Источник: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_6/220_Pawlowa_19_6.pdf

Катерина Гривнак. Застосування нормативно-грошової оцінки землі як бази оподаткування

Оцінка землі є однією з вирішальних складових ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення обґрунтованих платежів за землю. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель визначає Закон про оцінку земель, спрямований на забезпечення проведення оцінки земель, інформаційне забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до положень цього Закону об’єктами оцінки земель є територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. Оцінка земель залежно від мети і методів проведення поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок поділяється на нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується при визначенні розміру земельного податку та орендної плати за землю, обчисленні розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки і використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Така оцінка проводиться, зокрема, у разі відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, застави земельної ділянки згідно із законом, визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, якщо їх внесено до статутного фонду господарського товариства, визначення вартості земельних ділянок у випадку реорганізації, банкрутства або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки, та в інших випадках, визначених ст. 13 Закону про оцінку землі.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу, згідно з яким здійснюється справляння плати за землю, — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оцінка земельних ділянок може проводитись як за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, так i на підставі договору, який укладається зацікавленими особами в порядку, встановленому законом. Право на проведення грошової оцінки земельних ділянок мають юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій i форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на п’ять — сім років, розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, — не рідше ніж один раз на п’ять — сім років, а несільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на сім — десять років.

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, — відповідними районними радами.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. На їх підставі суб’єкти господарювання — власники землі та землекористувачі обчислюють суму податкового зобов’язання з плати за землю та відображають її у податковій звітності.

Згідно з п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Законом № 4834 ст. 271 Податкового кодексу доповнено новим п. 271.2, відповідно до якого рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Водночас п. 275.3 ст. 275 Податкового кодексу доповнено новим пп. 275.3.1, яким визначено, що рішення рад щодо затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 цього Кодексу, тобто у такому самому порядку, як і рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земель.

Нагадаємо, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається до відповідного органу ДПС платниками плати за землю (крім громадян) разом з декларацією по платі за землю у разі запровадження або затвердження нової нормативної грошової оцінки, а також при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю).

Законом № 4834 внесено зміни до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу, в якому слово та цифри «і 278» виключено, а у назві ст. 278 додано слова «нормативну грошову оцінку яких не проведено». Розглянемо правильність застосування таких змін.

Так, п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, незалежно від місцезнаходження (в межах чи за межами населених пунктів), — у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. Виняток становили земельні ділянки, зазначені у ст. 278 цього Кодексу. Ця стаття визначала єдиний порядок оподаткування земельних ділянок та встановлювала ставки земельного податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів, незалежно від того, проведено чи не проведено їх нормативну грошову оцінку, — у відсотках від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим та по області.

Отже, у зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 4834, з 1 липня 2012 р. оподаткування земельних ділянок за межами населених пунктів, наданих підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту, за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), здійснюється: за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якщо таку оцінку проведено (п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу), а якщо не проведено — за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим та по області (п. 278.1 ст. 278 Кодексу).

Щодо індексації нормативної грошової оцінки землі, то необхідно зазначити таке. Грошова оцінка земельних ділянок, починаючи з 2000 р., щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації згідно з порядком, який затверджувався Кабінетом Міністрів України. Станом на 1 січня 2011 р. такий коефіцієнт становив 3,2.

Грошова оцінка земельних ділянок, починаючи з 2000 р., щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації згідно з порядком, який затверджувався Кабінетом Міністрів України. Станом на 1 січня 2011 р. такий коефіцієнт становив 3,2. З 1 січня 2011 р. порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення встановлено ст. 289 Податкового кодексу.

Згідно з цим порядком центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за індексом споживчих цін за попередній рік та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган ДПС і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію такої оцінки. За 2011 р. такий коефіцієнт становив 1,0, який відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2011 р., — 104,6%.

31 жовтня 2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1185, згідно з якою з 1 січня 2012 р. до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Отже, зміна бази оподаткування земельних ділянок (нормативної грошової оцінки ріллі) призвела до зміни річних сум податкових зобов’язань зі сплати земельного податку за об’єкти оподаткування та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, як і державна реєстрація земельних ділянок та облік кількості та якості земель, є однією із складових частин державного земельного кадастру, основним призначенням якого є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій та громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, а також визначення розміру плати за землю. Від повноти та достовірності даних державного земельного кадастру залежить повнота наповнення місцевих бюджетів платою за землю.

Дані щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок власники земельних ділянок та землекористувачі можуть отримати в підпорядкованих органах Держземагенства України, які ведуть державний земельний кадастр і забезпечують повноту та достовірність відомостей про всі земельні ділянки.