Біографія
Особистісне становлення
Народився 17 серпня 1991 року в місті Донецьк. Батько, Сербін Микола Миколайович у той час працював шахтарем, а мати, Сербіна Ніна Василівна, була домогосподаркою. Також у мене є 2 старших брата, вплив яких має особливе значення для мене. Адже саме старший брат купив мій перший комп'ютер, завдяки чому я і став захоплюватися комп'ютерними технологіями.
На відміну від багатьох інших дітей, в садок я в дитинстві не ходив. Замість цього я вчився писати і читати вдома з мамою. Але це не завадило мені бути на одному рівні з ровесниками.
З першого класу вчився в школі № 136, яку закінчили мої брати і старші друзі. Моя перша вчителька, Катерина Афанасіївна, з першого дня у школі прищепила любов до математичних і природничих наук. У старших класах я почав брати участь у різних олімпіадах, конкурсах і конференціях. Результатом моєї участі були зайняті III місця в олімпіадах з хімії, біології, математики та інформатики, командна першість серед шкіл району з екології i захисту навколишнього середовища. Але найбільш значуще досягнення для мене – це зайняте I місце по області в Малій академії наук і подальша участь у Всеукраїнському турі конкурсу. Моя робота – розробка сайту своєї школи, була оцінена експертами вищим балом серед робіт секції «Комп'ютерні мережі, бази даних», але конкурс з математики я провалив. І хоча й не зайняв тоді призове місце, я завів багато цікавих друзів з різних куточків України, iз багатьма з яких спілкуюся і зараз. Закінчив школу зі срібною медаллю, яка до цих пір є нагадуванням щасливих шкільних років.
Професійне становлення
Перший комп'ютер з'явився в моєму житті у 8 років. Для мене це було щось нове, загадкове і цікаве, оскільки до цього я ніколи не бачив нічого подібного. І так як брати дозволяли мені «копатися» в ньому годинами, я швидко став відкривати для себе і близьких різні можливості комп'ютера. Вже в 5 класі я знав як робити презентації, анімацію, а також багато аспектів з серії «як доглядати за комп'ютером». Тому коли в школі у мене почався предмет інформатики, я вже знав більшу частину того матеріалу, що передбачено програмою. Тодi принципово новим було для мене програмування. Але думка про те, що я зможу сам писати ігри, лише посилювала моє прагнення вивчити цю складну науку. Моя вчителька, Юлія Валеріївна, помітивши мій інтерес і можливості, запропонувала зробити те, чого ще не робили до мене – створити сайт для школи, який дозволив би об'єднати вчителів, учнів та їх батьків. І цю ідею я втілював у життя протягом двох років. Дуже пишаюся, що моя робота отримала безліч нагород на обласному та Всеукраїнському рівні, а також була зразком серед багатьох освітніх закладів в усьому світі.
Всі події та інтереси шкільних років стали важливим аргументом при виборі спеціальності. Обираючи спеціальнiсть я намагався знайти ту, яка найбільш наближена до Web'у. Практично відразу була помічена саме спеціальність «Комп'ютерні системи та мережі», куди особливо не роздумуючи, я і подав документи. І дуже радий був побачити себе в списках студентів на бюджетну форму навчання саме за цією спеціальністю. Але в перші роки навчання моя радість просто зникла, оскільки те, чому нас навчали, далеко не відповідало тому, що я очікував. Як і багатьох моїх одногрупників почали брати сумніви: «А чи правильно я обрав спеціальність?». Можливо, частина сумнівів залишилася і досі, але я розумію, що моє життя і погляди змінилися кардинально і невідомо, як могло би бути, якби я вибрав іншу спеціальність.
Дуже важливим етапом мого студентського життя можна відзначити період, коли я після навчання ходив на роботу. Це було досить тяжко, але я відчував усю відповідальність і значущість цього для мене. Адже відразу після закінчення школи, у 17 років, директор запропонував мені посаду помічника вчителя інформатики (лаборанта). Ця робота принесла мені не так багато грошей, як досвіду, оскільки «старенькі» комп'ютери не давали мені нудьгувати. Кожен день мене чекали зовсім різні і непередбачувані проблеми і поломки, які іноді змушували сидіти мене в школі до пізньої ночі. Але час іде, люди змінюються, тому на 3 році навчання я вже повністю присвячував себе навчанню і дозвіллю.
Саме в студентські роки я почав активно відвідувати різні місця відпочинку. Одне з улюблених захоплень – це катання на ковзанах. Тому, як тільки з'являється вільний час і бажання, ми з друзями їдемо на найближчі льодові катки. Люблю часто проводити час у гарній компанії, де можна обговорити багато подій повсякденного життя.
У 2012 році я отримав диплом бакалавра і вступив до магістратури. Науковим керівником я вибрав Святного Володимира Андрійовича, оскільки напрямок паралельного моделювання та програмування я бачу одним з найбільш актуальних в наш час, коли потрібно розвивати не тільки можливості техніки, але і програмного забезпечення. Тема моєї магістерської роботи «Розробка та дослідження підсистеми бази даних РПМС» присвячена баз даних, з якими я практично щодня працюю. Тому я дуже сподіваюся, що працюючи над написанням магістерської роботи, я підвищу також свої знання в галузі адміністрування і розробки баз даних.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Основними планами на найближче майбутнє є: отримання хороших знань в галузі комп'ютерних технологій, захист магістерської роботи, а також самовдосконалення в області інформаційних технологій. До найважливіших планiв усього життя відношу отримання високооплачуваної посади на престижній роботі, яка буде для мене найкращим захопленням, а також створення власної сім'ї і народження дітей.