Біографія
Дитинство
Я, Селіванова Олена Ігорівна, народилася 18 листопада 1991 року в місті Донецьку. Мати – Селіванова Яна Іванівна, вихователь дошкільного навчального закладу. Батько – Селіванов Ігор Анатолійович, водій міського транспорту. У дитинстві я ходила в дитячий сад, де вихователем працювала моя мама. Вона ставилася до мене суворіше, ніж до інших, тому в дитячому садку я була спокійною і слухняною дитиною.
Вже в 5 років я вміла читати і рахувати, розучувала напам'ять вірші, і в школу я пішла досить підготовленою. У цьому ж віці мама записала мене в музичну школу, де я вчилася грати на фортепіано. А також почала відвідувати гуртки танців і малювання. Все дитинство росла в оточенні старших братів, ми часто билися, але не дивлячись на це я завжди відчувала їх турботу і підтримку.
Кожне літо бабуся забирала мене з галасливого і запорошеного міста до себе в село. Вона привчала мене до працьовитості, відповідальності і старанності, давала мені різні завдання та обов'язки. У мене були особисте теля і курочки, за якими я доглядала кожен день. Так само допомагала бабусі на грядках, збирала з нею урожай, особливо любила ходити в ліс за грибами та ягодами. З хлопцями з цієї ж села ми пасли корів, вчилися плавати і кататися на велосипедах.
Школа
До школи я пішла, як і більшість дітей, в 7 років.
У молодших класах проблем з навчанням у мене не було. Я дуже любила вчитися і ходити до школи. Велика заслуга в цьому моєї першої вчительки Зайцевої Оксани Петрівни, яка прищепила мені любов до науки і допомагала розкрити нові таланти та здібності. Навчання в школі я поєднувала з навчанням танцям і це в мене виходило досить успішно. Однокласники підтримували зі мною міцні дружні стосунки. В кінці кожного навчального року мені урочисто вручали грамоту відмінниці. У початковій школі мені подобалися математика і українська мова.
Закінчивши третій клас, я поступила до гімназії з інформатико-математичним ухилом. Навчання стало піддаватися важче, але я старалася як могла. Заняття танцями і грі на фортепіано довелося кинути і це дуже мене засмучувало. Найулюбленішим предметом стала математика. Великий інтерес у мене викликали технічні науки, а всі гуманітарні предмети мені були не особливо цікаві. У школі я часто брала участь у районних олімпіадах з фізики та математики. За успіхи у навчанні моє фото кілька разів розміщували на дошці пошани школи.
Університет
Після закінчення 11 класу переді мною відкрився величезний вибір університетів, я подала документи в кілька ВНЗ, але атмосфера Університету інформатики і штучного інтелекту (УІШІ) підкорила мене з перших хвилин. Я побачила невеликий затишний корпус і привітних людей в приймальній комісії, раптом відчувши, що хочу вчитися саме тут. Тому документи подала на найцікавішу спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень».
Перші роки навчання пройшли весело і одночасно досить складно, тому що було багато нових і складних предметів. Я знайшла нових друзів і ми разом брали участь у заходах ВУЗу, таких як «Посвячення в студенти», «Містер і Місіс Інтелект», «КВК» та інші. Наш університет був з релігійним ухилом, тому на його території побудований храм, а так само викладалося велику кількість дисциплін пов'язаних з релігією. Я перебувала в громадській організації Українського реєстрового козацтва, гетьманом і засновником якого був ректор ДУІШІ. У 2011 році в наслідок освітніх реформ, Університет інформатики і штучного інтелекту став частиною Донецького національного технічного університету, у зв'язку з цим диплом бакалавра я отримала за спеціальністю «Системи штучного інтелекту». У 2012 році вирішила взяти участь у чемпіонаті Європи з футболу «ЄВРО 2012» як волонтер від Union of European Football Associations (UEFA). Після успішної співбесіди та проходження навчання я розпочала виконання своїх обов'язків. Це була найбільш пам'ятна подія, завдяки якій я мала можливість отримати досвід у спілкуванні з іноземцями. Участь у цьому заході допомогла мені вдосконалити свої особистісні риси такі як терпіння, відповідальність, комунікабельність. По закінченню волонтерської діяльності нам вручили медалі та іменні сертифікати, а також організували вечірку на стадіоні «Донбас Арена». Після чемпіонату я успішно склала вступні іспити і продовжила навчання у магістратурі.
Плани на майбутнє
У найближчі плани входить написання моєї магістерської роботи, успішний її захист і отримання диплома. Після закінчення університету головна мета - отримати гідну роботу з можливістю подальшого професійного росту. Також в моїх планах здобуття другої вищої освіти, і якщо буде можливість, то переїзд в іншу країну.