Біографія
Особистісне становлення
Всупереч вченню Юнга, про те що довкілля зовсім не дарує особистості можливість нею стати, але лише виявляє те, що вже було в ній закладено
, мені все ж ближче позиція послідовників дідуся
Фрейда, яка пов'язує формування особистості і внутрішнього світу з подіями дитинства.
Отже, 4 липня 1991 року, після 9 місячного перебування у теплому і безпечному світі, ще одна маленька дівчинка зазнала шок від попадання у тоді ще зовсім незрозумілий і новий для неї зовнішній світ. Сталося це в місті Макіївка Донецької області, в чудовій родині працівників вугільної промисловості, мами - Валентини Василівни Бабич - тоді інженера, а зараз начальника відділу бухгалтерських завдань обчислювального центру ДП Макіїввугілля
і тата - Костянтина Петровича Бабич, тоді токаря шахтньої ділянки, а зараз начальника виробничої дільниці ТОВ Механік
.
Так і почалася з одного боку найбільш безтурботня пора мого життя, а з іншого - пора важливого особистісного становлення - дитинство. Для мене, дитини промислового міста, дитинство, як не дивно, асоціюється з прекрасними літніми місяцями, проведеними в невеликому селищі м. Козелець Чернігівської області. Це місце з чистою, що радує око природою і зовсім, як мені тоді здавалося, не такими
людьми. За роки я розумію, що цей час дуже сильно позначилося на моєму характері, саме там я зрозуміла наскільки важливо любити навколишній світ.
Наступним важливим етапом у становленні особистості кожної людини, і мене в тому числі, є шкільні роки. 1 вересня 1998 я вступила на поріг загальноосвітньої школи № 2 міста Макіївки, звичайної, на перший погляд школи, але яскравим, незабутнім і трохи лячним своєю новизною для семирічної дівчинки місцем. За 10 років шкільного навчання змінилося багато вчителів, і кожен по-своєму вплинув на моє особистісне становлення. Важливо те, що кожен шкільний вчитель прагнув передати нам, своїм учням, не тільки його предметні
знання, а й свій, неповторний життєвий досвід. За це я завжди буду вдячна своїм вчителям.
З отриманням Атестата зрілості
особистість людини вважається офіційно сформованої, але, безумовно, вона продовжує розвиватися протягом усього життя людини адже життя - як водіння велосипеда, щоб зберегти рівновагу, ти повинен рухатися
.
Професійне становлення
Для багатьох професійне становлення починається в дитинстві і я не стала винятком у цьому правилі. Трудова діяльність моєї мами завжди була пов'язана з обчислювальними машинами, а згодом з ПК. Проводячи велику кількість часу, спостерігаючи за роботою мами, в мені і сформувався інтерес до цієї галузі знань. У шкільні роки з усіх предметів, що вивчаються мене найбільше цікавила математика, а однією з улюблених ігор були шахи. Коли підійшов час обирати майбутню професію ні в кого не виникло сумнівів з чим вона буде пов'язана. Влітку 2008 року, під час зарахування студентів на тоді ще Факультет комп'ютерних інформаційних технологій і Автоматики я стала студенткою Донецького Національного Технічного Університету. З того часу почався період пошуку себе в професії, накопичення теоретичних і практичних навичок. Як і всіх технарів мене більше цікавили спеціалізовані предмети, а гуманітарні викликали скоріше подив. Усвідомлення їх необхідності для студентів прийшло потім, коли стали в нагоді отримані знання з філософії, психології та соціології для вибору подальшого життєвого шляху. Вже після вступу до магістратури, влітку 2012 року, я зрозуміла, що найбільший інтерес у професійній діяльності для мене представляють веб технології, це і зумовило вибір теми магістерської роботи.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У найближчому майбутньому я планую провести цікаві для мене дослідження в області високонавантажених проектів, результатами яких стане моя магістерська робота і успішно її захистити. Майбутнє комп'ютерних технологій мені бачиться за веб-базованих системами і технологіями. Ця область зараз переживає період бурхливого розвитку, і не збирається зменшувати обороти. Тому у своєму професійному майбутньому я бачу продовження роботи в сфері веб, можливу співпрацю з іноземними компаніями. Але жити, все ж, я б хотіла залишитися в Донецьку і брати активну участь у розвитку міста, тому що щастя потрібно будувати своїми руками, а не шукати в підручнику географії.