Нестабільна ситуація в суспільстві провокує серед різних категорій  населення, насамперед серед молоді, пошуки світоглядних орієнтирів, прагнення шини цілісність та значущість власного існування. Одним  із компенсаторних чинників у нестабільному  й динамічному бутті сьогодні є релігія, в якій традиційно знаходить задоволення своїх "пошукацьких" потреб певна частина молодих людей.
Варто зауважити такий факт, що, визнаючи себе віруючою, людина не завжди і повідує якусь з релігій, і навпаки, вважаючи себе причетною до певної релігії за фактом хрещення, людина не завжди с віруючою. Поняття релігії у людській свідомості поділяється па два рівні:

• В широкому сенсі релігія як система релігійно значимих дій, що передбачає усталені релігійні погляди, ідеї, переконання, ґрунтуються на віровченні, доктрині; ритуали, культова практика відвідування (систематичне) релігійних служб, прилучення до таїнств причастя, сповідування тощо;
• В узькому сенсі релігія як внутрішній, особистісний стан людини, який лежить поза певних доктринальних, обрядово–культових, інституційних визначень та належностей і являє собою внутрішнє одкровення людини, визначення Вищої сили, Високої Істини, відчуття своєї причетності до неї; такий внутрішній стан звичайно називається вірою.

Ми розуміємо релігійність насамперед у вузькому сенсі, як внутрішній, особистісний стан людини. Зауважимо також, що до групи віруючих у даному аналізі ввійшли всі ті молоді особи, які задекларували себе як таких. Тут могли поєднатися і глибокі  релігії переконання, і абстрактна віра у щось вище (адже бути релігійним стало популярним у нашому суспільстві і релігійність загалом набуває масового характеру). Однак можна припустити, що як віруючих себе ідентифікували себе ті молоді люди, які. незалежно від "глибини" їхньої віри, прагнуть бути такими, позитивно від "глибини" їхньої віри, прагнуть бути таким, позитивно ставляться до духовних цінностей і не належать до асоціальних груп.

Так, за результатами опитування серед студентів київських ВНЗів (наприкінці 2012 року було опитано 64 студента природних та технологічно інженерних спеціальностей) показали, що сучасний молодий віруючий – це не відірвана від реалій життя людина. Віруючих турбують ті ж самі проблеми, що й не віруючих. Дане опитування також виявило, що релігійний світогляд, так само як і дотримування різних народних традицій і обрядів, можу бути і даниною моді. Однак такий вихід в ірраціональну сферу, можливо, варто розглядати і як відповідну реакцію на труднощі реального життя (дані надані кафедрою культурології Національного університету біоресурсів природокористування України).

Релігійна віра с дуже складним і тонким механізмом, вплив якого на життя віруючої людини дуже великий. На жаль, у наших умовах віра часто підмінюється набагато більш простими нормами, іноді прямо протилежним релігійним, а подекуди і зовсім ототожнюється із звичайним ритуалізмом, дотриманням традиції і вірою в прикмети.

Тому, скоріше, релігійні цінності не зможуть зайняти місце загальних консолідуючих соціум, навіть при тому, що більше половини населення визнає існування Бога, а близько 20 % регулярно відвідує богослужіння. Тому пошук таких ціннісних орієнтирів триває.