Ерхова А.С. - ЕЛЕМЕНТИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКІВ

Зелений або екологічний туризм стає одним з найперспективніших напрямків розвитку економіки переважної кількості держав.

Світ, нарешті, усвідомив, що людині поновлювати сили найефективніше на лоні природи. Рекреація, як галузь економіки дає річний прибуток США більш 60 міліардів доларів при середньорічній рентабельності від 5 до 20 %, а сезонній до 80 %. При цьому створення робочих місць у цій галузі у десятки разів дешевше, ніж у промисловості.

Найчастіше рекреаційні зони формуються навколо національних парків. Ряд держав до 90 % валютних наlходжень отримують саме від рекреаційної діяльності. Кількість рекреантів, що відвідують парки постійно зростає і цифри від 1 до 5 мільйонів на рік виглядають природньо. Економічно розвинені країни давно усвідомили, що збалансований розвиток — це поперед усе дбайливе відношення до власних природних ресурсів, а найефективнішим інструментом збереження природи є заповідання. Відповідно до цього відсоток заповідності став визнаним критерієм цивілізованості. [1].

У регіонах, що подібні Донбасу, де внаслідок багаторічної ескалації екологічної напруги, екологічна безпека населення вже не може бути забезпечена тільки за рахунок технологічних перетворень у промисловості й сільському господарстві при вдосконаленні та посиленні контролю зі сторони спеціально уповноважених державних органів. Необхідна широкомасштабна реабілітація природи, як головної рекреаційної складової, насамперед, шляхом розбудови природно-заповідного фонду.

Нажаль, природно-заповідні об’єкти Донеччини, при наявності великого рекреаційного потенціалу, залишаються все ще мало привабливими не тільки для іноземців, але і для мешканців нашої держави. Головною причиною цього є слабка інформованість населення.

Відповідно, головним завданням відділів рекреації природних парків є виявлення складових, що обумовлюють рекреаційну привабливість території, широкомасштабне розповсюдження цієї інформації і на ії підвалинах організація туристичної діяльності.

Проведенні дослідження для НПП “Меотида” дозволяють виділити наступні групи факторів, що визначають рекреаційну привабливість території:

Імідж та раритетність. Азовське море належить до природних раритетів планетарного масштабу. Воно найменше за обсягом води, наймілководніше, найпрісноводніше, найпродуктивніше (в недалекому минулому) і найвіддаленіше від Світого океану на Земній кулі. Відвідування природнього об’єкту з такими показниками раритетності само по собі престижно.

Своєрідність ландшафту. Ландшафт Північного Надазов’я унікален, завдяки серії кос, що низкою розташовані тут і виникли та розвиваються як єдина геоморфологічна система. Дві з них Крива та Білосарайська розташовані безпосередньо в НПП “Меотида”. Це черепашково-піщані утворення, що простягаються на 10 та 12 кілометрів відповідно в акваторію Таганрогської затоки. Крива добре зберегла первозданні риси та доступна для спостереження з оглядової вежі. В межах парка знаходиться єдина в Надазов’ї карстова печера.

Рослинний покрив. В результаті дбайливої охорони вдалося відродити аборигенний рослинний покрив, який включає 640 видів. Особливо мальовничі краєвиди з домінуванням, як рідкісних так і звичайних видів.

Тваринний світ. Незважаючи на певні труднощі, популярність спостережень, фото та відео зйомки тварин постійно зростає серед туристів. Поперед усього це членистоногі. Візуальна доступність, екстравагантні форми, вражаюче забарвлення робить їх улюбленими об’єктами фотоохоти.

Незабутнє враження залишають екскурсії на яхті до місць розташування найкрупнішого на Європейському континенті колоніального поселення рябодзьобого крячка чисельністю 60 000 пар.

Вражаючі явища природи. Безпосередня близькість моря робить дивовижно мальовничими сходи та заходи сонця, наближає зірки, надає контраст кольорам веселки, робить візуально доступними такі рідкісні явища як смерч.

Пам’ятники історії та культури. На території НПП “Меотида” збереглися понад 60 пам’яток археології, від раннього палеоліту до початку XX століття, фрагменти традиційної культури та забудови українців, греків, донських козаків, діючи та законсервовані розкопки. Маріупольський краєзнавчий музей володіє багатою історичною експозицією, а саме унікальними матеріалами щодо пам’ятки археології європейського значення — могильнику кінця неолітичної епохи, відкритому у 1936 році. Відвідування музею всесвітньо відомого полярного дослідника Георгія Яковича Сєдова у селищі, що носить його ім’я, дозволяє по-новому оцінити роль наших земляків в новітній історії держави.

Пошук “морських скарбів”. Морське узбережжя надає можливість унікального виду динамічного відпочинку. Це багатокілометрові екскурсії уздовж смуги хвиль, в пошуках “скарбів”, що викидає море на берег — від фрагментів кораблів до дрібних монет.

Дайвінг та рекдайвінг. Незважаючи на невисоку прозорість води, Таганрогська затока завдяки великій кількості предметів, що затонули є перспективною для дайвінгу та рекдайвінгу.

Таласотерапія. Для більшості рекреантів головними привабливими факторами є тепле мілководне море, комфортні черепашково-піщані пляжі, сприятливі кліматичні умови (велика кількість ясних днів, морські бризи, які несуть на узбережжя величезну кількість чистого збагаченого озоном, солями і мікроелементами повітря), запаси мінеральних вод і лікувального бруду, що забезпечують високий таласотерапевтичний ефект відпочинку.

Ступінь комфортності. НПП “Меотида” має вигідне географічне розташування, розвинену транспортну інфраструктуру (морський порт, аеропорт, залізничний вокзал, автомобільна траса міжнародного значення Одеса — Ростов).

Таким чином, можна стверджувати, що рекреаційний потенціал НПП “Меотида” відповідає високим світовим стандартам. При цьому необхідно орієнтуватися не стільки на співвітчизників, скільки на мешканців Північної та Центральної Європи, країни якої омиваються холодними морями або взагалі не мають морських пляжів. Європейці повинні стати постійними відвідувачами Донецького Надазов’я. Потрібен лише сучасний маркетинг, що дозволить залучити інвестиції для розвитку відповідної інфраструктури, яку власними силами не створити, а залучення іноземного капіталу у локальний рекреаційний бізнес, поряд з загальноприйнятими гарантіями, потребує ще наявності свого, що відрізняється від інших, природного “шарму”. Його повинен створити біосферний заповідник (резерват) над створенням якого працюють співробітники НПП “Меотида”.[4]

Список использованной литературы

1. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Головні риси екомережі України // Розбудова екомережі України. – Київ. – 1999. – С. 13-23.
2 Состояние биологических ресурсов Черного и Азовского морей // Справочное пособие. Гл. ред. В. Н. Яковлев. – Керчь: Издательский центр Южного научно-исследовательского института морского рыбного хозяйства и океанографии, 1995. – 64с.
3.Проект створення регіонального ландшафтного парку “Меотида” – м. Донецьк, 1999.
4.Алейникова Б. М., Бовсуновская А. Я. Экологические нагрузки при рекреационном использовании национальных парков. // Высник ДІТБ, 5.2001 – Донецький інститут туристичного бізнесу,2001 – С. 214-218
5.Гетьман В. І. Концептуальні питання екотуризму в контексті збереження природного різноманіття. // ж. Жива Україна, №1-2, 2002 – с. 15
6.Гетьман В. І. Про економічний механізм надання платних послуг установами природно-заповідного фонду України // //Науково-практична конференція «Донбас-2020: охорона довкілля та екологічна безпека» 21-22 листопада 2001 року. Збірка доповідей. Том 2. – Донецьк, 2002 – С. 20-25.