Біографія
Особистісне становлення
Я, Трунов Владислав Андрійович, народився 26 листопада 1991 року в м. Донецьк. Мати Трунова Надія Костянтинівна, батько Трунов Андрій Аркадійович, брат Трунов Ярослав Андрійович.
З самого дитинства я був дуже допитливою дитиною. У той час як мої однолітки гралися з солдатиками, я прохав мати купити мені нову енциклопедію. Пам’ятаю, з яким інтересом я вивчав різновиди динозаврів, розглядав панцерні обладунки хрестоносців, читав про винахід парового двигуна. Як трохи підріс, то відкрив для себе ще й світ художньої літератури – фентезі і фантастику. З того часу у мене вдома міні‑бібліотека з вельми відчутним обсягом книг. З однією з книг пов’язана кумедна історія. З моменту виходу першої книги Дж. К. Роллінг серії Гаррі Поттер
я не пропускав жодної, вони виходили восени щорічно, і найчастіше я отримував чергову книгу на свій день народження. Але російський друк п’ятої книги Гаррі Поттер і орден фенікса
затримався і книг не було у продажу. Проте напередодні вийшло українське видання, і, трохи поміркувавши, мені вирішили придбати його. В цій книзі було 867 сторінок, які я з захватом прочитав за 2 дні.
Окрім книг я так само захоплювався спортом. З раннього дитинства батько водив мене на секцію боксу і привчав до здорового способу життя. Я вдячний своєму першому тренеру, Москальову Миколі Івановичу, за ті знання і вміння, які він мені передав. До слова, тяга до спорту у мене не пропадала ніколи. З 2002 року в моїй школі відкрилася секція карате‑до і я вирішив освоїти східні бойові мистецтва.
У 2007 році отримав 5‑кю синій пояс, але трохи пізніше тренування довелося кинути з причини травмувми спини. Лікар порадила відвідувати секцію плавання, і через рік я отримав I юнацький розряд з плавання. Після відновлення спини вирішив повернуться на секцію боксу, де займався ще рік. Після вступу до університету тренування довелося припинити – катастрофічно не вистачало часу на навчання. У 2010 році вирішив піти на змішані бойові мистецтва. Займався в секції міксфайта. Через рік записався на секцію бойового самбо.
Не зайвим буде розповісти про моє захоплення музикою. З самого дитинства я мріяв грати на віолончелі, але поблизу музичних шкіл не було, а возити мене в місто у батьків не виходило. З найперших навчальних днів у школі я записався в музичний гурток. Дуже швидко освоїв гру на баяні та на фортепіано. Брав участь у шкільних концертах і заходах. По закінченню школи в мені прокинулося бажання грати на гітарі і через деякий час я придбав акустичний Fender CD‑60 BK‑DS. Освоював гітару самостійно і з перемінним успіхом. Але в підсумку, результати з’явилися, і зараз я радую гітарною грою не тільки себе, але і своїх близьких та друзів.
Професійне становлення
Як вже було сказано вище, я з дитинства був допитливим, а моїми улюбленими книгами були енциклопедії. Все це відбилося на моєму навчанні в школі і в університеті. Із самого початку занять в школі я полюбив математику і географію. Географія була для мене продовженням тієї інформації, яку в дитинстві я отримував з книг, а математика стала для мене викликом, з великим ентузіазмом я вирішував все більш і більш складні завдання, перевіряючи глибину своїх знань. У старших класах з’явилися біологія, хімія, фізика, алгебра і геометрія. Тяга до цих предметів підкріплювалася увагою педагогів, які дохідливо пояснювали матеріал і були не проти подискутувати зі мною при виникненні питань. Окремо хочеться виділити мого класного керівника – Хорошун Ганну Миколаївну, викладача фізики. Заняття з фізики я відвідував з особливим інтересом, а на лабораторних не тільки встигав проводити експерименти, але й допомагав тим, у кого не виходило. Ганна Миколаївна сприяла вибору моєї спеціальності при вступі до університету.
На початку 2009 навчального року постало питання вибору подальшого шляху навчання. Я стояв на роздоріжжі. З одного боку – Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), з іншого – Донецький національний університет (ДонНУ). ДонНТУ славився своїми технічними спеціальностями і великою кількістю точних наук у програмі навчання. ДонНУ був відомий підготовкою журналістських, юридичних та економічних фахівців. Зрештою, я подав документи в ДонНТУ, адже з дитинства мав схильність до точних наук. Але складнощі виникли при виборі факультету та спеціальності. З усього різноманіття пропонованих напрямів навчання я миттєво виділив для себе факультет комп’ютерних наук і технологій (ФКНТ) і факультет комп’ютерних інформаційних технологій і автоматики (ФКІТА). Вибирати було вельми складно: ФКНТ займався підготовкою програмістів, а ФКІТА – інженерів. Кінцевою крапкою у виборі спеціальності стало моє захоплення фізикою і електротехнікою. Прочитавши опис спеціальності Наукові, аналітичні та екологічні прилади
, я вирішив пов’язати свою подальшу професію з інженерією в галузі приладобудування.
Я дуже сильно хвилювався в перший день в ролі студента, боявся суворих викладачів і складних дисциплін. Однак швидко втягнувся в навчальний процес і став працювати на результат. Результатом моїх праць була стипендія, яку я не втратив жодного разу за весь час навчання в університеті, і червоний диплом, який став для мене сюрпризом, адже я жодного разу не замислювався про свій середній бал і просто намагався отримувати хороші оцінки. Починаючи з другого курсу, я приступив до вивчення таких профільних предметів, як електроніка, електротехніка, мікропроцесорна техніка, аналогова схемотехніка та метрологія. Доводилося годинами вчитуватися в матеріал, щоб не упустити нічого важливого, але при написанні диплома нестачі в знаннях та інформації у мене не виникло.
У 2013 році нам повідомили про заключний етап навчання – написання магістерської роботи і запропонували вибрати керівника і тему досліджень. Вибір керівника був завданням не з легких – абсолютно кожен викладач кафедри електронної техніки міг запропонувати студенту висококваліфіковану допомогу в написанні магістерської роботи і володів величезним набором знань у своїй спеціалізації. Проте довго обирати не довелося, на одній зі своїх пар Хламов Михайло Георгійович, доктор технічних наук і професор кафедри електронної техніки, запропонував мені кілька напрямків, за якими можна було почати дослідження. Однією з таких тем було проектування приладу для вимірювання концентрації шкідливих речовин у викидах автомобільного транспорту. Мене зацікавила ця тема, тому що в наш час автомобілі є одним з основних джерел забруднення атмосфери. Так у мене з’явився керівник магістерської роботи – Хламов Михайло Георгійович. Спільно з ним у дану мить ведеться написання магістерської роботи на тему Обгрунтування і розробка структурної схеми системи контролю викидів автомобільного транспорту
.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У 2012 році пройшов виробничу практику на КП Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф’єва
в якості стажера. Працював у відділі ЕСТОП, що займається обслуговуванням трансформаторних підстанцій аеропорту і освітлювальним обладнанням злітних смуг. Вже тоді задумався про подальше працевлаштування в аеропорт.
2011–2013 роки навчався на військовій кафедрі ДонНТУ, по закінченні якої мені було присвоєно звання молодшого лейтенанта запасу. Не виключаю можливість роботи у військовій галузі, проте з ухилом в свою спеціальність – приладобудування.