Назад в библиотеку

Агроекологічна оцінка земель Волноваського району Донецької області (на прикладі Вільнянської сільської ради)

Авторы:Ю.В. Москальова, А.І. Панасенко.

Источник: Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Матеріали IIМіжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів та молодих вчених — Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна — 2013, с. 114.

              Аннотация

     Ю.В. Москальова, А.І. Панасенко - Агроекологічна оцінка земель   Волноваського району Донецької області (на прикладі Вільнянської сільської ради). В роботі наведені результати досліджень та розрахунку комплексної агроекологічної оцінки земель Волноваського району Донецької області (на прикладі Вільнянської селищної ради).


Волноваський район розташований у степовій зоні на південному заході Донецької області.іське населення складає 51366 осіб, сільське: 32320 осіб. Площа - 1 848 км ².

Рельєф у районі різноманітний, в основному горбисто-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу привела до утворення на них різноманітних видів ґрунтів. На лісовидних породах утворилися гумусові чорноземи. У заплавах річок і балок - лугові чорноземи, луго-болотні, переважно із засоленими ґрунтами. Серед ґрунтів переважають родючі типові та звичайні чорноземи, середньогумусні на півночі та малогумусні на півдні.

Проведення агроекологічної оцінки району є досить актуальною проблемою, так як раніше така оцінка не проводилась, або була недосконалою та не повною.

Загальнонауковою методологічною основою оцінки екологічного стану земельних угідь, у тому числі сільськогосподарських, є системний підхід до вибору необхідних критеріїв і комплексу показників. Застосування в агроекологічній практиці системного методу досліджень передбачає використання останніх науково-теоретичних і методологічних напрацювань в галузі сільськогосподарської екології, зокрема, в агроекологічному моніторингу фондових матеріалів, статистичних даних, результатів суцільного грунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських земельних угідь, еколого-агрохімічної паспортизації полів і ділянок.

При визначенні агроекологічного стану ґрунтів на засадах диференціації й інтегрування комплексу вихідних даних, окрім прямих показників, пропонується враховувати опосередковані чинники негативного впливу на якість ґрунтової компоненти та стале, збалансоване функціонування агроекосистем. Насамперед, це :співвідношення основних типів угідь; інтенсивність прояву та територіальне поширення деградаційних процесів ґрунтового покриву; еколого-агрохімічний стан орних земель.

1) Визначення екологічної стабільності території та рівня антропогенного навантаження на земельні ресурси здійснюється за допомогою розрахунку відповідних коефіцієнтів – Кес та Кан, що характеризують величину впливу господарської діяльності на земельні ресурси. Екологічний стан сільськогосподарських ландшафтів оцінюють за ступенем порушення рівноваги у співвідношенні основних типів угідь. З одного боку, це рілля (Р), як головний дестабілізуючий чинник агроландшафтів, з іншого, – сумарна площа природних компонентів ландшафту (ЕСУ), що виконують екологостабілізуючу функцію.

2) Екологічний стан орних земель за проявом основних деградаційних процесів: виснаження ґрунту на гумус, фосфор і калій, прояв цих деградаційних процесів оцінювали сумісно.

3) При визначенні еколого-агрохімічного стану орних земель використовується модифікований агроекологічний метод якісної оцінки ґрунтів за сукупністю параметрів, що характеризують внутрішні властивості ґрунтів, такі як: максимально можливі запаси продуктивної вологи в ґрунті, вміст гумусу та потенційно доступних запасів елементів живлення, насамперед, азоту, фосфору та калію.

Кожному з оціночних показників (еколого-агрохімічний стан орних угідь, ступінь порушення екологічної рівноваги в агроландшафтах, інтенсивність прояву деградаційних процесів ґрунтового покриву), присвоюється певний бал за п’ятибальною шкалою, причому зростання балу свідчить про погіршенняпоказника. Складаючи одержані бали та враховуючи різну вагомість показників, одержують інформацію для групування та якісної класифікації досліджуваних об’єктів відповідно до запропонованих у таблиці 1 градацій.

Таблиця 1- Шкала для оцінки агроекологічного стану орних земель

Бал

Інтегральний показник, бал

Агроекологічний стан орних земель

Агроекологічне зонування території

1

1,0 – 1,7

Добрий

Зона економічно доцільного використання земель

2

1,8 – 2,5

Задовільний

3

2,6 – 3,3

Незадовільний

Зона використання земель у режимі збереження

4

3,4 – 4,2

Критичний

Зона екологічно адаптивного використання земель

5

4,3 – 5,0

Кризовий

Зона використання земель у режимі відновлення

У результаті розрахунку комплексної агроекологічної оцінки земель Волноваського району Донецької області (на прикладі Вільнянської селищної ради) були отримані такі дані, що наведенні нижче у таблиці 2.

Таблиця 2 - Результати розрахунку комплексної агроекологічної оцінки

Агроекологічний показник

Значення

Коефіцієнт екологічної стабільності території (Кес)

0,42

Коефіцієнт антропогенного навантаження (Кан)

3,99

Співвідношення ріллі (Р) до сумарної площі природних компонентів ландшафтів(ЕСУ)

Р>70, ЕСУ<30, %

Інтегральний індекс деградованості ґрунтів (Д)

1,68

Інтегральний показник агроекологічного стану земель (І)

2,5

 

Виходячи з даних розрахунку комплексної агроекологічної оцінки земель Волноваського району Донецької області (на прикладі Вільнянської селищної ради) були зроблені висновки щодо загального екологічного стану земель даної території. Встановлено, що екологічна стабільність території є слабко стабільною; рівень антропогенного навантаження – підвищений; стан агроландшафтів – критичний; загальний агроекологічний стан орних земель території – задовільний; агроекологічне зонування території - зона економічно-доцільного використання земель.