Аналіз залежності самопочуття мешканців від рівня шуму розважальних закладів у житлових будинках

Автори: Н. Ю. Шевченко, Л. В. Чайка

Джерело: Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів / Матеріали ХХIV Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів. — Донецьк, ДонНТУ — 2014.

Поняття «якість життя» розглядається як комплекс ціннісних характеристик життєдіяльності людини, а також умов і процесів їх здійснення. Згідно методики [1] до групи показників об’єктивної оцінки якості життя населення слід відносити наступні критерії: здоров’я, освіта, житлові умови, екологія, ринок праці, добробут, особиста безпека, вільний час і відпочинок, харчування.

Аналіз перелічених критеріїв показує, що на першому місці виступає рівень здоров’я, оскільки його негативні зміни приводять не тільки до медико–соціальних проблем, включаючи страждання людей, але й викликають значні економічні збитки. Якщо людина — це джерело й водночас головна рушійна сила розвитку суспільства, то з точки зору екологічної безпеки, вона, як «ключовий об’єкт», має право на безпечне життя.

В свою чергу, показник здоров’я входить до груп соціальних індикаторів сталого розвитку суспільства, що має багатофакторну залежність, у тому числі, житлові умови, котрі представляють одну із сторін особистої безпеки кожного громадянина, яку повинна забезпечувати держава.

В останні роки різко визначилась тенденція розміщення торговельно–розважальних і харчових закладів у цокольних приміщеннях і перших поверхах житлових будівель, особливо це стосується кафе і ресторанів.

Відповідно до ЗУ «Про основи містобудування» та «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 № 572, для переведення приміщень із житлового фонду в нежитловий необхідно виконувати декілька умов, серед яких – згода всіх мешканців даного будинку і згода житлово–експлуатаційних органів.

В представленій роботі об’єктом дослідження вибрана 5–поверхова будівля по вулиці Артема у місті Донецьк, котра здана в експлуатацію у 1953 році і функціонує до сьогодні без капітального ремонту. Основною причиною стали звернення мешканців будинку до різних інстанцій щодо порушення Правил після відкриття ресторану у 2011 році в окремих приміщеннях першого поверху, що до цього часу використовувались як аптека і невелика продовольча торговельна точка ще з радянських часів.

Доцільність зміни функціонального призначення житлового приміщення, по–перше, не була узгоджена з мешканцями, по–друге, негативними наслідками роботи ресторану стали порушення вимог до обладнання системи вентиляції та поява небезпеки в результаті викидів чадного газу, гучність музикального супроводу, вібрація підлоги у квартирах над приміщеннями ресторану та ін.

Анкетування мешканців будинку показало, що за останні 2 роки у більшості з них спостерігається різке погіршення стану здоров’я, їх звертання до влади не дають позитивних результатів, а спроби продажу окремих квартир не увінчалися успіхом.

Найбільш чутливим негативним фактором впливу на стан здоров’я виявився шум: головні болі, втрата сну, підвищена дратівливість, а також різкі перепади артеріального тиску — такі наслідки впливу шуму відмічались в анкетах.

В таблиці 1 наведені порівняльні дані показників захворюваності населення Донецької області та міста Донецька по окремим класам хвороб, причинами виникнення яких стають вищеозначені чинники [2].

Таблиця 1 — Порівняльна характеристика середньорічного показника зареєстрованих випадків захворювань за 2007–2012 роки, вип./1000 осіб

Аналіз даних таблиці 1 показує, що захворюваність представлених класів хвороб доволі відчутна. Медичні дослідження та статистичні дані захворюваності населення Донецької область також показують, що постійний шум може не тільки впливати на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки — дзвін у вухах, перепади артеріального тиску, головну біль. Надзвичайно високий рівень шуму викликає нервове виснаження, психічне гноблення, вегетативний невроз, виразку шлунку, розлад ендокринної та серцево–судинної системи [3]. Шум є також причиною зниження продуктивності працювати, а тим паче відпочинку.

Тому цілком зрозумілим стає невдоволення мешканців цього будинку, які повинні адаптуватися за рахунок свого здоров’я до негативного впливу «присутності» ресторану, функціонування котрого явно погіршує житлові умови.

Відповідно до норм і правил, визначених СНіПом II–12–77 «Захист від шуму», були виконані розрахунки рівнів шуму в квартирі другого поверху, яка розташована безпосередньо над приміщеннями ресторану.

Вихідними даними прийнята схема розташування вентиляційної системи із 6 вентиляторів різних типів, з різними потужностями і, відповідно, різними рівнями шуму, що створюються в процесі їх експлуатації. При цьому взято до уваги той факт, що перекриття «стеля–підлога» виконує екрануючу роль. За вимогами «Санітарних норм допустимого шуму» показники рівнів шуму повинні складати в житлових приміщеннях 40 дБ, а для залів кафе і ресторанів — 55 дБ. Незважаючи на те, що перекриття знижує рівень шуму на 21,42 %, результати розрахунків показують порушення встановлених вимог до санітарних норм. Величини розрахункові рівнів шуму (РР) порівнювалися із затвердженими величинами у відповідній документації (ОВНС), згідно якої було відкрито даний ресторан (табл. 2).

Таблиця 2 – Порівняльна характеристика затверджених і розрахункових рівнів шуму, дБ

Аналіз наведених у таблиці 2 даних відповідно до ОВНС і результатів розрахунку показує, що при наявності документальної відповідності вимогам, реальні умови у житловій квартирі не підтверджують означені рівні шуму. Так, розрахункові дані по ресторану вже показують перевищення до 31 %.

Дані ОВНС щодо впливу на житлові умови мешканців квартири явно занижені (менші 40 дБ) і за розрахунками становлять 85 %. Це значно вище, ніж допустимі 10–15 %, а у порівнянні з РР у квартирі перевищення досягає 37,5 %.

Таким чином, можна зробити висновок, що спостерігається порушення прав мешканців дому по стану житлових умов, а також адміністративні порушення з боку органів виконавчої влади.

Перехід до сталого розвитку потребує від органів муніципальної влади підвищення відповідальності та адекватності своєї роботи, з одного боку, а з іншого, успіх може бути досягнутим лише за умов активної позиції кожного громадянина при підтримці органів судової системи.