ДонНТУ   Інститут гірництва та геології   Кафедра геоінформатики та геодезії   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Нормальну експлуатацію будинків та споруд істотно ускладнюють ушкодження конструкцій, а іноді такі ушкодження приводять і до аварійних ситуацій. Тому запобігання виникнення ушкоджень є одним з найважливіших завдань забезпечення нормальної експлуатації таких об'єктів.

Інженерні рішення по запобіганню виникнення ушкоджень можливі на основі діагностики причин їхнього виникнення. Геодезичні виміри, що складаються у визначенні зміни положення конструкцій у просторі, дозволяють оцінювати розміри ушкоджень, а довгострокові спостереження за объектами, що ушкоджуються, дозволяють також оцінювати й причини виникнення таких ушкоджень.

Для проведення та накопичення геодезичних спостережень обрані навчальні корпуси №1, №2, №3 і виробничі будинки Донецького національного технічного університету (ДонНТУ), що перебувають у складних умовах експлуатації. Спостереження за деформаціями підстав і ушкоджень конструкцій будинків навчальних корпусів проводяться студентами 3- го курсу, що навчаються за фахом Інженерна геодезія у період навчальної практики.

Узагальнення результатів спостережень за деформаціями підвалень та будівель навчальних корпусів ДонНТУ дозволить дати уявлення про ступінь їхньої деформації, а так само визначити інтенсивність цих деформацій для встановлення можливості подальшої нормальної експлуатації будівель та споруд.

1. Актуальність теми

Складність експлуатації всієї міської забудови, а також земельних ділянок ДонНТУ обумовлена проведенням під цією територією гірничих виробок, що приводить до виникнення на земній поверхні нерівномірних осідань і деформацій, які порушують роботу підстав об'єктів земної поверхні й викликають у підроблених об'єктах ушко-дження.

Крім того, у межах міста існують активні геодинамічні зони, які також ви-кликають порушення в нормальній експлуатації будинків і споруджень. У число шкідливого впливу варто також віднести близькість сейсмічних зон, що викликає коливання конструкцій, що приводить також до ушкоджень. На додаток до цього, по міських вулицях проходить транспорт великої вантажопідйомності, що разом з безперервними сейсмічними коливаннями викликає струс ушкоджених підробітком конструкцій, що приводить до активізації раніше виниклих ушкоджень.

За наведених причин дана тема на підставі спостережень за деформаціями, що дозволяють визначити інтенсивність зміни цих деформацій, є досить актуальною.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Мета магістерської роботи: Узагальнити дані й виявити зміну деформації підвалень та будівель, що заважає нормальній експлуатації навчальних корпусів ДонНТУ.

Метою проміжного етапу теми є накопичення результатів геодезичних спостережень для наступного їхнього аналізу з використанням геодезичних методів діагностики ушкоджень конструкцій та деформацій підстав будинків у складних умовах їхньої експлуатації.

Задачі дослідження: Визначити зміни деформацій підвалень та будівель з метою встановлення швидкості наростання ушкоджень для визначення моменту виникнення небезпечних ушкоджень для підвищення безпеки й подальшої нормальної експлуатації корпусів ДонНТУ.

Ідея роботи: За допомогою спостережень уточнити взаємозв'язок й виявити наростання деформацій земної поверхні (підвалень будинків і споруджень) і характер ушкоджень конструкцій корпусів ДонНТУ.

Об’єкт та предмет дослідження: Виявлення наростання деформації будівель ДонНТУ, що перебувають у складних умовах експлуатації. Предметом дослідження є розкриття тріщин у несучих конструкціях та спостереження за динамікою їхнього розкриття й сопоставлення їхньої зміни з допустимими значеннями.

Можливі результати, які очікуються при виконанні роботи, їхня новизна та значення: Відобразити стан деформацій підвалень та будівель навчальних корпусів ДонНТУ, що покаже їх рівень безпеки та нормальної експлуатації. Дані результати дуже важливі для подальшої нормальної експлуатації корпусів ДонНТУ.

3. Огляд результатів досліджень

3.1. Види деформацій підвалень та будівель


Деформацію підвалень та будівель можна розділити на наступні види:

1. Осад – це зміщення, викликане ущільненням (стиском) грунту під навантаженням, яке не супроводжується сильною зміною будови грунту або скорочення вертикальних розмірів будівлі (або його частин). Осадку можна розділити на три типи:

• абсолютний осад основи або будівлі : визначається для кожного фундаменту окремо;

• середній осадя підвалення або будівлі : визначається за абсолютною осадою не менше, ніж за даними трьох окремих фундаментів або трьох ділянок загального фундаменту будівлі або споруди;

• додатковий осад основи або будівлі : даний осад є сумою всіх негативних факторів, що впливають на підвалення або будівлю (зволоження грунтів підвалення дощовими і талими водами, несправності відмосток, наявність під фундаментом (-ами) старих, недбало засипаних виробок, промерзання підвалення, динамічний вплив ударного або вібруючого устаткування на фундаменти і підвалення та інш.).

2. Просад – деформації провального характеру, викликані обваленням покривних або карстующихся порід, що перекриваються.

3. Крен – положення, при якому площина симетрії будівлі відхиляється від вертикалі, утворюючи нахил (мал. 1); крен характерний для абсолютно жорстких споруд;


Крен будівлі
Малюнок 1 – Крен будівлі
(анімація: 30 кадрів, нескінченна кількість циклів повторення, 255 КБ)

4. Перекіс – різниця осідання двох сусідніх фундаментів, віднесена до відстані між ними; перекіс характерний в основному для будинків каркасної системи (мал. 2);


Перекіс будівлі
Малюнок 2 – Перекіс будівлі

5. Зрушення (ковзання) – горизонтальне зміщення підстави в наслідок сейсмічних, вібраційних та інших навантажень.

6. Відносний прогин (перегин) – відношення стріли прогину до довжини частини будівлі, яка зігнулась (мал. 3).


Схема прогину та перегину будівлі
Малюнок 3 – Схема прогину (а) та перегину (б) будівлі
(анімація: 21 кадр, нескінченна кількість циклів повторення, 98 КБ)

7. Кручення – обертання фундаменту будівлі навколо своєї вісі (мал. 4).


Кручення будівлі
Малюнок 4 – Кручення будівлі

8. Горизонтальні деформації будівлі – зміна горизонтальної довжини будівлі або споруди під впливом горизонтальної деформації підстави.

9. Кривизна земної поверхні – явище, що виражає змінe форми земної поверхні, що визначається за допомогою зміни її нахилів.

10. Нахил будівлі або споруди – зміна форми будівлі або споруди на кут зрушення внаслідок появи в поперечному перерізі дотичних напружень [11].

На підставі аналізу й узагальненні даних багаторічних спостережень за деформаціями підвалень та будівель можна отримати характеристику поточного стану підвалень та будівлі, а також інтенсивність й величину цих деформацій у часі з їх можливим прогнозом. Будівельними нормами й правилами встановлені граничні величини деформацій, недосягнення яких гарантує нормальну експлуатацію будівель та споруд. Перевищення граничних величин деформацій може призвести до аварійного стану або повного руйнування будівлі.

У процесі вимірів деформацій підвалень та будівель повинні бути визначені (окремо або спільно) наступні величини:

• вертикальні переміщення (осад, просад, підйоми);

• горизонтальні переміщення (зрушення);

• крени будівлі.

Спостереження за деформаціями підвалень та будівель слід проводити в наступній послідовності:

• розробка програми вимірювань;

• вибір конструкції, місця розташування та установка вихідних геодезичних знаків висотної й планової основи;

• здійснення висотної й планової прив'язки встановлених вихідних геодезичних знаків;

• установка деформаційних (осадових) марок на підваленнях та будівлях;

• інструментальні вимірювання величин вертикальних та горизонтальних переміщень та кренів;

• обробка та аналіз результатів спостережень [14].

3.2. Методи вимірювання деформацій підвалень та будівель

Методи вимірювання деформацій можна розділити на три види:

1. Методи вимірювання вертикальних переміщень . Вертикальні переміщення основ фундаментів слід вимірювати одним з наступних методів або їх комбінуванням: геометричним, тригонометричним або гідростатичним нівелюванням, фотограмметрією.

Окремі методи вимірювання вертикальних переміщень повинні прийматися залежно від класів точності вимірювання, доцільних для даного методу:

• геометричне нівелювання – I-IV класи;

• тригонометричне нівелювання – II-IV класи;

• гідростатичний нівелювання – I-IV класи;

• фотограмметрія – II-IV класи.

Методика нівелювання робочих реперів здійснюється відповідно до Інструкцій ... [8, 9].

Геометричне нівелювання слід застосовувати в якості основного методу вимірювання вертикальних переміщень.

Тригонометричне нівелювання слід застосовувати при вимірах вертикальних переміщень фундаментів в умовах різких перепадів висот (великих насипів, глибоких котлованів, косогорів і т.п.).

Гідростатичние нівелювання (переносним шланговим приладом або стаціонарною гідростатичною системою, яка встановлюється по периметру фундаменту) слід застосовувати для вимірювання відносних вертикальних переміщень великого числа точок, важкодоступних для вимірювань іншими методами, а також у випадках, коли немає прямої видимості між марками або коли в місці виробництва вимірювальних робіт неможливо перебування людини за умовами техніки безпеки.

Фотограмметричний (стереофотограмметричний) метод слід застосовувати для вимірювання осад, зсувів, кренів і інших деформацій при необмеженому числі спостережуваних марок, встановлюваних у важкодоступних для вимірювань місцях функціонуючих будівель та споруд.

2. Методи вимірювання горизонтальних переміщень . Горизонтальні переміщення фундаментів будівель та споруд слід вимірювати одним з наступних методів або їх комбінуванням: створних спостережень; окремих напрямків; тріангуляції; фотограмметрії. Допускається застосовувати методи трилатерації і полігонометрії.

Окремі методи вимірювань горизонтальних переміщень повинні прийматися залежно від класів точності вимірювання, доцільних для даного методу:

• метод створних спостережень – I-III класи;

• окремих напрямків – I-III класи;

• тріангуляції – I-IV класи;

• фотограмметрії – II-IV класи;

• трилатерації – I-IV класи;

• полігонометрії – III-IV класи.

Метод створних спостережень при вимірюваннях горизонтальних переміщень фундаментів слід застосовувати у випадку прямолінійності будівлі (споруди) або його частини і при можливості забезпечення стійкості кінцевих опорних знаків створу.

Метод окремих напрямків слід застосовувати для вимірювання горизонтальних переміщень будівель та споруд при неможливості закріпити створ або забезпечити стійкість кінцевих опорних знаків створу.

Метод тріангуляції слід застосовувати для вимірювання горизонтальних переміщень фундаментів будівель та споруд, що зводяться в пересіченій або гірській місцевості, а також при неможливості забезпечити стійкість кінцевих опорних знаків створу.

Метод фотограмметрії аналогічний фотограмметрії в методі вимірювання вертикальних переміщень.

3. Методи вимірювання крену . Крен фундаменту (або будівлі, споруди у цілому) слід вимірювати одним з наступних методів або їх комбінуванням: проектування; координування; вимірювання кутів або напрямків; фотограмметрії; механічними способами із застосуванням кренометра, прямих та зворотних схилів.

При вимірюванні кренів фундаменту (будівлі, споруди) методом проекціювання слід застосовувати теодоліти, забезпечені накладним рівнем, або прилади вертикального проектування.

При вимірюванні кренів методом координування необхідно встановити не менше двох опорних знаків, що утворюють базис, з кінців якого визначаються координати верхньої та нижньої точок будівлі (споруди).

Для вимірювання крену будівель та споруд складної геометричної форми слід використовувати метод вимірювання горизонтальних напрямків з двох постійно закріплених опорних знаків, розташованих на взаємно перпендикулярних напрямках (по відношенню до будівлі, споруди).

Для вимірювання крену фундаментів під машини й агрегати в промислових будівлях та спорудах слід застосовувати переносні або стаціонарні кренометри, що дозволяють визначити нахил в градусній або відносній мірі.

Вимірювання крену гідротехнічних споруд слід проводити за допомогою прямих та зворотніх схилів, маючи відлікові пристрої, або прилади для вертикального проектування [14].


Систематичне спостереження за розвитком тріщин слід проводити при появі їх в несучих конструкціях будівель та спорудах з тим, щоб з'ясувати характер деформацій й ступінь їхнебезпеки для подальшої експлуатації об'єкту.

При спостереженнях за розвитком тріщини по довжині кінці її слід періодично фіксувати поперечними штрихами, нанесеними фарбою, поруч з якими проставляється дата огляду.

При спостереженнях за розкриттям тріщин по ширині слід використовувати вимірювальні або фіксуючі пристрої, що прикріплюються до обох сторін тріщини: маяки, щелеміри, поряд з якими проставляються їх номера та дата установки.

При ширині тріщини більше 1 мм необхідно вимірювати її глибину [14].

Для аналізу даних про деформації корпусів ДонНТУ, необхідно знати умови їх експлуатації.

3.3. Стан вивченості умов експлуатації корпусів ДонНТУ

Навчальні корпуси №1, №2 та №3 розташовані у Ворошилівському районі міста Донецька та входять до складу основних будівель та споруд Донецького Національного Технічного Університету.


3.3.1. Коротка характеристика конструкцій навчальних корпусів №1 та №2


Дані про навчально-лабораторні корпуси були прийняті з Технічних паспортів на цивільні будівлі, надані Бюро технічної інвентаризації станом на 30.07.2004 р. для корпусу №1 та 30.01.2004 р. для корпусу №2 [1, 2].

Корпус №1 побудований в 1932 р. Це чотириповерхова висотна будівля з цокольним поверхом. Висота корпусу складає 22,40 м, довжина – 106 м і загальна площа – 2689,6 м 2. Корпус має три прибудови й тамбур, площа яких відповідно дорівнює 360 м 2, 174 м 2, 141 м 2, 7 м 2.

Для даного корпусу застосовували шлакобетонний фундамент у вигляді плит товщиною 300 мм й довжиною 3500 мм, по яких встановлені панелі у вигляді наскрізних безраскосних залізобетонних ферм, що мають товщину 240 мм та висоту, рівну висоті підвального приміщення. По витраті бетону ця конструкція є вельми економічною, стіни – шлакобетонні по залізобетонному каркасу. Самонесучі поздовжні стіни підвалу спираються на виступи стрічкових фундаментів поперечних стін.

Перекриття в корпусі дерев'яні, складаються в більшості випадків з елементів балок, які є несучою частиною, конструкції підлоги, межбалочного заповнення, призначеного для звукоізоляції й теплоізоляції, та оздоблювального шару стелі. Заповнення багатошарове, причому, кожен шар має своє призначення і виконаний з відповідних цьому призначенню матеріалів. Верхнім шаром заповнення є ізоляція, нижнім – підтримуючий ізоляцію настил, званий накатом. Простір між балками перекриття заповнено ізоляцією, покладеної по накату.

Матеріал покриття покрівлі – хвилясті азбестоцементні листи. Чотирьохскатний дах являє собою систему пересічних похилих площин – скатів.

Пол – дощатий, який настилали з шпунтованих дощок товщиною 37 мм, які прибиваються до лагів з дощок або пластин товщиною 60 мм. Такого типу підлогу влаштовують при невеликих навантаженнях, де відсутні, небезпечні процеси в пожежному відношенні, немає мокрих процесів. На окремих поверхах і в санвузлах застосовувалася плитка.

Для заповнення віконних прорізів застосовувалися віконні блоки.

Корпус №2 був побудований до 1917 р. Будівля складається з трьох висотних поверхів й цокольного поверху. Висота корпусу складає 20,1 м, довжина – 70 м, площа – 1575,8 м 2.

Основним конструктивним елементом є фундамент, тип якого кам'яно-стрічковий. Даний тип фундаменту ідеально підходить для споруд, які несуть невисоку статичне навантаження, але досить високе динамічне. Застосовується для будинків висотою до 16 поверхів на грунтах з високим нормативним опором.

Стіни – цегляні. Відрізняються міцністю, стійкістю, володіють достатніми теплозахисними й звукоізоляційними властивостями, безпечні в пожежному відношенні, довговічні завдяки морозостійкості, вологостійкості, біостійкості та стійкості проти корозії.

У 2-му корпусі в якості перекриттів були використані залізобетонні плити. Підлоги - дощаті із використанням керамічної плитки.

Заповнення віконних прорізів – дерев'яні рами з подвійним склінням. Як й в корпусі №1, покрівля покрита азбестоцементними листами, основні характеристики яких довговічність, незаймистість, мала вага, невелика кількість швів, не вимагає суцільної опалубки, дешеві в експлуатації. Дах – двосхилий.

В описуваних корпусах двомаршеві сходи, виготовлені із збірного залізобетону у вигляді великорозмірних цільних сходових маршів та площадок. Корпуси обладнані водопроводом, каналізацією, електрикою, водяним центральним опаленням.

Отмостка навколо будівель виконана з асфальту шириною 1 м.

Відомості про фізико-механічні характеристики грунтів основи фундаментів будівель при первісному будівництві не збереглися.

Корпус №2 має виражено прямокутну форму в плані, а корпус №1 має складну конфігурацію.

3.3.2 Загальні відомості про конструкції будівлі навчального корпусу №3


Будівля, що розглядається, триповерхова складної конфігурації в плані з підвалом під частиною будівлі. Введено в експлуатацію в 1938 р [3, 4, 5].

Будівля віднесена до наступних класифікаційних груп:

• з ГОСТ27751-88 це будівля підвищеного рівня відповідальності;

• з небезпеки технологічних процесів – безпечне виробництво;

• з агресивності робочої сили – неагресивна середа;

Загальна площа будівлі з паспорта БТІ дорівнює 25236,2 м2, де

• 7-ми поверхова частина будівлі – 5044,5 м2;

• північне крило (частина будівлі з боку пр. Ватутіна) – 3880 м2;

• південне крило (головний вхід + військова кафедра) – 13144,2 м2;

• центральна частина (головний фасад) – 3167,5 м2.

Первісне будівництво будівлі здійснювалося у середині тридцятих років.

Під час війни будинок був частково зруйнований й в середині сорокових років відновлен. Проектна та виконавча документація на будівництво й відновлення не збереглася.

На початку шістдесятих років було виконано розширення будівлі. Проект розширення розроблений Сталінською філією інституту Гипроград.

Стара частина будівлі конструктивно, виконана з неповним каркасом – несучими зовнішніми поздовжніми стінами й внутрішнім каркасом.

До фундаменів висуваються наступні основні вимоги: міцність, стійкість на перекидання і ковзання в площині підошви фундаменту, протидія впливу грунтових й агресивних вод, а також впливу атмосферних факторів (морозостійкість), відповідність по довговічності терміну служби будівлі, індустріальність, економічність.

Фундаменти під зовнішні стіни й колони каркасу будівлі виконані монолітними залізобетонними.

Колони і ригелі каркаса будівлі – монолітні залізобетонні прямокутного перерізу. Крок колон 6 м (монолітними називають стіни, виконані на місці будівлі шляхом укладання легкобетонних суміші в опалубку).

Зовнішня стінова огорожа будівлі – кладка з цегли на цементно-піщаному розчині. Перегородки – цегляні.

Перекриття – монолітні залізобетонні по монолітних залізобетонних балках.

Покриття – горищного типу з хвилястих азбестоцементних листів по дерев'яних кроквах.

Заповнення віконних прорізів – дерев'яні рами з подвійним склінням. Двері дерев'яні.

Підлоги в аудиторіях та коридорах дерев'яні, у санвузлах – з керамічної плитки, у вестибюлі – бетонні, мозаїчні.

Північне крило будівлі конструктивно виконано неповним каркасом з несучими зовнішніми поздовжніми стінами та внутрішнім каркасом.

Фундаменти під зовнішні стіни будівлі виконані зі збірних залізобетонних подушок за типовою серії ИИ-03-02, під внутрішні колони каркасу – збірні залізобетонні черевики стовпчастого типу [10].

Будівля розташована на вугленосній території, на заході шахти ім. М.І. Калініна.

Для сприйняття горизонтальних зсувних зусиль від впливу підробітків по верху фундаментних подушок відповідно до ДБН В.1.1-5-2000 [6] передбачені монолітні залізобетонні пояси, що зв'язують черевики внутрішніх колон з фундаментами зовнішніх стін.

Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою поперечних і поздовжніх стін і омоноліченних перекриттів, через які здійснюється передача горизонтальних зусиль.

Зовнішнє стеновое огорожу будівлі - кладка з силікатної цегли марки М75 на цементно-піщаному розчині марки М24. Перегородки з гіпсових і шлакобетонних і деревноволокнистих плит.

Колони і ригелі внутрішнього каркаса будівлі – збірні залізобетонні прямокутного перерізу. Крок колон 6 м.

Перекриття – збірні, залізобетонні пустотні плити по типової серії ИИ-03-02.

Сходові марші і площадки – збірні, залізобетонні.

Покриття – горищного типу з хвилястих асбестофанерних листів по дерев'яних кроквах. Утеплювач – горищний.

Заповнення віконних прорізів – дерев'яні рами з подвійним склінням індивідуального виготовлення. Двері дерев'яні по ГОСТ 8750-58.

Підлоги в аудиторіях і коридорах – паркетні, в санвузлах – з керамічної плитки, у вестибюлі – бетонні, мозаїчні.

Брукування навколо будівлі – асфальтова, шириною 1 м.

Відомостей про фізико-механічні характеристики грунтів основи фундаментів будівлі при первісному будівництві не збереглося.

На підставі геологічних досліджень, виконаних Сталінською філією Гипроград в 1960 році підставами фундаментів добудованій частини будівлі служать сланцеватості глини з розрахунковим опором 2.2 кг/см2 і суглинки з розрахунковим опором 2.5 кг/см2 для частини будівлі [4].


Для визначення деформацій підвалень та будівель навчальних корпусів ДонНТУ необхідно зробити їх вимірювання. Дані вимірювання будуть проводиться на літній практиці 2013 року студентами 3-го курсу зі спеціальності Інженерна геодезія, після чого будуть визначені ці деформації, а так само виконано узагальнення багаторічних спостережень для отримання повної картини даних негативних явищ у часі.

Висновки

Нормальну експлуатацію будівель та споруд істотно ускладнюють пошкодження конструкцій, а іноді такі пошкодження призводять й до аварійних ситуацій. Тому запобігання та усунення виникнення пошкоджень є однією з найважливіших задач забезпечення нормальної експлуатації таких об'єктів.

Визначення зміни деформацій основ і будівель навчальних корпусів ДонНТУ та узагальнення накопичених даних необхідно для підвищення безпеки та їх подальшої нормальної експлуатації. Для аналізу даних про деформації обрані навчальні корпуси ДонНТУ №№ 1,2 та 3.

Дані корпуси були зведені досить давно і за минулий час в умовах гірничих виробок, активних геодинамічних зон, вібрацій від транспорту й устаткування, і т.д. вимагають періодичної діагностики. Для узагальнення даних про деформації корпусів ДонНТУ необхідне виконання вимірювань цих деформацій. Дані вимірювання будуть виконані під час літньої практики 2013 року.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Очікуване остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали з теми можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Список джерел

1. Технічний паспорт будівлі навчального корпусу № 1 ДПІ

2. Технічний паспорт будівлі навчального корпусу №2 ДПІ

3. Технічний паспорт будівлі навчального корпусу №3 ДПІ // Донецьк, 1973г. Ст. 14-18.

4. Заключение о техническом состоянии несущих и ограждающих конструкций здания 3 учебного корпуса Донецкого национального технического университета // СП ПАНКОР, ЛТД, Макеевка, 2004, С. 7-21.

5. Правила підробки будівель, споруд і природних об`єктів при видобуванні вугілля підземним способом./ Галузевий стандарт України. – Київ. –Мінпаливенерго України.– 2004р. – 128 стор.

6. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины. / Гаврилекнко Ю.НЕ., Ермаков В.Н. Кренида Ю.Ф. и др. – Донецк, Издательство НОРД-ПРЕСС, 2004 г. С. 632.

7. Порывай Г.А. Организация, планирование и управление эксплуатацией зданий. –М.: Стройиздат, 1983. – 384с.

8. Инструкция по наблюдениям за сдвижением горных пород, земной поверхности и подрабатываемыми сооружениями на угольных и сланцевых месторождениях // М., Недра, 1989г. С. 23-45.

9. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов // М., Недра, 1989г. –47с.

10. Отчет по договору № 151 от сентября 2003 г. с совместным украинско-российским предприятием ПАНКОР, ЛТД Обследование и оценка технического состояния строительных конструкций здания корпуса №3 Донецкого национального технического университета – южной части в осях 1-6, Ж-И, главного входа в осях 1-6, Т-Ф, центральной части в осях 9-10, К-Н, северной части в осях 26-29, Ж-К и разработка рекомендаций по восстановительному ремонту и усилению // ООО ГАРАНТ, Донецк, 2004г. С. 24-28.

11. Анциферов А.В., Кренида Ю.Ф., Тиркель М.Г. Подработка зданий и сооружений шахтерских городов и поселков. Учебное пособие. –Донецк. Технопарк ДонНТУ УНІТЕХ, 2006, 230 стр.

12. ДБН В.1.1-5-2000 Будинки і споруди на підроблюваних теріторіях і просідаючих грунтах. Частина І. Будинки і споруди на підроблюваних теріторіях. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України. –Київ, 1999р, 64 стор.

13. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. (ГКНТА-2.04-02-98). Затверджено наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру за N 393/2833 при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 р. N 56. Зареєстровано в Міністерстві 23 червня 1998 р.

14. ГОСТ 24846-81 Грунты. Методы измерения деформаций оснований зданий и сооружений // М: Издательство стандартов, 1986 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.vashdom.ru/gost/24846-81.