Назад в библиотеку

Управління оборотними коштами в сучасних умовах

Автор: Крапівницька С.М., Мартинова А.С.
Джерело: Дні теорії і практики інвестування /матеріали внутрівузовскої навчальної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених.- Донецьк, ДонНТУ-2013.

Анотація

Крапівницька С.М., Мартинова А.С. Управління оборотними коштами в сучасних умовах. Проаналізовано джерела формування оборотних коштів підприємства, а також особливість інвестування в оборотні активи.

Загальна постановка проблеми

В умовах ринку оборотні кошти набувають особливо важливого значення. Тому що вони являються важливим критерієм у визначенні фінансового стану, ліквідності та платоспроможності підприємства. Необхідно підвищувати ефективність управління оборотними коштами, які багато в чому визначають інвестиційні можливості підприємства. Підприємство у випадку ефективного управління своїми оборотними коштами може досягти раціонального економічного стану, збалансованого за ліквідністю та прибутковістю. Тому тема дослідження є актуальною. Суттєвий внесок у вирішення даної проблеми внесли науковці: Г. А. Семенов, М. О. Панкова, , А. М. Поддєрьогіна, П. М. Гарасим, О. М. Бандурка, А. Г. Загородній, С. С. Масіян,М. І. Должанський, К. А. Ігоніна, М. В. Кужельний, О. Єфімова, Джеймс Ван Хорн, В.В. Ковальов та інші.

Незважаючи на значну кількість публікацій, що освітлюють окремі аспекти управління оборотними коштами, ця проблема вимагає подальшої розробки в сучасних умовах.

Оборотні кошти підприємства розглядаються як сукупність матеріальних і фінансових активів, які шляхом структурної трансформації здійснюють безперервний кругообіг форм вартості з метою постійного відновлення процесу виробництва, одержання прибутку, підтримки нормальної ліквідності підприємства.

Необхідною умовою ефективної діяльності підприємств в сучасних умовах є визначення джерел формування обігових коштів підприємства.

За джерелами формування обігові кошти класифікують на власні , залучені та інші.
Власні обігові кошти – це частина власних ресурсів підприємств, авансованих в обігові активи для забезпечення неперервного виробничо-комерційного процесу. Власні обігові кошти формуються за рахунок прибутку, тобто за рахунок внутрішніх інвестицій, тому саме власні обігові кошти повинні бути основою і достатніми як мінімум для задоволення потреб організації. Для нормального забезпечення господарської діяльності обіговим капіталом його величина встановлюється в межах 1/3 власного капіталу. Власні обігові кошти є гарантією фінансової стабільності, кредитоспроможності та інвестиційної привабливості.

Залучені кошти - це кошти інших суб’єктів господарювання: отримання комерційного кредиту – відстрочка платежу найчастіше оформлена у вигляді векселя, іншого боргового зобов’язання, товарного кредиту, авансового платежу. Позаплановим джерелом формування залучених коштів є кредиторська заборгованість, яка виникає внаслідок нестачі власних обігових коштів – короткострокові зобов’язання підприємств перед бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк.

Висновки

Фінансовий стан підприємства залежить від того наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найбільш важливі показники господарської діяльності підприємства прибуток, обсяг інвестицій і обсяг реалізованої продукції безпосередньо залежать від швидкості обертання обігових коштів. В управлінні обіговими коштами необхідно керуватися тим, що будь-яке додаткове інвестування в основний виробничий капітал супроводжується додатковим збільшенням обігових коштів в операційній діяльності. Особливістю інвестування в обігові кошти є необхідність забезпечення безперервності операційного циклу підприємства, тобто одночасного вкладення оборотних коштів на всіх його стадіях.

Список використаної літератури

1.Бондаренко О.С. Методологічні основи управління оборотними активами підприємств // Інвестиції: практика та досвід. - 2012. - №4. - С. 40-44.
2.Григор’єва Т.Ю. Управління оборотними активами підприємства -2012.