Русский  
ДонНТУ   Портал магістрів

БІОГРАФІЯ

Особисте становлення


Спекотним квітневим днем 1992 року в місті Донецьку народилася дівчинка, яку батьки назвали Наталею.

З дитинства я була активною. Я не любила сидіти на місці, весь час чимось захоплювалася: гімнастика, спів, малювання, плавання, і, нарешті, танці.

Танці — моє багаторічне хобі. День пройшов даремно, якщо я не танцював, — сказав Ніцше. Перші 2 роки я займалася в Обласному палаці піонерів, потім 5 років в ДК Родина і 2 роки в ДМ Юність. Так склалися обставини, що заняття танцями я кинула і перейшла займатися в тренажерний зал, в якому до цих пір не пропускаю тренування.

Спорт я завжди любила, тому у дворі з друзями всі вечори проходили не на лавочці, а на футбольному, баскетбольному або волейбольному полях. З моїм двором пов'язано дуже багато дитячих спогадів! Це те місце, де я знайшла своїх найкращих подруг, з якими ми дружимо близько 12 років, навіть незважаючи на те, що вже 4 роки живемо в різних містах!

У 7 років я пішла в школу № 3, де навчалася 1999–2006 рр. Вона мені запам'яталася хорошими вчителями і яскравими спогадами про шкільну самодіяльність. Я брала участь у всіх конкурсах, особливо там, де потрібно було танцювати чи співати.

Протягом 6–8 класів я брала участь у змаганнях з боулінгу Срібна кегля у складі збірної нашої школи. Ми неодноразово доходили до фіналу, а один раз навіть отримали призове місце.

У 9-му класі я поступила в Донецький ліцей Колеж, де навчалася 3 роки. Клас був з ухилом Інформатика. Ми наполегливо вивчали роботу з комп'ютером, програмували 4 уроки на тиждень. Але життя склалося по-іншому, і я не зв'язала свою спеціальність з програмуванням. Звичайно, ці навички мені стали в нагоді, і я не шкодую, що так завзято 3 роки цим займалася.

У Колеж я завжди ходила із задоволенням. Всі вчителі у нас були чудовими. Вони підносили свій предмет так, що його дійсно хотілося вчити! У мене багато улюблених вчителів, але хочу виділити двох, які вплинули на моє майбутнє.

По-перше, це Світлана Андріївна Сіроіжко — вчитель російської мови та літератури. Вона не тільки вчила свого предмету, але й була моїм духовним наставником. Вона вчила нас мислити, вона вчила нас бути відкритими, добрими, вона привила нам почуття прекрасного. До цих пір я згадую наші обговорення, притчі, з яких починався кожен урок, афоризми великих людей. Ці уроки перевернули мою свідомість. Вони змусили поглянути на світ по-іншому... Я називаю Світлану Андріївну Учителем з великої літери!

По-друге, це Оксана Володимирівна Наумкіна — вчитель хімії. Без впливу цієї людини я навряд чи вчилася на Факультеті екології та хімічної технології! Саме з нею я полюбила хімію. Оксана Володимирівна — чудовий вчитель і чуйна людина.

У 11-му класі я також ходила в Школу юного хіміка при Донецькому національному технічному університеті, а в січні 2009 року виграла олімпіаду з хімії в ДонНТУ серед абітурієнтів (раніше іменована рейтингами).

З третього класу і до цих пір я займаюся вивченням англійської мови.

Вчилася я завжди на відмінно, тому не дивно, що в 2009 році я отримала середню освіту із золотою медаллю, а результати ЗНО були досить високими.

Дитинство я завжди згадую з посмішкою, тому що воно було веселим, безтурботним і радісним!


Професійне становлення


Ось і пролетіли шкільні роки, випускний відсвяткували. Тепер пора вступати до ВНЗ. Так як я закінчила технічний Колеж і любила хімію, то з університетом і факультетом я визначилася швидко. Документи я подавала тільки в ДонНТУ на Факультет екології та хімічної технології.

Не дарма кажуть, що студентські роки — найкращі, яскраві, що запам'ятовуються, веселі! Нові знайомства, новий стиль життя... Але я не відразу до нього звикла — перший курс здавався дуже складним!Проте, навесні 2010 року я встигла закінчити школу водіння Форсаж–2005, яка знаходиться при ДонНТУ, і отримати водійське посвідчення.

На другому курсі я, як і хотіла, поступила на спеціальность Екологія хімічних виробництв, про що жодного разу не пошкодувала.

На початку третього курсу я пішла в Школу цифрової фотографії при ДонНТУ на курс Цифрова художня фотографія. Я дуже люблю фотографувати і тепер завдяки фотошколі я роблю це професійніше.

Я завжди вболівала за ФК Шахтар! На першому і другому курсах я намагалася не пропускати жодного домашнього матчу, а майже всі виїзні матчі дивилася по телевізору. Зараз я зрідка ходжу на стадіон, а по телебаченню дивлюся тільки найважливіші матчі. Однак Шахтар в моєму серці, і я завжди подумки підтримую улюблену команду!

Починаючи з третього курсу я брала участь у Всеукраїнських наукових конференціях аспірантів і студентів Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Вони дали мені незамінний досвід і перші публікації з моєї спеціалізації.

У 2011 році завдяки Профкому студентів ДонНТУ я поїхала в Карпати. Як же мені сподобалося кататися на лижах! З тих пір не було жодної зими, щоб я не насолоджувалася цим видом спорту.

На четвертому курсі я згадала свої навички з боулінгу, і вже зі збірною ФЕХТ зайняли призове місце на вузівських змаганнях.

Якщо говорити про навчання на нашому факультеті, то найбільше мені запам’яталися наші лабораторні роботи. Неорганічна, органічна, аналітична, фізична, колоїдна хімії, очищення стічних вод, моніторинг навколишнього середовища, очищення газових викидів, рекуперація промислових відходів... Мені завжди дуже подобалося займатися в лабораторії!

У червні 2013 року після довгих старань я нарешті отримала диплом бакалавра! Але відпочити практично не вдалося, так як через 3 тижні потрібно було здавати вступні іспити в магістратуру. До навчання на магістратурі я прагнула всі 4 роки навчання на бакалавраті. Я рада, що незабаром буду мати ступінь магістра.

Не можу не згадати про проходження декількох практик протягом навчання в ДонНТУ. Після другого семестру була навчальна практика в межах університету. Ми отримали навички роботи в бібліотеці, лабораторії, а також навчилися працювати з деякими програмами на ПК. Після четвертого та шостого семестрів ми побували на підприємстві Донецьккокс. Це були екскурсійна та загальноінженерна практики. Це було дуже цікаво і пізнавально. І нарешті, практика на початку магістратури — технологічна. Я влаштувалися на підприємство Українські аерозолі практикантом-лаборантом. Це був прекрасний досвід роботи в лабораторії.

Хочеться висловити подяку викладацькому складу кафедри Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища (особливо моєму науковому керівнику — Юлії Миколаївні Ганновой), які допомагали і сприяли в отриманні ступеня бакалавр та магістр.

Протягом усього навчання я не обмежувалася відвідуванням занять. Я вела активний спосіб життя, який включав, окрім навчання, додаткові курси, заняття спортом, відвідування цікавих заходів та концертів, таких як Дебют першокурсника, День факультету, КВН, зимовий та літній відпочинок, подорожі, зустрічі з друзями, нові знайомства... Дуже шкода, що студентські роки так швидко пролетіли!


Плани на майбутнє


Я завжди була максималісткою, тому плани на майбутнє також поставлені відповідним чином. Не хочу вдаватися в подробиці, тому що вважаю це особистою справою кожної людини.

Обмежуся тим, що головними цілями в житті бачу, по-перше, отримання ступеня магістра, працевлаштування на роботу, яка допоможе мені розкрити весь потенціал, а також зробити щось корисне для людства, по-друге, створення міцної сім'ї. У майбутньому я бачу себе такой же активною, тому на ряду з сім'єю і роботою буду знаходити час на спорт, творчість, подорожі, зустрічі з друзями.

Наприкінці хочу висловити подяку своїм батькам, рідним і близьким людям, вчителям і викладачам, а також друзям, без яких у мене не було б такою веселою і благополучного життя. Я вважаю себе щасливою людиною, а мій головний девіз: Життя прекрасне, а жити — це щастя!