Біографія
Особистісне становлення
Народилася я в найспекотніший місяць літа в 1991 році в місті Донецьку. А саме 9 липня 1991 року. Вся сім'я чекала моєї появи під вікнами пологового будинку. Своїм життям зобов'язана своїм улюбленим батькам.
Мій батько, Ткаченко Олександр Миколайович, працює інженером. Моя мати, Ткаченко Олена Миколаївна, працює заступником головного бухгалтера. Вони вклали найбільшу частина в моє виховання. Осторонь не залишилася і моя сестра Наталя, яка часто за мною доглядала.
У 3 роки мене віддали в дитячий сад "Іскорка". Я з задоволенням вчилася читати і писати. Дуже любила малювати, тому завжди з собою носила папір і олівці. Я дуже вдячна своїм вихователям за їх тепло і турботу. Дуже любила дитячий садок. Там була дружна, любляча атмосфера. Протягом усього дитсадівського періоду із задоволенням брала участь у всіх дитячих виставах.
Професійне становлення
У 1998 році я вступила до першого класу загальноосвітньої школи №20, яка розташовувалася зовсім поруч з будинком. Мої батьки завжди дивляться далеко в майбутнє, тому знали, що потрібно буде вступати до ВНЗ. І вирішили почати підготовку вже з дитинства.
І ось, 1 вересня 2000 року я вже іду у свою нову фізико-математичну школу №35. Цей день мені запам'ятався на все життя. На лінійці я зустріла свою дитсадкову подругу. Ми відразу впізнали один одного і були дуже раді, що будемо разом вчитися.
Роки в школі пролітали дуже швидко і весело. З предметів любила математику і фізику. Вчителька з фізики ще була і завучем і часто бувала зайнята під час наших уроків. А іншого вчителя з фізики у нас не було. Дуже шкода, що доводилося замінювати наші уроки фізики іншими предметами.
Хочеться подякувати вчительці математики Мазепині Людмилі Степанівні за відмінне знання предмета, і вчительці української мови та літератури Коротченко Зінаїді Василівні за суворість і вимогливість.
Як і всі діти, дуже любила літні канікули. Відпочинок в нашій сім'ї завжди проходив активно. Десь місяць літа ми з сестрою проводили у бабусі в Росії. Допомагали їй по господарству. Гуляли на вулиці, грали в ігри, ходили на кар'єр купатися. А в серпні ми їздили в Щурово. Там гуляли по лісу, дихали лісовим запахом. Ходили пішки на блакитні озера, купалися і засмагали. Загалом, відпочивали від міста і оздоровлювалися.
За час навчання в школі добре запам'яталася поїздка з класом до Львова взимку. Доба в поїзді, проведена в іграх, проходила непомітно і анітрохи не стомлювала. У Львові було холодно, але ми з задоволенням ходили по всіх екскурсіях. Добре пам'ятаю, яке приголомшливе враження на мене залишило це місто. Ці будинки і вулиці, монастирі і пам'ятники. Загалом, роки проведені в школі залишили світлі спогади на все життя!
У який ВНЗ вступати питання у нас в родині навіть не було. Вся сім'я, включаючи двоюрідних брата і сестру навчалися в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Я знала, що це один з найпрестижніших ВНЗ Донецька. Переглянувши список факультетів вибір припав на факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики (КІТА), тому що фахівці в комп'ютерних технологіях найбільш затребувані. А от щодо спеціальності спочатку мала сумнів. Порадившись з батьками, вирішила вступати на спеціальність "Телекомунікаційні системи та мережі" через її актуальность в наші дні.
На початку 11 класу почала ходити до репетитора з математики для підготовки до рейтингів. Навесні здала рейтинги і пройшла на бюджет. Батьки дуже пишалися мною, адже я пройшла на бюджет на спеціальність з таким великим конкурсом ще до закінчення школи. На жаль, наприкінці серпня мене не було в місті і я пропустила посвята у студенти. Розклад та в якій групі буду навчатися дізнавалася самостійно. Дуже зраділа, коли дізналася, що в моїй групі буде вчитися мій колишній однокласник.
І ось, 1 вересня 2008 року почалося моє університетське життя. У перший же день познайомилася з 3-м корпусом і його головною особливістю. Там можна заблукати, доки шукаєш деякі аудиторії (особливо 3.336 і 3.706). Почалися пари, переїзди з корпусу в корпус. Вчитися було неважко до того моменту, доки не виявилося, що всі лабораторні та курсові обов'язково потрібно здати до другого модулю. Перший семестр було складно, але потім я звикла і все встигала вчасно здати. Навчання в школі та університеті відрізняються, університет навчає більшої самостійності, дає більше самореалізації.
З викладачів першого курсу хочеться виділити викладачів вищої математики Петренка Олександра Дмитровича та фізики Волкова Олександра Федоровича і подякувати їм за прекрасно висловлюваний матеріал, без якого подальше навчання було б дуже ускладнене.
На другому курсі почалася нова дисципліна "Теоретичні основи електротехніки", лекції якої вів Апухтін Михайло Володимирович, а практику викладав Чорноус Євген Віталійович за що їм велика подяка. Це був перший предмет, де можна було отримати на модулі 0 або 0,25 балу. Отримавши на першому модулі 0,5 балу вирішила, що потрібно серйозніше займатися цим предметом і тому здала взимку іспит на 5. А в 4 семестрі навіть брала участь в олімпіаді з ТОЕ.
Перший семестр третього курсу був дуже важким. Великий обсяг матеріалу, який потрібно засвоїти і здати. Купа лабораторних (13 тільки по Теорії електрозв'язку), два курсових, які потрібно писати від руки! Лекції по Теорії електрозв'язку вів Воронцов Олександр Григорович. Це людина, яку поважають усі студенти, включаючи тих, хто перездавав його предмет по кілька разів. Він не тільки знає предмет, який викладає, а й має досвід роботи в інших областях. Завжди із задоволенням відповідав на поставлені йому запитання повною, розгорнутою відповіддю. У цьому ж семестрі ми познайомилися з Ликовим Олексієм Геннадійовичем. Я дуже рада, що саме він вів практичні заняття з цифрової схемотехніки. Матеріал засвоювався моментально! Я з задоволенням ходила в п'ятницю на 1 пару для отримання нової інформації.
З предметів четвертого курсу, необхідних для нашої подальшої професії хочеться виділити: "Системи комутації" (Бойко В.В.), "ТІС" (Червінський В.В.), "Мобільний зв'язок" (Ярошенко О.О.).
Але, звичайно ж, не весь час було зайнято тільки навчанням. Потрібно ж і відпочивати! Я вчилася на дружному потоці ТКС - 08. Незабутні враження залишили наші поїздки до Львова, які організовував профком. Як можна забути, як ми встали о 7 ранку і бігли через дорогу в душ? Це кожен день було, як нова пригода. Або підйом на ратушу 300 сходинок!
Загалом, чотири роки, проведені в навчанні і відпочинку пролетіли непомітно. У 2012 році я отримала диплом бакалавра. І здавши на відмінно вступний іспит вступила на бюджет до магістратури.
Тема моєї магістерської: "Розробка методу управління трафіком в IP-мережах". Мій науковий керівник – професор, кандидат технічних наук Воропаєва Вікторія Яківна. Вона запропонувала мені цю тему. Моя тема спрямована на балансування трафіку між об'єктами, які знаходяться на віддалі один від одного. Ця тема дуже актуальна в наші дні, тому що основна частина інформації міститься в Інтернеті. І величезний трафік щохвилини проходить через мережу від одного об'єкта до іншого. І, щоб не було перевантажень, цей трафік необхідно якось регулювати.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому планую завершити магістерську на дану тему і успішно захистити її. Потім знайти роботу за фахом з можливостями кар'єрного росту і яка буде приносити задоволення. Хочеться, звичайно ж, помандрувати по світу. Побачити інші країни, познайомиться з цікавими людьми.
У подальшому майбутньому планую створити міцну, дружну сім'ю. Народити дитину і передавати ій свої знання, вміння і досвід. Сподіваюся, це все у мене вийде!