Біографія

Особистісне становлення

Я, Первусяк Олексій Ігорович, народився 16 квітня 1991 року в місті Донецьку теплим весняним вечором. Мої батьки: тато — Первусяк Ігор Володимирович, за фахом інженер-електронник, народився 24 серпня 1967 року в місті Донецьку; мама — Рижова Валентина Павлівна, за професією технік-технолог, народилася 19 серпня 1971 року в селі Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область.

У дитинстві я багато часу був разом зі своїми бабусями та дідусями. Вони навчили мене багатьом речам. Найбільше мені подобалось проводити літо у селі. Там я навчився любити і поважати природу. Навіть зараз кращим відпочинком вважаю відпочинок на природі.

Своїми особливими талантами вважаю здібності до математики і швидкого навчання. Ще в ранньому дитинстві мама, навчивши мене основам читання і математики, віддала вдосконалювати ці навички в дитячий сад. Де я дуже швидко освоївся і вчився на одні «зірочки». Пізнаючи основні знання про правопис і математику, я не забував активно спілкуватися з однолітками, грати в команді, звикати до режиму і дисципліни. У дитячому садку мене завжди тішило те, що мій рідний дім був поруч, адже мій дитячий садок «Сонечко» знаходився в будинку навпроти.

Після дитячого саду, я пішов до Донецької загальноосвітньої школи № 55 ім. А. Г. Коржа, де провчився 10 років і закінчив її з золотою медаллю. Моя школа знаходилася недалеко від будинку, так що я вже з другого класу ходив до школи сам, так би мовити, звикав до самостійного життя.

Професійне становлення

За час навчання у школі я отримав широкий світогляд, розвинув свої математичні здібності, логічне мислення. У цьому мені особливо допомогла моя улюблена вчителька Русанова Галина Миколаївна. Саме вона помітила в мені приховані здібності і давала мені індивідуальні задачки з математики. Я брав участь майже у всіх районних предметних олімпіадах, але особливо відзначився в галузі інформатики. Переможець II етапу Всеукраїнської олімпіади, учасник III етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики. Також я брав активну участь в заходах, що проводяться в районі, школі, класі. Поєднував відмінне навчання з громадською роботою. Член команди КВК, брав участь у конкурсі юних правознавців.

Мої батьки не забули і про мій фізичний розвиток. З 6 років вони віддали мене до спортивної секції з тхеквондо, де я займався 9 років, неодноразово вигравав обласні першості і відкриті турніри. Коли мені було 13 років, при нашій школі відкрився футбольний клуб «Титан», де займався 2 роки і був основним воротарем цієї команди. Звичайно ж, були і злети, і падіння. Але, завдяки такому корисному досвіду я шалено полюбив футбол і на даний момент віддано вболіваю за футбольний клуб «Шахтар».

Вибір вищого навчального закладу переді мною став ще в 9-му класі. Я вибирав між медичною освітою, тобто вступом в медичний ліцей, або комп'ютерною, що означало піти по стопах батька і вступити до Донецького національного технічного університету. На мій погляд, більш перспективно виглядає сфера IT-технологій, тому я продовжив своє навчання в школі і перейшов у клас з поглибленим вивченням інформатики. Вибір спеціальності не зайняв багато часу — «Комп'ютерні системи та мережі» була найбільш привабливою для мене спеціальністю, яку пропонував університет. Відразу ж почав посилено готуватися до вступу. Пройшов підготовчі курси з математики, і за результатами рейтингів поступив в наш ВНЗ.

За розподілом я опинився в групі КС-08б, в якій, незабаром, обзавівся добрими друзями і не менш добрими знайомими. Це дуже дружний колектив, з яким дуже приємно і працювати, і розважатися. За перші 4 курси навчання я придбав фундаментальні знання у сфері комп'ютерної схемотехніки та програмування. Найбільше мене зацікавив наш профільний предмет «Комп'ютерні мережі». Тоді я вирішив заглибитися в цю сферу і закінчив Мережеву академію CISCO «Технопарк ДонНТУ». Додаткові знання дуже допомогли мені в процесі навчання, і я з відзнакою закінчив бакалаврат.

Продовження навчання в магістратурі навіть не обговорювалося, тому що в нашій країні бакалавр не є вищою освітою. А мені дуже хотілося отримати гідну вищу освіту за цим фахом, тому я продовжив навчання. Керівником моєї дипломної роботи став доктор технічних наук, професор Володимир Андрійович Святний, а консультантом старший викладач Олександр Юрійович Іванов. Мені дуже імпонували спеціалізації цих викладачів, особливо паралельне програмування. Враховуючи швидкий і якісний розвиток багатоядерних комп'ютерів, темою моєї магістерської дисертації стала «Дослідження динамічної моделі на SMP-системі».

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

У моїх найближчих планах закінчення магістратури з відзнакою, якісне виконання дипломного проекту. Незважаючи на те, що наш уряд узяв курс на вдосконалення і розвиток сфери комп'ютерних технологій, я вирішив стати гарним фахівцем у сфері економіки та управління. Для цього вступив на факультет менеджменту в Донецькому національному технічному університеті та факультет економіки в Університеті П'єр Мендес Франс, місто Гренобль. У подальших планах я хотів би з'єднати ці знання, і практикувати їх в сфері розробки програмного забезпечення для комерційних організацій. Самою головною мрією є створення власного бізнесу і його розвиток, удосконалення та автоматизація його роботи.