Біографія
Особистісне становлення
Я, Ірина Миколаївна Грищенко, народилася 7 липня 1992, в шахтарському містечку Горлівка. Моя родина: мати – Тетяна Миколаївна Грищенко, 1964 року народження, апаратник, батько – Микола Григорович Грищенко, 1963 року народження, далекобійник, брат – Роман Миколайович Грищенко, 1985 року народження, шахтар. Своє дитинство я провела в селі під назвою Велика Рибиця, місто Суми. У юності любила подорожувати містами України, складаючи компанію татові в його поїздках. Була творчою дитиною, любила танцювати і декламувати вірші Агнії Барто. Радувала батьків і близьких своєю життєрадісністю і зразковою поведінкою. У дитинстві я хотіла бути лікарем, але доля розпорядилася інакше, і я не шкодую про це.
У 1995 році я почала відвідувати дитячий садок Ластівка
, о, скільки дивовижних моментів мого життя пов'язані з цим місцем. Ці роки були найбільш безтурботними.
Професійне становлення
1 вересня 1999, день, коли мене з величезним букетом квітів у відпрасованій шкільній формі і білим бантом на голові відправили у перший клас, в школу №2 міста Горлівки. Першою вчителькою стала Марина Олексіївна Корсунська, яка була досвідченим педагогом, гарною людиною, і другою мамою на час навчання в молодших класах. Фраза: І не важливо, які позначки у вас в щоденнику, табелі, заліковці.., головне, щоб ви завжди залишалися людиною!
– сказана цією прекрасною жінкою, стала девізом мого життя. Далі, я продовжила своє навчання в загальноосвітній школі №36.
Не буду судити про якість своїх знань, отриманих в школі, скажу лише одне, цих знань мені вистачило, щоб у 2007 році вступити в Машинобудівний коледж міста Горлівки на держбюджетну основу навчання, що надалі дозволило продовжити навчання в одному з найкращих університетів України в 2011 році. Після отримання диплома бакалавра в 2013 році, з легкістю вступила до магістратури, набравши найвищий прохідний бал (13,34 з 15) серед вступників на спеціальність: 8.05050201 Технологія машинобудування (ТМ)
.
Весь цей час моє життя було наповнене яскравими фарбами... Я професійно займалася естрадними танцями в одному з кращих колективів рідного міста – Квіти України
, відвідувала гурток акторської майстерності, захоплювалася вишивкою... Намагалася активно проявляти себе в садку, школі, технікумі, університеті. Протягом цього часу я знайшла багато вірних друзів, які й донині йдуть зі мною рука об руку. Одним з найбільш іскрометних періодів життя, вважаю студентські роки: гуртожиток, сесії, день студента, безсонні ночі, пісні під гітару, гори списаних зошитів і кілометри витрачених чорнила... Ніколи не забуду! Спасибі ДонНТУ!
Навчання в університеті було без труднощів, тому що у мене вже була база знань отриманих в технікумі. І я знала, що хороший результат завжди досягається важкою працею. За роки навчання в ДонНТУ я стала більш самостійною і відповідальною, тому що стала жити окремо від сім'ї в студентському гуртожитку №7 міста Донецька.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую успішно закінчити і захистити магістерську роботу за темою : Дослідження раціональної структури і конфігурації інформаційних систем для технічної підготовки виробництва
, керівником якої є к.т.н., проф. Ігор Олексійович Горобець, а також отримати науковий ступінь магістра за спеціальністю Інформаційні технології машинобудування
.
Пуститися на пошуки роботи, отримати водійські права і досконало оволодіти іноземною мовою (можливо і декількома), реалізувати набуті знання та навички, які дала мені Альма-матер. Стати особистістю з великої літери і зробити щось хороше для людей! Побудувати дружну і міцну сім'ю, подивитися світ та піти на заслужений відпочинок…