Авторы: Курлянцева А.Ю., Василінич Т.М.
Источник:Екологія та екологічна безпека/ Збiрка тез доповiдей підсумкової науково-практичної конференції ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук. — Донецьк: ДонНТУ, 2013. — 29 с.
Водоресурсний потенціал України є основою соціального, екологічного благополуччя та її економічного розвитку. На даний час водогосподарські та гідроекологічні проблеми набули загальнодержавного значення і стали одним з головних факторів національної безпеки. Тому в період загострення водноекологічних проблем та обмеженості коштів у підприємств на водоохоронні заходи важливе місце при виборі найбільш оптимальної технології очищення стічних вод займає оцінка її ефективності.
Гальванічне виробництво є одним з найбільш поширених та небезпечних антропогенних забруднювачів навколишнього середовища йонами нікелю (ІІ) та хрому (ІІІ). Це пов’язано з утворенням висококонцентрованих токсичних стічних вод, орієнтований об’єм яких в Україні сягає понад 500 млн. м3 на рік. Стічні води гальванічного виробництва скидаються до міської каналізаційної мережі або у найбільші річки та водні об’єкти, що ускладнює роботу системи каналізації, забруднює ріки і водоймища.
Аналіз останніх публікацій свідчить про доцільність застосування адсорбційнихметодів для очищення стічних вод від забруднювачів з використанням природних дисперсних мінералів як адсорбентів.
Очищення водних розчинів за допомогою дисперсних сорбентів відповідає вимогам екологічно чистого та енергоощадного виробництва, що базується на принципі безвідходності. Потужні геологічні запаси, дешеве видобування породи, проста підготовка до транспортування та використання, можливість використання відпрацьованих сорбентів у інших технологіях, завдяки чому відпадає потреба у дорогій за вартістю регенерації — основні переваги використання природних мінералів.
Для виявлення адсорбційних можливостей бентонітових та палигорськітових глин Черкаського родовища щодо йонів нікелю (ІІ) та хрому (ІІІ) нами досліджені процесивилучення у статичному режимі від 20 хвилин до 48 годин з модельних розчинів Ni2+ і Сr3+, значення початкових концентрацій яких від 0,5 до 2,5 г/л.
У результаті проведених досліджень встановлено, що найвищий ступінь адсорбції йонів нікелю (ІІ) та хрому (ІІІ) глинами Черкаського родовища спостерігається через 48 годин і становить 91,33% та 98,20% відповідно за початкової концентрації йонів Ni3+ і Сr3+ 0,5 г/л.
Експериментально встановлено кінетичні особливості адсорбції йонів нікелю (ІІ)та хрому (ІІІ) на бентонітових і палигорськітових глинах Черкаського родовища та здійснено ідентифікацію експериментальних даних за існуючими теоретичними моделями.
Експериментальні дані описуються ізотермою Ленгмюра з мінімальними відхиленнями відносно обраної теоретичної моделі.
Результати обґрунтованих теоретично, розроблених та підтверджених експериментально досліджень процесу очищення стічних вод від йонів нікелю (ІІ) та хрому (ІІІ) адсорбцією на природних сорбентах можуть бути використані при розробці маловідходних енергоефективних технологій захисту довкілля, високоефективного очисного обладнання, створення замкнених систем ресурсообігу.