Передача українських власних назв німецькою мовою.
Автор: А.В. Машичев
Источник: Матерiали Ⅳ Міжвузівської студентської науково-практичної конференції — Донецьк, ДонНТУ — 2011, с. 56.
Автор: А.В. Машичев
Источник: Матерiали Ⅳ Міжвузівської студентської науково-практичної конференції — Донецьк, ДонНТУ — 2011, с. 56.
Становлення України як незалежної держави і входження її в світову співдружність націй постановило надзвичайно важливу потребу вираження її самобутності через характерну національну топоніміку та антропоніміку. Міжкультурна комунікація вимагає створення логічної і теоретично обґрунтованої системи у передачі власних назв, такої системи, яка була би зрозумілою всім. Ситуація, яка є зараз, свідчить про недосконалість цієї системи, про безсистемність передачі власних назв.
Передача українських власних назв німецькою мовою повинно здійснюватися враховуючи нинішні стандарти і сучасні тенденції розвитку антропоніміки та топоніміки і бути максимально точною і адекватною з фонетичної точки зору. Тобто звучання власних назв повинно в обох мовах бути максимально подібним. Зрозуміло, що неможливо досягти абсолютної адекватності, оскільки фонетична структура мов, артикуляція звуків у різних мовах не ідентичні на 100%, якщо йдеться про нібито подібні звуки, наприклад, а, і, о, приголосні k і t з придихом в німецькій мові і без придиху в українській, т, д, н – кінчик язика на зубах в українській мові, а в німецькій на альвеолах. Ми не можемо вимагати, наприклад, від німців, щоб вони вимовляли Чернівці так, як вимовляємо ми. Вони будуть вимовляти назву цього міста з німецькою артикуляцією не пом’якшуючи н і ц перед і, тому що середньо статичний німецькомовний читач ледве зможе вимовити українські м’які приголосні.
Відомо, що російський і радянській період нашої історії українські власні назви передавали іноземними мовами на основі російської. Наслідком цього стало те, що іноземці знали Lwow, Kiev, Rovno, Dnepr тощо. У зв’язку з цим міжнародна громадськість не ідентифікувала наші власні назві, як українські. Потрібно відзначити, що поступово долаються наслідки росіянізації і на картах, виданих останнім часом прочитаємо україномовні Lwiw, Ternopil, Dnipr , а в титрах під час показу матчів під егідою УЄФА офіційно зареєстровані назви Dynamo (Kiev), Shakhtar (Donetsk) тощо. Цікаво простежити написання назв українських населених пунктів на німецьких картах починаючи від 1991 р. до тепер. Можна відмітити певну українізацію.
1. Гудманян А.Г. Відтворення власних назв у перекладі. // Автореф. дис. д-ра філол. наук. - Л., 2000. - 40с.
2. Ажнюк Б. М. Українські імена: проблеми транслітерації // Урядовий кур'єр. - 1993. - № 168 (278). - С.