Біографія
Все буде добре!
Я народився 10 травня 1990 року в місті Донецьк в сім'ї інженерів, Галкіної Вікторії Євгенівни і Галкіна В'ячеслава Володимировича. Без перебільшення можна сказати що у мене було чудове дитинство. Мої батьки намагалися розвивати в мені творчу особистість, завдяки чому в дитинстві я відвідував безліч найрізноманітніших гуртків. Мені дуже приємно згадати що мама і тато завжди враховували мої інтереси і завжди заохочували моє прагнення до занять спортом. Будучи людьми з кількома вищими освітами, мої батьки розуміли всю важливість формування свідомості у дитини і прагнули розширювати мій кругозір і прищеплювати любов до читання. З упевненістю можу сказати що їм це вдалося повною мірою, і за це я особливо вдячний. В цілому, я думаю що саме в "дитячий" період сформувалися основні риси мого характеру. Для мене дитинство запам'яталося яскравим, веселим і безтурботним часом.
Шкільні роки
З семи років пішов у донецьку школу № 19 з поглибленим вивченням іноземних мов. Паралельно з навчанням почав займатися спортивною гімнастикою і плаванням. Однак згодом стало дуже складно поєднувати навчання і щоденні тренування, тому я вирішив відмовитися від плавання і зосередитися на більш різноманітній в спортивному плані гімнастиці. За 6 років занять у секції я домігся непоганих успіхів.
Шкільні роки були для мене досить безтурботним - від мене вимагалося лише проявляти старанність у навчанні, з чим я легко справлявся. Напевно так сталося тому що я завжди міг звернутися за допомогою до своєі мами або бабусі, Сердюк Оксані Григорівні, які досконало володіють практично будь-яким предметом зі шкільної програми.
Ще в першому класі я зустрів кількох хлопців, які й донині є моїми друзями. Навчання давалося легко, серед предметів для себе виділяв історію, фізику і українську літературу. У школі мені дуже пощастило навчатися у деяких педагогів, які прекрастно володіють своїми курсами, що дуже допомогло мені при надходженніі до вузу. У 10 класі мені вдалося взяти участь у програмі обміну учнями з України та Німеччини. Я познайомився з відмінним хлопцем з Дормунда Міхаелем, побувавши в декількох німецьких гоодах. А згодом із задоволенням позкнайомив його з Донецьком.
Неодноразово брав участь в олімпіадах з різних дисциплін. Результатом навчання в школі для мене стала золота медаль та успішний вступ до університету. У цілому, ближче до закінчення школи здавалося що цей життєвий етап я вже переріс. Разом зі своїми друзями, Серьогою Зюміним і Дімою Козирєв, я вступив в кращий вищий навчальний заклад Донецька.
Університет
Так як мої батьки випускники ДонНТУ, то з вибором вузу я довго не мучився, а от з вибором спеціальності були проблеми. У шкільні часи в голові крутилася тільки економічний та філологічний факультети, напевно тому, що комп'ютер у мене з'явився досить пізно, лише 11 класі. До моменту настання вступних рейтингів я зрозумів що хочу вивчати обчислювальні технології. За результатами рейтингів поступив на спеціальність КС.
Після закінчення 2 курсу з'явилася можливість продовжувати навчання англійською мовою і я перейшов в англійську групу. Паралельно я почав вивчати польську мову на польському технічному факультеті при ДонНТУ, завдяки чому мені вдалося пройти мовний тест за результатами якого я пройшов стажування в мовному центрі в Любліні, Польща. Поступивши в магістратуру я вибрав своїм науковим керівником Анопрієнко Олександра Яковича, який курирує теми, пов'язані з WEB-технологіями.
Олександр Якович запропонував мені зайнятися розробкою тренажерно-навчальної системи, чому я був шалено радий. Ця тема не тільки цікава мені як розробнику, але й надає додаткову мотивацію тим, що мій дідусь, Сердюк Євген Іванович, є першокласним льотчиком, капітаном корабля. Природно, в якості завдання для моделювання я вибрав саме повітряне судно.Тільки ставши студентом я зрозумів як же чудово студентство. Величезна кількість друзів, цікаві предмети, лабораторні заняття і, головне, надана свобода. Поки що період студентства найщасливіший у моєму житті і я сподіваюся сповна насолодитися ти часом що залишився до захисту диплома.
Що ж далі?
Я вважаю, що шлях до щасливого життя лежить в пізнанні себе, усвідомленні своїх бажань і потреб у постійній роботі над самим собою і прагненні бути кращим, ніж вчора. Якщо ви послідовні і терплячі, ви досягнете успіху! Ніхто не може досягти успіху всього за одну ніч: успіх приходить до тих, хто готовий почати з малого і старанно працювати, поки не буде досягнутий бажаний результат.
Моя мета - не проживати одні й ті ж моменти життя по колу кілька разів нецікаво. Я не люблю дежавю. Я люблю відкривати нові землі.