Зростання економіки країни нерозривно пов'язане з інноваційним характером її розвитку. Крім того, інноваційний фактор стає вирішальною умовою сталого економічного стану підприємств на середньострокову та довгострокову перспективу. Такий тип розвитку вимагає комплексного матеріального забезпечення інноваційних процесів. Однак, застосовувані в даний час методи і моделі управління матеріальними поставками не дозволяють точно визначити й об’єктивно оцінити планові показники формування обсягів матеріальних ресурсів з урахуванням змінних умов інноваційного виробництва. Методологічні та практичні засади організації матеріального забезпечення інноваційних процесів потребують детального опрацювання, оскільки зарубіжний досвід у цій сфері не може бути адаптований в Україні. Тому в даний час в умовах насиченого ринку у діяльності господарюючих суб'єктів виникає об'єктивна необхідність в освоєнні сучасних логістичних систем для організації матеріальних потоків в інноваційному виробництві. В період глобалізації економіки, коли окремі ланки виробничого технологічного ланцюжка істотно рознесені в просторі інтеграція новітніх логістичних систем у виробництво є особливо актуальною.

Вивченням цих проблем займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Бульбах Н.О., Стадник В.В., Анікін Б.А., Крикавський Є.В., Пономарьова Ю.В., Окландер М.А., Райнхард Юнеман, Гринів Н.Т., Богач А.Г., Чухрай Н.І. та інші. Але питання дослідження особливостей та ролі логістичних систем у матеріальному забезпеченні інноваційних процесів в Україні залишаються недостатньо проробленими.

Метою наукової публікації є визначення шляхів впровадження та інтеграції сучасних логістичних систем в процес матеріального забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств України.

Інноваційний шлях розвинення підприємства має свої специфічні особливості, які вимагають залучення комплексного підходу до організації забезпечення матеріальними ресурсами виробничого процесу. Традиційні методи розрахунку потреби у ресурсах та забезпечення підприємства матеріалами передбачають визначення параметрів траєкторії переміщення матеріалів, тобто акцентують увагу на виборі постачальника, споживача, на кількості та найменуванні матеріальних ресурсів, що потребуються. Тобто, традиційні методи базуються на розрахунку показників, що мають статичний характер та не можуть розглядати діяльність з забезпечення виробництва ресурсами як динамічну систему взаємопов’язаних процесів. Саме тому постає необхідність застосування більш сучасних підходів то управління забезпеченням матеріальними ресурсами, а саме впровадження сучасних логістичних систем, що формуються на базі цілеспрямованого економічного матеріального потоку. Ступінь взаємодії визначається ступенем інтеграції логістики в систему підприємства: спроможністю, можливостями та готовністю системи підприємства до сприйняття логістичних методів, принципів та інструментів управління потоковими процесами. Форма існування матеріального потоку залежить від етапу просування матеріально-речовинних утворень на шляху руху матеріальних ресурсів у рамках логістичної системи від джерела генерації до пункту призначення. При цьому управління потоковими процесами здійснюється комплексно, як єдиним цілим, але враховуються окремі особливості, залежно від стадії інноваційного циклу, що характеризуються диференцьованою потужністю та різним складом логістичного ланцюга.

Роль і масштаб участі сучасних логістичних систем в управлінні інноваційною діяльністю підприємства визначається рівнем значимості оперативного управління матеріальних ресурсів для даного підприємства, а також матеріалоємністю та характером забезпечення ресурсами підприємства та його підрозділів. В якості факторів, що визначають основні параметри логістичних систем у матеріальному забезпеченні інноваційних процесів можна назвати розмір номенклатури ресурсів, що використовуються, складність транспортації, рідкість використовуваних ресурсів, рівень монополізації ринку по кожному виду споживаних матеріалів, тривалість та складність інноваційного виробничого циклу.

Таким чином, оптимізація матеріального забезпечення інноваційних процесів з урахуванням їх складності, унікальності матеріалів, важкості прогнозування обсягів виробничих запасів, невизначеністю тривалості виробничого процесу можлива завдяки використанню логістичних принципів до управління. Це дозволить організувати процеси переміщення всіх потоків ресурсів виходячи з єдиних принципів функціонування підприємства та реалізації інноваційної діяльності, зокрема. Тому, інтеграція логістичних потоків є основою для оптимізації матеріального забезпечення технологічних процесів інноваційного виробництва.