Биография
Моє дитинство
Я, Демідов Олег Олександрович, народився 1 червня 1990 року у місті Кемь (Республіка Карелія). Потім наша сім'я перебралася до України. Свідоме дитинство пройшло у Донецьку, саме в цьому місті я пішов у дитячий садок, закінчив школу, вступив до ВНЗ, у якому зараз закінчую магістратуру.
Шкільні роки
До школи я пішов відмінно підготовленим завдяки своїм батькам Олені Миколаївні та Олександру Миколайовичу Демідовим. Читати я навчився задовго до школи, а цікавості і тяги до пізнань у мене було хоч відбавляй. Але мої відмінні знання, випереджаючі програму початкової школи, вийшли, так сказати, боком, оскільки все для мене було легко, я швидко втратив інтерес до школи, і починаючи приблизно з п'ятого класу і зовсім перестала займатися навчанням, робити домашні завдання вдома, втім, як і будь-який середньостатистичний школяр.
Щодо моїх захоплень можу сказати наступне: в ті часи діти мого віку не сиділи вдома за комп'ютерами, а в основному виходили на вулиці, грали у різні активні ігри, такі як футбол, баскетбол, волейбол, вибівной, козаки-розбійники та ін. Звичайно, цілими днями грати у футбол могло й набриднути, але, на щастя, в районі, де я жив, були і терикони, і покинуті шахти, і покинуте будівництво, з купою плит, у яких дуже зручно грати в хованки. Загалом, як ви зрозуміли, розваг вистачало і без комп'ютера.
Комп'ютер у мене з'явився ще в школі, причому відразу з інтернетом, хоч інтернет був ну дуже, дуже повільним. Звичайно, здебільшого я використовував всі ці нововведення для розваги, але досить швидко зрозумів, що ці речі дають величезні можливості. Наприклад, перші гроші на «яндекс гаманець» мені впали за те, що я створив і підтримував один чат у мережі, незабаром чати вимерли з появою і популяризацією інтернет-пейджерів, зараз вимирають і самі інтернет-пейджери, завдяки новим технологіям, використовуваним у соціальних мережах. Спочатку я думав, що зможу присвятити своє життя праці у даній сфері, навіть закінчив комп'ютерні курси в комп'ютерній академії "ШАГ». Після школи вступив до ВНЗ на факультет обчислювальної техніки та інформатики, на якому відучився всього рік, але про це я розповім пізніше.
Освіта
Як я вже говорив раніше, спочатку я вступив на факультет обчислювальної техніки та інформатики, вважаючи, що зможу пов'язати своє життя з комп'ютерними та інтернет-технологіями. Незабаром у мене зник інтерес до цього, мені просто не вистачало посидючості. Я просто не міг годинами висиджувати за комп'ютером, вірніше просидіти за комп'ютерною грою або просто вбити час в інтернеті, я, звичайно, міг, у загалі-то, я і донині так роблю, але працювати, на жаль, не виходило. Звичайно, у рідкісних випадках все ж виходило, але тільки якщо було натхнення, і від роботи я одержував задоволення, що, на жаль, буває нечасто. Хоча деякий час я навіть попрацював на «Гайда дизайн» малюючи рекламні банери і створюючи фірмовий стиль компанії «Lladro». Отримав свою першу зарплату і з формулюванням: «у країні почалася криза ми всіх новеньких звільняємо», власне і був звільненим, про що особливо і не шкодую, оскільки малювати для будь кого, тим більше без натхнення було не для мене.
Незабаром я з втратою курсу перевівся на радіотехнічний факультет, де отримав диплом бакалавра, та на даний момент проходжу навчання у магістратурі. Я обрав цю спеціальність тому, що коли я прийшов на кафедру дізнатися де тут що, мене зустріли студенти старших курсів із паяльниками та якимісь-то платами у руках. Ця зустріч справила на мене незабутнє враження, я зрозумів, що на цій кафедрі можна не тільки працювати розумово, сидячи за конспектами підручниками та ін. але і застосовувати свої навички, сидячи над димлячими платами і різними модулями. Наприклад, я до сих пір не можу забути, як я вчив формули прямого і зворотного перетворення Фур'є, що цікаво самих формул не пам'ятаю, а як вчив, пам'ятаю, ну це все жарти, звичайно ж, я пам'ятаю і самі формули. Що стосується практичної частини то вона, звичайно ж, була здебільшого у вигляді самодіяльності але було цікаво, і на мій погляд дуже цікаво.
Загалом навчання з першого по четвертий курс пройшло досить легко, але з певними труднощами, здебільшого пов ' язаними з моєї лінню, якої в мене на щастя більше немає. Можна сказати, що часи навчання просто пролетіли, але цей період життя у чотири роки, залишив багато приємних спогадів, смішних історій, і всіляких казусів пов'язаних з моєю кафедрою.
Мною була обрана тема диплома «Дослідження електромагнітної помітності об'єктів, що мають у своєму складі антенні системи.». Незважаючи на те, що в даній сфері вже отримано безліч значущих результатів, багато проблем маскування антен та антенних комплексів не вирішені до сьогодні. У вирішенні цих проблем мені допомагає мій керівник, видатна людина яка має безліч патентів на свої винаходи в галузі антеною техніки к.т.н., доцент Пасльон Володимир Володимирович.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Основним планом на найближче майбутнє, звичайно, є написання магістерської роботи і її успішний захист. Також планую займатися роботою, яка буде приносити не тільки матеріальний добробут, але й моральне задоволення. Можливо, навіть прищеплювати бажання займатися наукою підростаючому поколінню, оскільки майбутнє цього світу в руках наших дітей.