Назад в библиотеку

Інвестиційне забезпечення як передумова розвитку вугільної промисловості

Автор: Бондик К.Ю., Лаврик  У.В.
Джерело: Дні теорії і практики інвестування / Матерiали Всеукраїнської науково–практичної конференції студентів і молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» – Донецьк, ДонНТУ – 2013.

Для України видобуток вугілля є стратегічно важливим напрямком розвитку економіки країни, забезпечення її національної і енергетичної безпеки та економічної незалежності країни. Від стабільності функціонування вугільної промисловості залежить стан суміжних галузей – металургії та енергетики [1]. Однак вугільна промисловість наразі знаходиться у кризовому становищі, що зумовлено великою кількістю причин організаційного, виробничого й економічного характеру, але найголовнішою з них є практично відсутність фінансування реконструкції та капітального будівництва [2]. Тому на сьогоднішній день інвестиційне забезпечення являє собою передумову розвитку вугільної промисловості. Підвищення ефективності розподілу інвестиційних витрат є необхідною складовою пожвавлення інвестиційних процесів у даній галузі.

Теоретичні та практичні аспекти інвестиційного забезпечення, раціонального розподілу інвестиційних витрат знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних науковців; А.Р. Вовченко, О.І. Амоша, В.М. Хобти, А. Ястремського, М.О. Гракова, А. Пересади, В. Регена та інших. Але, незважаючи на значну кількість публікацій в даному напрямку є доцільність подальшого дослідження у цій сфері.

Метою статті є пошук джерел інвестиційного забезпечення та інструментів раціонального розподілу інвестиційних витрат вугільної промисловості.

Умови господарювання підприємств, що склалися в Україні у процесі становлення ринкової економіки, висувають жорсткі вимоги до підвищення ефективності використання усіх видів ресурсів, зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки і технологій, підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що виготовляється. Проте багато суб?єктів господарської діяльності не можуть виконати зазначених вимог у зв?язку з використанням фізично зношених і морально застарілих основних фондів, енерго– і матеріаломістких виробничих процесів. Нині ступінь фізичного і морального зношення основних виробничих фондів у промисловості в середньому сягає 60–80 %, коефіцієнт їхнього відновлення за останні 5 років не піднімався вище за 7,5 %. Це в значній мірі стосується і вугільної промисловості.

Такий стан основних фондів потребує негайної активізації відтворювальних процесів із метою збільшення пропускної спроможності устаткування, ліквідації диспропорцій і поліпшення матеріальної бази виробництва, підвищення рівня НТП, забезпечення конкурентоспроможності продукції. Це, у свою чергу, потребує залучення інвестицій[3], які будуть направлені як на створення нових виробничих потужностей, так і на вдосконалення, якісне відновлення техніки й технології. Джерелами інвестування вугільної промисловості можуть бути державні капіталовкладення,власні кошти підприємств, кошти галузей, які зацікавлені у вугільній сировині, кредити банків, фінансовий лізинг тощо. Однак, сьогодні фінансування вугільної галузі здійснюється вкрай недостатньо і переважно за рахунок коштів державного бюджету.

Для розвитку вугільної галузі на ряду з необхідністю залучення інвестицій також стоїть раціональний розподіл інвестиційних ресурсів. Залучити інвестиції ще недостатньо,тому що необхідно розподілити їх так, щоб одержати максимальний позитивний ефект від впровадження будь якого інвестиційного проекту на підприємстві.

Щоб підвищити ефективність розподілу інвестиційних витрат, необхідно здійснити такий алгоритм дій [4]:

  1. 1) у результаті техніко–економічного аналізу за основними процесами вуглевидобутку встановлюються резерви виробництва, які стримують відтворення виробничої потужності внаслідок відсутності проведення капітальних гірничих виробок,необхідних для підготовки нових очисних вибоїв;
  2. 2) обґрунтовується план упровадження нової техніки поряд із поліпшенням умов праці й підвищенням її безпеки;
  3. 3) порівнюються альтернативні просторово-планувальні рішення з відтворення виробничої потужності шахти;
  4. 4) складаються альтернативні варіанти інвестиційних проектів і обирається найбільш раціональний із них;
  5. 5) виконуються відповідні розрахунки з оцінки економічної ефективності вкладання інвестицій і приймається управлінське рішення щодо можливості ухвалення інвестиційного проекту.

Розвиток вугільної промисловості є основою енергетичної безпеки України. Інвестиції виконують ряд важливих функцій, без яких неможливий розвиток вугільної промисловості. Вони визначають ріст економіки галузі у цілому, підвищують її виробничий потенціал. Основним із завдань зростання ефективності функціонування вугледобувних підприємств є раціональний розподіл інвестиційних витрат. Для вирішення цього завдання в статті запропоновано алгоритм підвищення ефективність розподілу інвестиційних витрат. Проблема інвестиційного забезпечення вугільної промисловості є комплексною, складною, багатогранною та потребує подальшої уваги до її вирішення.

Перелік використаної літератури.

1.Іваній І.Ю., Макіївський економіко–гуманітарний інститут/Шляхи та проблеми інвестиційного забезпечення вугільних підприємств у Донбасі/Веб–ресурс научно практических конференций/ІІІ Международная научно–практическая конференция «Проблемы формирования новой экономики 21 века» – 23–24 декабря 2010 года. [Электронный ресурс] Режим доступу: http://www.confcontact.com/.......
2. Вовченко А.Р.Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01/А.Р. Вовченко; Ін–т економіки пром.–ті НАН України.–Донецьк, 2002 – 20 с.
3. Череп А.В. Інвестознавство. Навчальний посібник / К.: Кондор, 2006.– 398 c.
4. Лозинський І.Є. \Особливості планування інвестиційних проектів з відтворення виробничої потужності збиткових вугледобувних підприємств [Електронний ресурс]. Режим електронного доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/...