Автор: Лаута О.Д., Шилова Л.І.
Источник: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених "Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю". – Донецьк, ДонНТУ – 2013. – Донецьк, с. 77–78.
Лаута О.Д., Шилова Л.І. Систематизація чинників розвитку інноваційних процесів .
Важливою передумовою підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та національної безпеки держави є формування інноваційної моделі розвитку. Останнім часом спостерігається усвідомлення зростаючої важливості інноваційної складової економіки. Інноваційні процеси на підприємстві, а саме, їх формування та розвиток знаходяться у центрі економічної науки, що підтверджується працями таких вчених як: Ільєнкова С.Д., Тарасюк Г.М., Тян Р.Б., Донцова Л.В., Фатхутдинов Р.А.
Інноваційна політика формується на всіх рівнях підприємницької і управлінської діяльності залежно від потреби, бажання і можливостей тих суб’єктів підприємства, від яких залежить суть інноваційної політики. Розробка і впровадження тієї чи іншої інноваційної політики в умовах певного підприємства багато в чому залежить від можливостей самого підприємства: обсягів виробництва, номенклатури продукції, рентабельності, фінансового стану. Тому, виходячи з цього, більші можливості мають великі підприємства. Малі підприємства спроможні швидше впроваджувати локальні інновації і ефективно їх використовувати [2]
.Головним спонукальним мотивом розвитку всіх видів інновацій є, конкуренція. Крім того, необхідно врахувати багато чинників, які сприяють або протидіють розвитку інноваційних процесів, а саме економічні, технологічні, політико–правові, організаційно–управлінські, соціально–психологічні та культурні.
Економічні чинники проявляються у відсутності або наявності коштів для фінансування інноваційно–інвестиційних проектів,що у першому випадку буде мати негативний вплив, у другому – позитивний.
Технологічні чинники будуть впливати негативно за недостатнього розвитку матеріальної та науково – технічної бази.
Політик–оправові чинники мають негативний вплив за умовами обмеження антимонопольного, податкового, патентно–ліцензійного характеру і позитивний вплив при законодавчому заохоченні та державній підтримці інновацій.
Організаційно–управлінські чинники здійснюють негативний вплив, якщо незмінні організаційні структури, невиправдана централізація, авторитарний стиль керівництва, жорстке планування, орієнтування лише на традиційні ринки. Позитивний вплив цих чинників забезпечується при гнучкості організаційних структур, демократичному стиль керівництва, можливості самостійного корегування запланованих рішень, достатньої автономії, переважно горизонтального інформаційного забезпечення.
Важливе значення мають також соціально–психологічні та культурні чинники, негативний вплив яких проявляються у разі опору змінам у зв’язку з можливістю зміни статусу та необхідністю пошуку нової або перебудови традиційної роботи, зміни усталених способів діяльності та стереотипів поведінки, побоювання покарань за можливі невдачі. Умовами позитивного впливу даної групи чинників можуть бути: моральні заохочення, громадське визнання, створення умов для творчої праці, сприятливий клімат в трудовому колективі [3].
Таким чином, наведена система чинники інноваційної діяльності безпосередньо пов’язано з конкретними формами її організації та окремими етапами створення нововведень. Як свідчить міжнародний досвід в сучасних умовах переважають адміністративно–господарські, програмно–цільові та ініціативні форми організації інноваційних процесів. Крім цього, на рівні малих підприємств активно розвиваються кооперативно–цільові дослідження щодо нововведень. Такий підхід до інноваційної діяльності дає змогу малим підприємствам акумулювати фінансові ресурси і забезпечити впровадження у господарську практику необхідних нововведень з метою подальшого розвитку малого і середнього підприємництва. Можуть створюватись й інші об’єднання. Реалізація даного підходу до формування інноваційної політики вітчизняними підприємствами дозволить створити умови для активізації інноваційної діяльності.
1.Оцінювання і вибір варіантів інноваційного розвитку підприємств у нестабільному ринковому середовищі / Ю. М. Богдан // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. – №6. – С. 22–27
2. Сутність інноваційного потенціалу та його роль у розвитку підприємства / Л. М. Ганущак, Л. М. Єфіменко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №7 – 8. – С. 74–78
3. Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства / Т. В. Кавурко // Держава та регіони. Серія : Економіка і підприємство. – 2009.– №6. – С. 101–105
4. Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції / Л.В. Білозор // Економіка АПК. – 2004. – №9. – С. 88–93