Назад в библиотеку


Еколого – економічне обґрунтування впровадження маловідходних технологій видобутку вугілля

Автор:Полищук Т.Д., Шафаростова М.М.
Источник: Комплексне використання природних ресурсів / Матерiали VI регіональної наукової конференції студентів та аспірантів. — Донецьк, ДонНТУ — 2013, с. 127-128.

Значне зниження об'ємів видобутку вугілля в Україні пояснюється, зокрема, і істотним скороченням шахтного фонду. В ході реструктуризації вугільної галузі кількість шахт скоротилася з 249 до 154. Так, закрито було не тільки шахти, що вичерпали запаси вугілля в межах відведених гірничих відводів, але передчасно й ті шахти, на яких запаси вугілля були в достатніх кількостях, але їх виймання велося з низькими техніко-економічними показниками, що свідчить про низький рівень робіт з раціоналізації виробництва на цих шахтах.

Для прикладу розглянемо шахту «Холодна Балка». За багату історію селище Холодна Балка мала на своїй території велику кількість шахт. Перше шахта була відкрита у 1900 році. У межах шахтного поля шахта "Холодна Балка" відпрацьовувала пласти вугілля, що входять до складу Каменської світи (k6н, k5/, k5, k4/, k4, k3, k3в+н, k22, k2/, k2, k1), у цей час відпрацьовує пласт Смолянинівської світи. Розробка велася на малих глибинах за допомогою сокир, згодом почали використовувати відбійні молотки. Малий вихід вугілля, змушував шукати альтернативні знаряддя праці, розробляти, модернізувати обладнання, впроваджувати нові технології видобутку. Так на протязі більш ніж століття шахтоуправління «Холодна Балка» шукала шляхи збільшити видобуток вугілля, з меншими затратами виробничих потужностей та робочої сили.

На даний час для раціоналізації виробництва та підвищення його еколого – економічного розвитку слід звернути увагу на списані у втрати цілики вугілля.

Для прикладу була взята ділянка, на шахті «Південна» , колишнього шахтоуправління «Холодна Балка», на глибині до 150 метрів. Ця ділянка характеризується великими кинутими запасами у вигляді охоронних ціликів. На якій втрати корисних копалин приблизно склали 22% - що є досить великим показником [2].

Охороні цілики відносять до технологічних втрат, які мають місце при використанні традиційної технології видобутку вугілля. Чим більша їх кількість та об’єм, тим більше втрат корисної копалини несе шахта, тим більше технологія не відповідає принципам маловідходності та раціональності виробництва. Залишення у межах відпрацьованого простору цілин вугілля призводить до економічних втрат підприємства. .

На даний час шахта має велику кількість списаних запасів вугілля, відпрацьовування яких, не передбачена існуючою технологією.

Для зниження втрат корисної копалини у вигляді списаних запасів, слід використовувати окрему технологію для розробки ціликів.

Розглянемо дві технологічні схеми:
• технологічна схема відновлення відкаточного штреку з попутним видобутком списаних запасів вугілля відбійними молотками з закладанням виробленого простору
• технологічна схема відновлення відкаточного штреку з попутним видобутком списаних запасів вугілля бурошнековою установкою з пневматичним закладанням виробленого простору комплексом “Титан”.

Ряд ученых работают над созданием особых башен, которые будут работать по принципу огромных деревьев, поглощая углерод и его соединения из воздуха. Данные устройства хорошо подойдут для домов находящихся в черте города с интенсивным движением автомобильного транспорта и тяжелых производств.

Ціллю впровадження даних технологій є отримання еколого – економічного та соціального ефекту. Еколого – економічний ефект досягається за рахунок більш повного виймання корисної копалини та використання породи для закладки виробленого простору. У наслідок маємо прямий економічний ефект від продажу видобутого вугілля та отримуємо непрямий - заощаджуючи кошти на розміщення породи на поверхні. Соціальний ефект знаходить своє відображення у створенні безпечних умов праці на нових робочих місцях та у залученні кваліфікованих кадрів.

Для впровадження розроблених технологій необхідно скласти проектно – кошторисною документацію, в якій зазначаються капітальні та поточні затрати.

До капітальних витрат відносять витрати пов’язанні з виробництвом будівельно – монтажних робіт і містять у собі:
• основну заробітну плату робітників (відрядна і погодинна) безпосередньо пов’язаних з монтажем;
• вартість матеріалів, конструкцій та деталей (витрати пов’язані з доставкою, заготівельно – складськими роботами);
• витрати з експлуатації машин та механізмів ( доставка, переміщення з об’єкту на об’єкт, монтаж, демонтаж, амортизація, витрати на ремонт те технічне обслуговування, заробітна плата машиністів та інше.

Поточні витрати призначені для організації, управління та обслуговування виробництва і не зв’язані безпосередньо з виконанням будівельно – монтажних робіт, відображають витрати на створення умов для нормального функціонування процесу виробництва.

Для вибору та обґрунтування технологічної схеми необхідно розглянути наступні техніко – економічні показники:
1. Гірничо – технічні та гірничо – технологічні;
2. Технологічні схеми
3. Дільнича собівартість
- По елементу «заробітна плата» - По елементу «нарахування на заробітну плату» - По елементу «Матеріали» - По елементу «Амортизація»
4. Аналіз експлуатаційних витрат

Зазначені показники будуть розраховані в магістерській роботі, для визначення еколого - економічного ефекту.

Впровадження маловідходної технології передбачає не тільки більш раціональне використання вугілля, а й породи, води, метану.

Під час відпрацьовування цілика порушується сплошність масиву та сталий гірничий тиск, що веде до створення небезпечних умов праці. Це обумовлює необхідність возведення штучних споруд на місці відробленого простору. У якості яких більш доцільно використовувати піддатливі, тобто споруди основна маса яких – порода.

Під піддатливими штучними спорудами розуміють споруди з використанням лісу та породи. До них відносять:
1. При частковій закладці
- Буто – костри - Буто – стійки - Костер з буто - стійок - Органка з буто – стійок - Костер у жорсткій оболонці - Костер у гнучкій оболонці
2. При повній закладці – заповнення виробленого простору на всю його площину.

Впровадження будь – якої технології несе за собою вплив на навколишнє природне середовище, який можна мінімізувати за рахунок використання ресурсозберігаючих та маловідходних технологій.