В останні роки економічна теорія і практика істотно просунулися у вивченні питань конкуренції і конкурентних переваг, застосуванні висновків теорії на практиці.

Саме конкурентоспроможність найбільш повно показує потребу в подальшому розвитку регіонів як повноправних суб’єктів ринкової економіки, передбачає їх економічний розвиток та визначає подальші перспективи, формує стратегічні пріоритети. Найменш дослідженим аспектом конкурентоспроможності у вітчизняній науці є регіональний.

Вивченню проблем, пов’язаних із формуванням, підвищенням рівня, методичним забезпеченням, дослідженням окремих аспектів конкурентоспроможності регіонів, присвячені наукові роботи таких вітчизняних вчених, як В. Артеменко, В. Безугла, В. Підвисоцький, Є. Лазарєва, З. Герасимчук, Л. Ковальська, Н. Яблонська, О. Кузьмін, Т. Уманець, Р. Фатхутдінов та інші.

Однак значна кількість питань з удосконалення управління конкурентною динамікою регіональних економічних систем досі залишаються дослідженими недостатньо і потребують більш глибокого теоретичного та методичного дослідження.

Метою статті є дослідження розвитку регіональних економічних систем, розробка системно-динамічної моделі управління конкурентною динамікою регіонів та практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності регіону.

Конкуренція регіонів – це багатовимірне поняття, яке враховує конкуренцію між регіонами однієї країни, конкуренцію із регіонами інших держав, конкуренцію макрорегіонів – об’єднань декількох країн [5].

Поняття "територіальна конкуренція" інтерпретується вченими по-різному. Виходячи з трактування поняття "конкурентоспроможності", можна виділити як мінімум три групи думок про суть конкурентоспроможності регіону (табл.1).

Таблиця 1

Концептуальні підходи до визначення поняття і змісту конкурентоспроможності [4]

Проаналізувавши практичний досвід оцінки конкурентоспроможності, можливо зробити висновок, що існують різноманітні підходи які оцінюють конкурентоспроможність держави у порівнянні із іншими державами, але ж не існує єдиної методика оцінки конкурентоспроможності регіону. Особливо це стосується регіонів України, тому, що саме українські регіони мають неоднорідний ресурсний потенціал, відмінну економічну структуру, і як наслідок економічні диспропорції.

Ключовими особливостями механізмів управління конкурентоспроможністю регіонів є те, що вони реалізуються на принципах нового публічного менеджменту, партнерства і конкуренції не тільки у бізнес-середовищі, але й у механізмі держави, а також субсидіарності та доповнюваності [7].

Взаємозв’язок і відмінності механізмів управління регіональним розвитком та механізмів управління конкурентоспроможністю визначається, насамперед, їх походженням від відповідних наукових теорій, які мають різну сутність.

Важливою методологічною відмінністю цих механізмів від механізмів регіонального розвитку, які застосовуються в Україні, є домінуючий фокус управлінського впливу на внутрішні і зовнішні чинники (табл.2).

Таблиця 2

Ключові відмінності традиційних механізмів управління регіональним розвитком в Україні та механізмів управління регіональною конкурентоспроможністю

Зазначимо, що соціально-економічна система – це складна ймовірнісна динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ. Соціально-економічні системи належать до класу кібернетичних, тобто керованих, систем.

Але слід зазначити, що економіко-математичні методи й моделі мають свій напрям дослідження економіки (соціально-економічних систем), свій власний предмет – передусім за все, це кількісні та логічні взаємозв’язки й закономірності поточного функціонування і розвитку соціально-економічних систем [6].

Так, для моделювання конкурентоспроможності на регіональному рівні використовується системно-динамічний підхід. Системно-динамічний підхід використовується тоді, коли динаміка об’єкту моделювання визначається у вигляді еволюційних змін, без відтворення окремих елементарних подій. Цей підхід був запропонований Дж. Форрестером на початку 60-х років минулого століття. Фундаментальними поняттями методу є поняття фонду (накопичувач, резервуар) та потоків. Об’єкт моделювання в межах прийнятої концепції представлено як динамічну систему, що складається з фондів, пов’язаних між собою потоками. Вміст фондів вимірюється їх рівнем, а інтенсивність потоків визначається темпами або швидкістю переміщення вмісту фондів [3].

В даній статті за допомогою програмного продукту PowerSim була розроблена системно-динамічна модель конкурентоспроможності регіону.

Модель складається з таких частин:

• розрахунок показника економічного розвитку регіону;
• розрахунок показника розвитку соціально-економічної сфери регіону;
• розрахунок показника розвитку наукової сфери регіону;
• розрахунок показника екологічного розвитку регіону.

На основі цих показників за допомогою розробленої моделі ми отримуємо інтегральний показник конкурентоспроможності регіону. Розроблена модель також дозволяє спрогнозувати розвиток кожної окремої сфери діяльності регіону, та рівень конкурентоспроможності взагалі.

При побудові системно-динамічної моделі використовуються нормовані складові показників розвитку і конкурентоспроможності регіону.

Розглянемо, з чого складається і як розраховується кожен показник в моделі:

1. Валовий регіональний продукт моделюється за допомогою часового тренду:
VRP = 0.006*TIME^3–0.068*TIME^2+0.171*TIME+1.307                                                                                     (1)
2. Індекс промислового виробництва моделюється також за допомогою часового тренду:
IPV = 0.004*TIME^3–0.041*TIME^2+0.068*TIME+1.345                                                                                      (2)
3. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва:
IOSV = 0.014*TIME^2–0.15*TIME+1.474                                                                                                     (3)
4. Показник економічного розвитку регіону розраховується за формулою:
EKONOM = 0.5*sin(360°/3)*(VRP*IPV+IPV*IOSV+IOSV*VRP)                                                                               (4)
5. Рівень зайнятості населення в регіоні:
RZNR = 0.001*TIME^3+0.016*TIME^2+0.072*TIME+0.937                                                                                      (5)
6. Відтворення демографічних показників:
VDP = 0.057*TIME+0.935                                                                                                                   (6)
7. Відношення заробітної плати до мінімального прожиткового рівня:
VZPMPR = 0.107*TIME+0.986                                                                                                               (7)
8. Доходи населення регіону:
DOHODI = 0.62*TIME+0.335                                                                                                               (8)
9. Витрати населення регіону:
VITRATI = –0.702*TIME+6.585                                                                                                              (9)
10. Частка оплати праці в структурі особистих доходів населення:
CHOP = –0.025*TIME+1.203                                                                                                             (10)
11. Показник розвитку соціально-економічної сфери регіону:
SOCIAL = 0.5*sin(360°/6)*(RZNR*VDP+VDP*VZPMPR+VZPMPR*DOHODI+DOHODI*VITRATI+VITRATI*CHOP+CHOP*RZNR)                   (11)
12. Доктори наук:
DOC = 0.051*TIME+0.942                                                                                                              (12)
13. Кандидати наук:
KAND = 0.03*TIME+0.973                                                                                                              (13)
14. Кількість працівників наукових організацій:
KPNO = –0.061*TIME+1.515                                                                                                             (14)
15. Чисельність науковців:
CHN = –0.056*TIME+1.493                                                                                                               (15)
16. Кількість організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи:
NO = –0.048*TIME+1.367                                                                                                               (16)
17. Обсяг наукових та науково-технічних робіт:
ONR = 0.225*TIME+0.783                                                                                                               (17)
18. Витрати на наукові та науково-технічні роботи:
VITR_NAUK = –0.211*TIME+2.572                                                                                                       (18)
19. Показник розвитку наукової сфери регіону:
NAUK = 0.5*sin(360°/7)*(DOC*KAND+KAND*KPNO+KPNO*CHN+CHN*NO+NO*ONR+ONR*VITR_NAUK+VITR_NAUK*DOC)                   (19)
20. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу:
VZR = –0.005*TIME^3+0.077*TIME^2+0.27*TIME+1.252                                                                                      (20)
21. Відведено (скинуто) зворотних вод у поверхневі водні об’єкти:
ZV = –0.002*TIME^3+0.026*TIME^2–0.077*TIME+1.076                                                                                       (21)
22. Утворення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки:
UNV = 0.642*EXP(0.286*TIME)                                                                                                               (22)
23. Показник екологічного розвитку регіону:
ECOLOG = 0.5*sin(360°/3)*(VZR*ZV+ZV*UNV+UNV*VZR)                                                                                   (23)
24. Інтегральний показник конкурентоспроможності регіону:
INT_POK_KONKUR = EKONOM + SOCIAL + NAUK + ECOLOG                                                                             (24)

Схема моделі управління конкурентною динамікою регіону в ППП PowerSim, представлена на рис.1:

Рис.1. Модель управління конкурентною динамікою регіону.

Проаналізуємо отримані результати моделювання та прогнозування конкурентної динаміки регіону за допомогою програмного пакету Powersim.

На рис.2. відображена динаміка економічного розвитку регіону.

Рис.2. Економічний розвиток регіону

Як бачимо, показник економічного розвитку регіону зменшується в період кризових ситуацій (2011–2012 рр.), однак подальша динаміка показника має тенденцію до збільшення. Так, в 2008 році показник економічного розвитку склав 2,44, у 2012 – 1.66, у 2016 планується збільшення показника аж до 10,52.

Далі розглянемо динаміку соціально-економічної сфери регіону (рис.3).

Рис.3. Соціально-економічний розвиток регіону

На рисунку показано, що розвиток соціально-економічної сфери має тенденцію до зменшення. Це пояснюється тим, що на даному етапі не проводяться реформи, які торкаються соціальної політики. В подальшому, треба звернути увагу на складові показника розвитку соціально-економічної сфери регіону, адже він має великий вплив на цільовий інтегральний показник конкурентоспроможності регіону.

Динаміка розвитку наукової сфери регіону відображена на рис.4.

Рис.4. Науковий розвиток регіону

Ми бачимо негативну тенденцію розвитку наукової сфери діяльності регіону. Це зумовлено тим, що, не дивлячись на збільшення докторів та кандидатів наук, неухильно зменшується кількість наукових організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, отже, зменшується обсяг наукових та науково-технічних робіт. Але статистика утверджує, що обсяг витрат на наукові та науково-технічні роботи збільшується кожного року.

Розвиток екологічної сфери регіону відображено на рис.5.

Рис.5. Екологічний розвиток регіону

Екологічний розвиток має тенденцію до поліпшення. Це пов’язано з тим, що показник викидів забруднюючих речовин в атмосферу та зворотних вод у поверхневі водні об’єкти протягом розглянутих восьми років знаходиться майже на одному рівні, а показник утворення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки має тенденцію до зниження.

Отже, розглянемо динаміку цільового показника розробленої моделі – інтегрального показника конкурентоспроможності регіону:

Рис.6. Динаміка інтегрального показника конкурентоспроможності регіону

Показник конкурентоспроможності регіону має позитивну тенденцію. Так, в 2008 році значення показника знаходилось на відмітці 14,17, в 2012 році досягнуло 28,77, і в 2016 році планується збільшення показника до 54,57.

Таким чином, реалізація запропонованого організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю регіонів з використанням диференційованих підходів до вибору методів регіональної політики та застосуванням конкретних інструментів регулювання, на наш погляд, здатна забезпечити можливості регіональних органів влади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів та довгострокове економічне зростання на якісно новій основі. Регулювання регіонального розвитку має бути спрямоване, насамперед, на посилення конкурентних відносин, і в першу чергу, за рахунок скорочення прямої фінансової допомоги та переходу до переважного використання пільг та гарантій.

Література

1. Белецкая И.И. Конкурентоспособность в ее современной трактовке / И.И. Белецкая // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №10 – С. 81–88.
2. Гавура В.О. Інструментарій оцінки конкуреноспорможності регіонів / В.О.Гавура // Економічний форум. – 2011. - №4.
3. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Полякова О.Ю., Раевнева Е.В., Милов А.В., Сергиенко Е.А. Моделирование экономической динамики: Учебное пособие. – 2-е изд., стереотип. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. – 244 с.
4. Лазарєва Є.В. Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності регіону / Є.В.Лазарєва, Н.В.Яблонська // Регіональна економіка. – 2011. - №1. – С.23-31.
5. Сальников В.А Конкурентоспособность – текущее состояние и перспективы / В. А. Сальников і Д.І. Галімов // Проблемы прогнозирования. – 2006. – №2. – С.55–82.
6. Сидоренко В.Н. Системная динамика. – М.: Экономический ф-тет МГУ; ТЕИС, 1998. – 208 с.
7. Фатхутдинов Р.А. Стратегическая конкурентоспособность: Учеб. / Р.А. Фатхутдинов – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2005. – 504 с.