тут я зустрів справжніх друзів. Група була досить сильна, так що розслаблятися було ніколи. Завжди був присутній дух суперництва. Велику роль у моєму утворенні зіграла Казакова Олена Іванівна, яка вела у нас вищу математику. Завдяки знанням, які вона дала, я брав участь у міжнародних науково-технічних конференціях (Росія, Франція, Польща, Україна). Був неодноразово нагороджений заохочувальними дипломами. Швидко пролетіли три роки навчання. На четвертому курсі я твердо вирішив вступати до магістратури і взяв участь в ХIІ Міжнародній науково-технічній конференції "Автоматизація технологічних об'єктів і процесів. Пошук молодих" кафедри Гірнича електротехніка і автоматика імені Р.М. Лейбова
. На четвертому курсі в мене стояв вибір напрямку діяльності – науково-дослідна робота студента (НДРС), керівником якої став Маренич Костянтин Миколайович, професор кафедри Гірнича електротехніка і автоматика імені Р.М. Лейбова
. Під його керівництвом я вибрав тему магістерської роботи: Обґрунтування параметрів і розробка пристрою автоматичного захисту шахтних електромереж на основі знеструмленні кола зворотніх енергетичних потоків
. Паралельно я почав здобувати другу вищу освіту за спеціальністю Економіка підприємства
. Якісні знання та високий середній бал дозволили мені без проблем вступити до магістратури.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому основною метою буде успішне закінчення магістратури, що в свою чергу дозволить отримати диплом спеціаліста з Економіка підприємства
.
Після закінчення навчання, найважливішою метою стане пошук високооплачуваної, перспективної роботи, яка приносила б моральне задоволення, і так само стала базою для створення сім'ї.